Організація управління фінансовою сталістю підприємств в умовах переходу до ринку

формування об’єктивних підходів до оцінки рівнів фінансової сталості підприємств;

розробка методичних рекомендацій, спрямованих на вирішення поточних і стратегічних завдань управління фінансовою сталістю підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у поглибленні і розвитку теоретичних основ управління фінансовою сталістю:

уточнено поняття “фінансова сталість” та “управління фінансовою сталістю”;

розроблено науково-методичні основи розвитку систем управління підприємством і зокрема в напрямі управління фінансовою сталістю підприємств;

запропоновано модель організації процесу стратегічного антикризового управління фінансовою сталістю підприємств в умовах перехідної економіки;

обгрунтовано особливості організації управлінського контролю над рівнем фінансової сталості підприємства в умовах становлення ринкових відносин в Україні;

запропоновано шляхи зміцнення фінансової сталості підприємств на етапі формування ринкового економічного середовища.

Практичне значення роботи. Результати дисертаційного дослідження крім наукового, мають також практичне значення і можуть бути використані для вдосконалення процесу управління сталістю фінансового стану підприємств.

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Львівського державного університету імені Івана Франка у процесі читання лекцій та проведення семінарських (практичних) занять з курсу “Фінансова звітність”, “Фінансовий аналіз”, “Фінансовий аудит”, “Фінанси підприємств”, “Фінансовий менеджмент”.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях та наукових семінарах кафедри фінансів і кредиту Львівського державного університету імені Івана Франка. Окремі положення дисертації доповідалися та одержали позитивні відгуки на наукових та науково-практичних конференціях: “Становлення національної економіки України” (Львів, 1995р.), “Фінанси України при переході до ринку: теорія та практика” (Луцьк, 1996р.), “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (Чернівці, 1997р.), “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Львів, 1997р.), “Економетричні методи і моделі в економіці” (Львів, 1998р.), “Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: досвід, проблеми і перспективи” (Луцьк, 1998р.), Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні (Чернівці, 1998р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 3, 6 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Текст роботи викладено на 175 сторінках машинописного тексту, містить 17 таблиць, 33 рисунка. Список опрацьованих джерел містить 136 найменувань.

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми, з’ясовано стан вивчення проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено теоретико-методологічні засади, науково-практичне значення та новизну роботи, вказано про апробацію, подано загальну структуру дисертації.

У першому розділі дисертаційного дослідження “Теоретичні основи організації управління фінансовою сталістю” розглянуто методологічні основи управління економічними процесами, критерії оцінки рівнів та значення об’єктивних факторів у формуванні фінансової сталості підприємств.

Сьогодні, в умовах переходу до ринку, стоїть задача так перебудувати або адаптувати всю систему управління підприємством, щоб вона відповідала вимогам ринкових відносин. Саме тому слід створити ефективну систему цілісного управління підприємством, яка б інтегрувала управління фінансовою сталістю.

Визначення та реалізація стратегій управління фінансовою сталістю відносяться до числа складних і трудомістких робіт, які на вітчизняних підприємствах, як правило, не виконувалися на належному рівні.

Найбільшу увагу у системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації, слід приділити етапу відновлення та зміцнення рівня фінансової сталості підприємства – запоруки усунення неплатоспроможності та фундаментальної основи фінансової стратегії на прискорення економічного росту.

Фінансова сталість – це стійкість фінансового становища підприємства у довгостроковій перспективі, що забезпечується високою часткою власного капіталу у загальній сумі фінансових ресурсів, які використовує підприємство та спроможністю маневрувати власними коштами для забезпечення безперебійного процесу діяльності й постійної платоспроможності.

Система вважається сталою, якщо при намаганні як-небудь зрушити її з місця, вона ніби піддається цьому, але потім самостійно повертається у попередній стан. Загальна сталість системи відносно до даного її середовища є складним результатом часткових сталостей різних частин цієї системи відносно до направлених на них впливів. Тому треба вивчити зв’язки між стійкістю окремих частин і цілого, яке з них утворено. Структурна сталість цілого визначається найменшою його частковою стійкістю. На практиці система зазнає нерівномірного впливу у різних своїх частинах.

Позитивний

підбір веде до зростання “кількісної сталості”, негативний – до її зниження, тому що перший визначається як перевага асиміляції над дезасиміляцією, тобто як зростання суми елементів комплекса, другий – протилежний до цього.

Практична сталість комплексу залежить не лише від кількості сконцентрованих у ньому активностей-спротивів, а ще від способу їх сполучення, від характеру їхнього організаційного зв’язку.

Структурна сталість представляє певну величину і може бути виражена кількісно. Коефіцієнти фінансової сталості є числовими виразами структурної сталості фінансового стану.

Два комплекси одного і того ж типу можна порівнювати за їхніми кількісними сталостями, не враховуючи конкретні дії середовища.

Якщо змінюється величина впливу зовнішніх факторів дії або структурний стан самої системи, то досить, щоб у будь-якій її частині на короткий проміжок часу встановився відносний спротив нижчий за одиницю, і процес розпаду відбудеться. Наскільки процес зниження рівня сталості значимий і глибокий, це залежить від усієї суми організаційних умов. Тобто, ефективність оперативного реагування на негативні явища залежить від організації управління сталістю.

Сталість фінансового стану підприємства залежить від найменших відносних спротивів усіх частин системи у будь-який момент часу. Відносні активності-спротиви комплексу фінансової сталості і його середовища слід розглядати