Організаційні форми надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам

Розглянуто стратегії навчання обдарованої студентської молоді у зарубіжних ВНЗ: прискорення, збагачення та прискорено-збагачене навчання. З’ясовано основні організаційні форми реалізації кожної із стратегій та детально охарактеризовано ті з них, які знайшли своє відображення у навчальному процесі ВНЗ України. 

Реалізація на практиці програм прискореного навчання передбачає їх відповідність вимогам якісної модифікації навчальних умов, наявності та широкого використання різноманітних дидактичних джерел, консультування науково-педагогічними працівниками обдарованих студентів у їх самостійній роботі, наявності служби психологічної підтримки й допомоги обдарованим студентам, максимального врахування у навчальних планах інтересів та можливостей обдарованих студентів.

Аналіз праць Л. Термана, М. Одена, Дж. Галлахера, Л. Броді, К. Бенбоу та інших зарубіжних вчених дозволив виокремити перелік переваг прискореного навчання обдарованої студентської молоді: підвищена якість знань, визнання здібностей і досягнень у студентському середовищі, збільшені можливості для наукових досліджень, позитивні наслідки розширених умов для соціалізації, підвищена продуктивність праці обдарованих студентів, економія коштів бюджету ВНЗ. Також відмічено, що з ряду причин організація прискореного навчання обдарованих студентів у ВНЗ України не знайшла свого відображення у світових методиках реалізації цієї стратегії. З метою зміни описаної ситуації сформульовано ряд рекомендацій, яких слід дотримуватися ВНЗ при використанні стратегії прискореного навчання обдарованих студентів.

Поява збагачених освітніх програм навчання обдарованої молоді спричинена не лише монопольним становищем прискореного навчання зазначеної категорії студентів, а й бурхливим розвитком інформаційних технологій у другій половині ХХ століття. У процесі дослідження проаналізовано форми збагаченого навчання: вертикального, горизонтального і комбінованого. Сформульовано переваги, нерозв’язані проблеми збагачувальної стратегії навчання обдарованих студентів. Перевагами є: широке використання міжпредметних зв’язків, розвиток навичок самостійної роботи, продуктивного мислення, задоволення власних навчально-пізнавальних потреб та розвиток самооцінки. Проблеми мають тимчасовий характер і викликані браком висококваліфікованих науково-педагогічних працівників та слабкою матеріально-технічною базою більшості ВНЗ України.

На основі аналізу ефективних зарубіжних програм збагаченого навчання обдарованих студентів обґрунтовано перелік організаційних форм реалізації стратегії збагаченого навчання, які можна впроваджувати у ВНЗ України: самостійне опрацювання окремих тем, розділів чи курсів, що виходять за межі навчальних програм і планів, робота над дослідженням наукових проблем у співпраці з науково-педагогічними працівниками, академічні збори під час канікул, літні табори та майстер-класи, підготовка до конкурсів та олімпіад, наукових конференцій та семінарів.

Із врахуванням зазначеного вище, сформовано перелік вимог, яких потрібно дотримуватися при наданні додаткових освітніх послуг обдарованим студентам для реалізації стратегії збагачення. Основними з них є: діюча науково обґрунтована програма організації навчання обдарованих студентів, система ідентифікації та відбору обдарованих студентів, наявність висококваліфікованих науково-педагогічних працівників, системи зворотного зв’язку та психолого-педагогічного моніторингу, гарантії залучення обдарованих студентів до навчання за збагаченими навчальними й освітніми програмами на добровільних засадах. Також наведено перелік вимог, котрим повинні відповідати збагачені навчальні плани й програми у ВНЗ України.

За результатами аналізу практики використання стратегій прискореного й збагаченого навчання обдарованих студентів у ВНЗ України виокремлено організаційні форми надання додаткових освітніх послуг, які базуються на зазначених стратегіях навчання. Запропоновано методику діагностики ефективності навчання обдарованих студентів, яка базується на врахуванні стимулюючої (15% від загальної оцінки), зацікавлення (25%) та підсумкової (60%) компонент. Також обґрунтовано використання обраних методів математичної обробки даних експериментальної перевірки впливу додаткових освітніх послуг на успішність обдарованих студентів.

Теоретично обґрунтовується абсолютна та відносна ефективність організаційних форм надання вищими навчальними закладами України додаткових освітніх послуг обдарованим студентам. Наводиться перелік найпоширеніших послуг: навчання у вигляді курсів, семінарів, тренінгів тощо; вивчення додаткових курсів, модулів, тем навчальних дисциплін; надання обдарованим студентам консультацій; організація співбесід; заняття з метою ліквідації академічної різниці у навчальних планах при переміщенні студентів; репетиторство у межах ВНЗ; заняття на підготовчому відділенні ВНЗ; підготовка обдарованих студентів до наукових конференцій та предметних олімпіад.

Доводиться, що описаний вище спектр організаційних форм надання додаткових освітніх послуг дозволяє обдарованим студентам реалізувати власний інтелектуальний потенціал за умови належної організації навчального процесу у ВНЗ України та державної підтримки при розробці нормативно-правової бази для їх впровадження у навчально-виховний процес ВНЗ.

У другому розділі "Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційної моделі надання додаткових освітніх послуг обдарованим студентам" констатується, що проблема пошуку організаційних форм надання додаткових освітніх послуг обдарованим студентам є однією з основних компонент більш глобальної проблеми організації ефективного навчання обдарованої молоді, що неодмінно передбачає диференціацію навчально-виховного процесу у ВНЗ України. Диференційоване навчання обдарованих студентів обумовлено освітніми потребами обдарованих студентів і мотивується залученням позабюджетних коштів для розвитку ВНЗ та державною потребою у висококваліфікованих фахівцях для різних галузей науки і виробництва.

Організаційні форми надання додаткових освітніх послуг обдарованим студентам є складовою відповідної організаційної моделі, взаємозв’язки між елементами якої охарактеризовано у тексті дисертації (рис. 1).

 

Рис. 1. Організаційна модель надання додаткових освітніх послуг обдарованій студентській молоді

 

Доведено провідну роль ідентифікаційно-консультаційного центру в зазначеній організаційній моделі, а також визначено його основні функції: виявлення та