Організаційно-педагогічні умови підготовки бакалаврів економіки у коледжі ІІ рівня акредитації

У другому розділі – “Особливості управління навчально-виховним процесом у Павлоградському коледжі економіки та управління” – представлено концепцію діяльності та структурно-функціональну модель Павлоградського коледжу економіки та управління; розкрито організаційно-педагогічні умови успішної підготовки бакалаврів у регіональному коледжі, та систему управління навчальним закладом нового типу, наведені результати експериментальної роботи.

В “Концепції діяльності Павлоградського коледжу економіки та управління” визначено завдання, соціальне призначення та принципи функціонування закладу освіти. В основних розділах Концепції розкрито шляхи подальшого розвитку навчальної діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення навчального процесу, науково-дослідної, виховної, позааудиторної роботи, культурно-просвітницької діяльності, системи управління коледжем.

Розбудова структурно-функціональної моделі здійснювалась відповідно до теорії моделювання з урахуванням найважливіших властивостей соціально-педагогічних систем: залежність цілісної структури навчального закладу від стратегічних та тактичних цілей, конкретних завдань системи; залежність результату діяльності від чіткого функціонування “зв'язків-відносин” між структурами цілісної системи тощо (див. рис. 1).

До складу управлінської підсистеми увійшли: Рада коледжу, Попечительська рада (перший рівень) ; адміністративна рада, студентська рада, рада трудового колективу (другий рівень) ; навчальна частина, науково-методична рада, рада з виховної роботи, рада з науково-дослідної роботи (третій рівень).

Підпорядкована система структурно-функціональної моделі представлена такими структурами як кафедри, відділи, лабораторії, центри, служби, які забезпечують безпосередню реалізацію основних стратегічних і тактичних цілей діяльності коледжу.

Побудова моделі Павлоградського коледжу економіки та управління і визначення організаційних умов його успішної діяльності обумовило необхідність обґрунтування завдань функціонування кожної підсистеми. Крім того, були визначені “зв'язки-відношення” між всіма структурними компонентами навчального закладу як педагогічної системи. Розроблена структурно-функціональна модель дозволила чітко побачити, що саме кафедри виступають основним осередком організації навчального процесу в коледжі. Їх взаємодія з такими структурними елементами як бібліотечно-інформаційний центр, лабораторія інтенсивних методів навчання, комп'ютерний центр, відділ практики і працевлаштування та іншими дає можливість забезпечити якісну професійну підготовку майбутніх фахівців в умовах регіонального коледжу ІІ рівня акредитації.

Обов'язковою складовою функціонування коледжу виступає система науково-дослідницької роботи, яка представлена такими структурними одиницями: відділ науково-дослідної роботи, студентське науково-інформаційне товариство “Перспектива”, лабораторія інформаційних технологій.

Певну підсистему в моделі складають підрозділи, які здійснюють позааудиторну виховну роботу в коледжі (функціонування студентського центру творчої молоді) і створюють умови для всебічного розвитку студентської молоді.

Було визначено, що одним із стратегічних напрямків в діяльності Павлоградського коледжу є надання додаткових освітніх послуг населенню регіону відповідно до потреб ринку праці. Цю діяльність здійснюють такі підструктури коледжу як відділ довузівської підготовки (взаємодія із шкільною молоддю) та навчальний центр “Регіон” (робота з дорослим населенням).

Основною організаційно-педагогічною умовою функціонування коледжу є наявність розроблених та обґрунтованих навчальних планів, які складаються відповідно до існуючої освітньо-професійної програми. В змісті даного розділу розкривається підготовка фахівців з урахуванням соціально-економічних особливостей регіону, його ринку праці та особистих професійних інтересів молоді, що стала можливою завдяки раціональному використанню варіативної частини навчального плану (блоки дисциплін за вибором коледжу та за вибором студентів). Такий підхід дав можливість здійснювати підготовку економістів з поглибленим вивченням правових, педагогічних знань, а також створив умови для оволодіння іноземними мовами та інформаційними технологіями.

Значна роль у робочих навчальних планах приділена раціональному співвідношенню годин аудиторного навантаження і самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів, об'єм якої складає від 30 до 60%. Це обумовлено такою вимогою до сучасного фахівця, як сформованість навичок самостійної творчої діяльності. Значний обсяг самостійної аудиторної та позааудиторної роботи став можливим завдяки створенню системи необхідного і достатнього методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

Важливого значення набуло впровадження ефективних педагогічних технологій, які сприяли інтенсифікації навчально-виховного процесу. Йдеться про дидактичні ігри, ситуативні вправи, тренінги, комп'ютерні програми, модульно-рейтингову систему оцінки знань студентів, методику “Портфель самостійної роботи студента”, спецкурс “Основи самостійної навчальної діяльності” тощо.

Провідне місце у підготовці фахівця належить практиці. В коледжі розроблена наскрізна програма ступеневої практики на І-ІV курсах загальним обсягом 450 годин, що забезпечує в єдності з теоретичним навчанням якісну професійну підготовку.

У розділі розкрито зміст розробленої нами “Програми розвитку кадрового потенціалу”, оскільки відомо, що успішність підготовки бакалаврів безпосередньо залежить від рівня педагогічної і методичної майстерності викладачів. Змістом названої програми передбачені: різні форми підвищення кваліфікації викладачів (курси, стажування), залучення їх до науково-дослідної роботи, робота школи кураторів та науково-методичного семінару з педагогіки вищої школи тощо. Такий підхід сприяє стабільності розвитку кадрового потенціалу, підвищенню методичної активності викладачів коледжу.

Було з'ясовано, що однією із найважливіших організаційних умов функціонування коледжу як цілісної педагогічної системи є розбудова системи управління навчальним закладом, яка забезпечує успішність його функціонування.

Система управління коледжем ускладнюється не тільки появою ринку праці, але й появою ринку освітянських послуг та зростаючою конкуренцією між сучасними вузами (як державними, так і приватними). Удосконалюються і методи управління вищим навчальним закладом. В приватних вузах посилюється роль економічних методів управління, які дозволяють стимулювати працю викладачів і студентів (наявність гнучкої оплати праці, надання навчальних грантів, пільг тощо). Соціально-психологічні підходи націлені на створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, покращення міжособистісних відносин та управлінського спілкування: нормування праці персоналу, програми соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, залучення співробітників до процесу управління, вдосконалення добору і розстановки кадрів, підвищення кваліфікації викладацького складу, формування традицій колективу тощо.

В розділі розкривається методика розробки організаційних моделей оперативного управління