Організаційно-педагогічні умови підготовки бакалаврів економіки у коледжі ІІ рівня акредитації

В даному розділі розкривається також методика проведення експериментальної роботи, головною метою якої була перевірка припущення, що створення спеціальних організаційно-педагогічних умов діяльності коледжу ІІ рівня акредитації сприятиме підвищенню результативності професійної підготовки фахівців на рівні бакалаврів. Експериментальною базою став Павлоградський коледж економіки та управління. На першому етапі дослідження була розроблена програма педагогічного експерименту, обрані і обґрунтовані критерії оцінки успішної організації професійної підготовки майбутніх фахівців. Такими критеріями стали: якісний склад педагогічних кадрів; рівень методичної активності викладачів; рівень сформованості у студентів навичок самостійної діяльності; результати успішності навчання випускників та їх працевлаштування.

Підсумки формуючого експерименту показали, що за всіма визначеними критеріями спостерігається поліпшення показників. Так, показники стану кадрового забезпечення навчального процесу в ПКЕУ свідчать, що викладацький склад коледжу змінився в якісному відношенні. Кількість науково-педагогічних працівників зросла на 12, 5%. Значно збільшився відсоток старших викладачів – на 15, 8%.

Були виявлені також суттєві зміни рівня методичної активності викладачів коледжу. Майже вдвічі зріс показник високого рівня методичної активності викладачів ПКЕУ, значно зменшився (на 20%) показник середнього рівня. Низький рівень активності викладачів у методичній роботі знизився на 11, 7%. Отримані результати підтвердили доцільність «Програми розвитку кадрового потенціалу коледжу», яку реалізовано в ході формуючого експерименту.

Виявлено також рівень сформованості навичок самостійної діяльності студентів. Порівняльний аналіз свідчить про значні позитивні зміни показників в експериментальній групі. Високий і достатній рівні зросли відповідно на 20, 5% та 27, 3%. Суттєво знизився середній рівень – на 29, 5% та низький – на 18, 2%. Наведені дані свідчать, що запропонована система організації роботи зі студентами сприяла успішному формуванню навичок самостійної діяльності.

Рівень залишкових знань студентів за результатами професійного тестування (комплексних кваліфікаційних завдань – ККЗ) має тенденцію зростання. Так, якісний показник збільшився у 1999 р. на 4, 8%, а в 2000 р. – на 5, 9%.

Якісний показник теоретичного рівня навчання (за даними державного екзамену) зріс у 1999 р. на – 5, 9%, у 2000 р. – на 4, 1%. Згідно показників діаграми неважко помітити, що якість знань (за результатами дипломування) підвищилась у 1999 р на 1, 4%, у 2000 р. – 5, 7%

Показники працевлаштування випускників коледжу свідчать, що значна частина їх успішно працевлаштовується. Цей показник з року в рік зростає і у 1999 р. він збільшився на 1, 4%, а у 2000 р. – на 4, 3%. Дані про працевлаштування випускників ПКЕУ ми порівняли із середнім показником інших вузів Дніпропетровської області за той же період, які відображені в діаграмі (див. рис. 1).

 

Рис. 1 Порівняльна діаграма результатів працевлаштування випускників ПКЕУ (1998-2000 р.)

 

Показники діаграми доводять, що рівень працевлаштування випускників Павлоградського коледжу економіки та управління перевищує середній обласний показник у 1998 р. на 15, 5%; у 1999 р. на 19, 9%; у 2000 р. на 24, 4%. Наведені дані підтверджують припущення, що підготовка економіста-фахівця на рівні бакалавра з орієнтацією на регіональний ринок праці (йдеться про раціональне використання варіативної частини навчального плану, впровадження наскрізної програми практичної підготовки, діяльність служби працевлаштування тощо) значно підвищує його конкурентоспроможність.

В процесі дослідження виявлено залежність між результатами успішності навчання і працевлаштуванням, (використовувалась методика кореляційного аналізу).

Отримані коефіцієнти кореляції за формулою Пірсона (1998 р. – 0, 50; 1999 р. – 0, 64; 2000 р. – 0, 74) показали тенденцію зростання. Було обчислено критерій достовірності ( 2) коефіцієнта кореляції (він склав відповідно: 1998 р. – 6, 75; 1999 р. – 14, 34; 2000 р. – 24, 09), що доводить високий рівень значущості коефіцієнта кореляції.

Проведене дослідження організаційно-педагогічних умов підготовки бакалаврів економіки у коледжі ІІ рівня акредитації дозволило зробити такі висновки:

1. Коледжі, як вищі навчальні заклади, виступають складовою професійної підготовки фахівців і займають вагоме місце в системах вищої освіти зарубіжних країн. Вивчення накопиченого досвіду їх діяльності дозволило виявити, що коледжі є основною одиницею вищої школи США і користуються популярністю у широких верств населення. На теперішній час функціонують різні типи коледжів, які різняться освітніми програмами, напрямком підготовки фахівців та соціальним статусом, але найбільш авторитетними у США залишаються класичні коледжі “вільних мистецтв”. Виявлено, що бакалаврат, як базова вища освіта, займає вагоме місце в системах вищої школи Англії, Японії та інших країн.

2. Вивчення досвіду зарубіжної вищої школи дозволило визначити певні позитивні характеристики діяльності коледжів: вони здійснюють підготовку потужного виробничого потенціалу країни; постійно удосконалюють зміст навчання та форми роботи зі студентами відповідно до потреб ринку праці; студенти коледжів мають можливість продовжити навчання за вищим кваліфікаційним рівнем на підставі зарахування здобутих “кредитів”; значна увага в процесі навчання у коледжах приділяється самостійній роботі студентів, яка забезпечує якість підготовки майбутніх бакалаврів. Випускники вузів отримують рівноцінні дипломи незалежно від типу вищого закладу, який вони закінчили.

3. Створенню коледжів, як вищих закладів ІІ рівня акредитації в системі