Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничного циклу)

Особистим внеском автора є визначення провідних тенденцій в системі довузівської підготовки педагогічних кадрів та чинників формування складу слухачів ФДП; розробка системи профвідбору абітурієнтів до природничого факультету; обгрунтування та перевірка системи дидактико-методичного забезпечення навчання слухачів природничого відділення ФДП вищого педагогічного закладу. 

Вірогідність одержаних результатів і висновків забезпечується методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень, опорою на сучасні досягнення теорії педагогіки та психології, врахуванням даних передового педагогічного досвіду, використанням комплексу взаємодоповнювальних методів і прийомів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; якісним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези і теоретичних положень. 

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались у Херсонському державному педагогічному університеті на засіданнях та науково-методичних семінарах кафедр педагогіки, методики викладання біології, хімії, деканатах факультету довузівської підготовки (1993-1997) ; на науково-практичних конференціях: міжвузівській науково-педагогічній конференції “Сучасні проблеми підготовки вчителя” (Херсон, 1992) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь. Праця. Професія” (Херсон, 1993) : науково-методичній конференції психолого-природничого факультету “Середня школа, педвуз та нова шкільна програма з біології” (Херсон, 1997) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розбудови національної освіти” (Київ-Херсон, 1997) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретические и методические основы формирования культуры студенческой и ученической молодежи” (Київ, 1997) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Педагогічна практика і філософія освіти” (Полтава, 1997) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Становлення особистості вчителя біології в процесі вищої педагогічної освіти” (Київ, 1998). 

Теоретичні матеріали, наукові висновки та практичні результати було використано у процесі навчання слухачів факультетів довузівської підготовки, підготовчих відділень Миколаївського інституту, Херсонського педагогічного та Сімферопольського державного університетів. 

Методичні рекомендації з підготовки абітурієнтів до вступу в педагогічні вищі навчальні заклади до природничого факультету знайшли своє застосування в профільних класах спеціалізованих шкіл № 30, № 36 м. Херсона; в роботі районних філій Центру довузівської підготовки Херсонського педагогічного університету. 

Доробок автора складає 15 публікацій, з них: 6 статей у провідних фахових виданнях, 7 – у матеріалах науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації, 1 програма. 

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 231 сторінок машинописного тексту, з них основного тексту – 181 сторінок. У дисертації використано 210 літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів. 

 

 

У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність теми, викладено стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано концепцію, гіпотезу і задачі, розкрито теоретико-методологічні основи, методи дослідження, окреслено його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок здобувача, вірогідність отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження. 

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Теоретичне обгрунтування проблеми дослідження” проаналізовано стан підготовки педагогічних кадрів на довузівському етапі в теорії та практиці роботи вищої школи, визначено чинники формування контингенту майбутніх абітурієнтів як однієї з передумов якісної їх підготовки до вступу у педагогічний вуз, розкрита проблема обгрунтування змісту природничої освіти на ФДП у світлі сучасних вимог, проаналізовано сучасні підходи до побудови природничої освіти та основні напрями удосконалення підготовки вчителів біології та хімії. 

Проблема підготовки педагогічних кадрів знайшла широке висвітлення в психолого-педагогічній літературі. Її розв’язання вбачається у забезпеченні безперервного, цілісного професійно-особистісного розвитку вчителя на етапах довузівської (В.Н. Вуколов, П.Л. Гончарук, Г.М. Жовтая, С.І. Казаченко, К.К. Коновалова, В.Н. Вуколов, М.І. Легенький, А.Ф. Линенко, О.О. Медведенко, Л.Л. Ройко, Е.П. Соломахо, С.В. Тезикова, Л.Г. Федотова, Р.І. Хмелюк, В.Л. Федяєва), базової професійної підготовки (С.І. Архангельський, В.П. Безпалько, О.О. Вербицький, Н.І. Дегтярьова, І.К. Журавльов, Л.Я. Зоріна, О.Є. Коваленко, В.В. Краєвський, В.С. Ледньов, І.Я. Лернер, В.Є. Прокопчук, В.О. Сластьонін, Ю.Г. Татур, Д.В. Чернилевський, О.К. Філатов, О.І. Янкевич) та післявузівського його становлення (Г.З. Алібекова, А. Бекренєв, П.О. Жильцов, А.О. Лігоцький, В. Михалькевич, А.І. Панарін, І.П. Підласий, С. Трипольська, С.І. Подмазін, Л.П. Пуховська). 

У дисертації проаналізовано теорію та практику діяльності довузівських форм підготовки абітурієнтів, механізми їх професійного відбору в педагогічні навчальні заклади. Зроблено висновок, що, незважаючи на значну кількість доробок з досліджуваної проблеми, до цього часу відсутні науково обгрунтовані організаційно-педагогічні умови підготовки слухачів до фахових випробувань. 

У процесі дослідження доведена необхідність функціонування спецiальних факультетів, які б за своєю організаційною структурою і змістом роботи мали потенційні можливостi забезпечення не тiльки необхiдного рiвня знань слухачів, а й цiлеспрямованого їх профвiдбору та первинної адаптації до умов вищої школи. Таким вимогам в повній мірі задовольняють факультети довузівської підготовки. 

Встановлено, що на якість підготовки слухачів впливає комплекс чинників та супутніх обставин. Найбільш суттєвими з них виявились перш за все ефективність механізму комплектування контингенту слухачів, наявність науково обгрунтованої системи цілей, змісту, методів та організаційних форм навчання, рівень кадрової і матеріально-технічної забезпеченості навчально-виховного процесу. 

З числа чинників, що впливають на формування складу слухачів, провідними є привабливість педагогічної професії, її соціальний престиж, матеріальний статус