Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничного циклу)

У дисертації обгрунтовано об’єктивну необхідність розробки спеціальних навчальних програм для ФДП, систематичного перегляду змісту освіти, в тому числі і природничої. 

Значне місце в роботі відведено аналізу сучасних підходів до побудови природничої освіти. Розглянуто доробки вітчизняних та зарубіжних вчених-педагогів з питання відбору і структурування змісту біологічної та хімічної підготовки. Це дозволило виявити тенденції розвитку сучасної природничої освіти, що проявляється в гуманітаризаціі, інтеграціі та диференціації навчання. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови і результату повноцінного навчально-виховного процесу. 

У главі показана необхідність побудови мети та завдань змісту освіти на основі діяльнісно-діагностичного підходу, що дозволяє прогностичне їх моделювання у вигляді комплексу знань та вмінь. Відбір змісту доцільно здійснювати шляхом раціонального поєднання таксономічних і фундаментальних дисциплін відповідних наук на принципі дедуктивності з урахуванням змістовних рівнів. Така структура забезпечує цілісне сприйняття закономірностей живої природи та сприяє формуванню єдиної науково-природничої картини світу. 

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Оптимізація організаційно-педагогічних умов навчання слухачів факультету довузівської підготовки” визначено вихідні положення ефективної підготовки слухачів ФДП, розкрито механізм професійного відбору абітурієнтів природничого профілю, дається характеристика змодельованого на основі прогностичних принципів навчально-методичного комплексу факультету довузівської підготовки педагогічного навчального закладу. Обгрунтовано зміст навчання майбутніх абітурієнтів природничого факультету, а також адекватні йому методи та організаційні форми навчально-пізнавальної діяльності слухачів, окреслено шляхи удосконалення кадрового та дидактико-методичного її забезпечення. У розділі аналізуються наслідки експериментальної перевірки та впровадження одержаних результатів дослідження. 

Результати науково-пошукової роботи засвідчили, що рівень підготовки випускників ФДП до вступу до педагогічного вузу зумовлюється: 1) якістю набору слухачів, що проявляється в наявності у них необхідних психофізіологічних та особистісних характеристик; 2) обгрунтованістю мети і змісту освіти слухачів, трансформованих у навчальні плани та навчальні програми, що відповідають вимогам вступних випробувань на конкретні спеціальності; 3) застосуванням комплексу методів, організаційних форм та прогресивних педагогічних технологій, які активізують пізнавальну діяльність слухачів і забезпечують їх первинну адаптацію до умов вищої школи. 

Розроблений та перевірений в межах факультету довузівської підготовки механізм професійного відбору слухачів передбачає використання системи тестів та синтетичних методів, що дозволяють створити цілісне уявлення про абітурієнта як особистість, шляхом включення індивіда в пізнання, спілкування, працю та творчість, які моделюють окремі компоненти професійної педагогічної діяльності, створення проблемно-педагогічних ситуацій та порівняння одержаних показників типологічних властивостей особистості (характер, темперамент, здібності, мотивація, функціональна симетрія великих півкуль головного мозку та ін.) з моделлю вчителя, в нашому випадку з обгрунтованою автором типовою моделлю особистості вчителя біолого-хімічного профілю. 

У ході дослідження встановлено, що соціальне замовлення, проекти стандарту освіти та специфіка функціонування ФДП передбачають його діяльність у трьох взаємопов’язаних напрямах: 

1.Засвоєння слухачами системи знань з профільних дисциплін і загальних основ педагогіки; 

2.Виявлення і розвиток педагогічно важливих схильностей й здібностей. 

3.Здійснення первинної адаптації слухачів до умов вищої школи. 

У дисертації розроблено варіанти навчального плану та програм з природничих дисциплін, побудованих на принципах науковості, урахування міжпредметних зв’язків, логіки викладання матеріалу у відповідності до освітніх стандартів і професіограми вчителя. 

Плани та навчальні програми тільки тоді успішно виконують свої функції, коли їх зміст систематично і з певним випереджуванням адаптується до соціального замовлення, враховує прогресивні тенденції у розвитку конкретних наукових дисциплін. 

 Виходячи з логіки діяльнісного підходу, організація блоку технології детермінує визначення адекватних методів навчання і схем керування пізнавальною діяльностю слухачів, оптимальних організаційних форм та нормативно-дидактичного забезпечення. 

Процес підготовки слухачів передбачає еволюційний розвиток мотиваційної основи в їх пізнавальній діяльності з першого рівня засвоєння до третього, з паралельним переходом від репродуктивних до продуктивних методів пізнання. 

У ході дослідження окреслено оптимальні організаційні форми навчання на довузівському етапі. Для перевірки рівня засвоєння слухачами навчального матеріалу та рівня усвідомлення засвоєних ними вмінь найбільш дійовими виявились такі, як залік, курсові роботи, захист виконаного індивідуального завдання (реферати, доповідь) та екзамен. Для поліпшення якості навчання та адаптації майбутніх абітурієнтів до вищого навчального закладу можлива організація зимової та весняної сесій. 

У дисертації здійснено аналіз кадрового і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу на ФДП як однієї з передумов успішної реалізації освітніх та адаптаційних завдань довузівського етапу педагогічної освіти. Особливість діяльності факультету вимагає спеціального добору викладачів, що володіють необхідною психолого-педагогічною підготовкою, вмінням організовувати увагу слухачів, викликати пізнавальний інтерес та готовність до виконання завдань, координувати діяльність слухачів, використовувати прийоми активізації розумової діяльності, органічно поєднувати у навчальному процесі технічні засоби навчання та ЕОМ. З цією метою доцільна організація короткострокових курсів для працюючих на ФДП викладачів з наступною їх атестацією. 

 Пошукувачем розроблено систему нормативного дидактико-методичного забезпечення викладання дисциплін природничого циклу на факультеті довузівської підготовки педагогічної освіти. Доведено необхідність створення технічного центру ФДП як складового елементу структури вищого навчального закладу. 

Механізм експериментальної перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов підготовки слухачів передбачав порівняльний аналіз обсягу свідомого засвоєння знань з профільних дисциплін; рівня логічного мислення; стійкості професійних намірів; результатів навчання у