Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничного циклу)

За умовами експерименту група слухачів (25 чол.) навчалась за авторськими програмами, затвердженою відповідними кафедрами Херсонського державного педагогічного інституту. Дійовість програм перевірялась за рівнем засвоєння спеціальних знань та вмінь (біологічних та хімічних), рівнем сформованості логічного мислення, результатами вступних випробувань. Повне порівняння за показниками було можливе тільки починаючи з етапу вступних іспитів, де контрольною групою були абітурієнти, що вступали до вузу на загальних підставах. 

 На констатуючому етапі контрольні роботи проводились на репродуктивному, алгоритмічному та продуктивному рівнях, що охоплювали основні теми шкільних курсів біології та хімії (табл. 1.). Аналогічні контрольні зрізи з фахових дисциплін проводились і наприкінці навчального року для порівняння змін, які відбулися у знаннях слухачів під час навчання за авторськими програмами. 

 

Таблиця 1

Динаміка рівнів засвоєння слухачами навчального матеріалу з курсів біології ті хімії (1994-1996 навч. рр.), %.

 

 

Порівняльний аналіз одержаних даних показує, що навчання за експериментальними програмами з курсів біології та хімії дозволило значно підвищити рівень засвоєння матеріалу (збільшився відсоток виконання творчих завдань). 

Ступінь розвитку логічного мислення майбутніх абітурієнтів експериментальної групи оцінювався за показниками цілісного сприйняття навчального матеріалу; свідомого засвоєння сформованих понять; вмінням визначати основне і другорядне. Виявлення їх прояву здійснювалось за допомогою системи логічних задач, самооцінювання, комплексу тестів процедур тощо. Переважна більшість слухачів відповідала середньому та високому рівням розвитку логічного мислення. Це підтвердили результати вступних екзаменів. Як видно з рис. 1, питома вага випускників ФДП, які склали вступні іспити з хімії та біології на “4”і “5”, на 10-20% вище в порівнянні з абітурієнтами на загальних підставах. 

Подальше відстежування успішності навчання випускників ФДП проводилося під час першої (зимової) сесії. Протягом 4-х навчальних років (1993 – 1997рр.) питома вага числа студентів 1-го курсу природничого факультету ХДПІ, випускників ФДП, склали екзамени зі спеціальних дисциплін значно краще у порівнянні з першокурсниками, що вступили на умовах загального конкурсу. Так, у 1993/94 навч. році – 28% студентів, випускників ФДП, одержали “4” і “5” проти 8% з числа студентів на загальних підставах; у 1994/95 навч. році – відповідно 22% та 20%; у 1995/96 – 30% і 25%; у 1996/97 навч. році – 50% і 30%. 

Визначення стійкості професійних намірів студентів першого курсу природничого факультету показало, що з числа слухачів до вступу 72% обрали даний педагогічний заклад з метою придбання саме професії вчителя, а 28% – з метою працювати науковим співробітником у галузі природознавства. В той же час тільки 64% студентів, що вступили на загальних підставах, мали бажання працювати вчителем, 30% – науковцем, 6% – ще не визначилися. Основні мотиви вибору професії для слухачів природничого відділення ФДП, пов’язані з можливістю здобуття вищої освіти (88%), бажанням стати вчителем (72%), стати науковцем (28%), довготривала відпустка для педагогів (32%). Студенти 1 курсу, що вступили на підставі загального конкурсу, показали відповідно – 90%, 64%, 30%, 42% (за умовами анкетування допускалося називати декілька варіантів відповідей). 

 Стійкість професійних намірів у студентів 4 курсу згаданих категорій респондентів була іншою. Після проходження першої педагогічної практики бажання працювати вчителем біології та хімії висловили 74% з числа колишніх слухачів та 48% студентів, що були зараховані на загальних підставах. 

Незважаючи на недостатню коректність вибірки, все ж таки можна говорити, що молодь, яка пройшла довузівську підготовку, більш професійно спрямована, більш свідомо здійснює вибір майбутньої професії. 

 Показники активності колишніх випускників ФДП та студентів інших категорій у науковому та громадському житті інституту визначались за критеріями: участь в роботі органів студентського самоврядування; вибір тематики рефератів, курсових і дипломних робіт з педагогіки та методики викладання профільних дисциплін; участь в олімпіадах, науково- теоретичних конференціях, художній самодіяльності. Аналіз одержаних даних свідчить про більш високу активність випускників ФДП у громадському житті природничого факультету в порівнянні зі студентами, що не проходили підготовчого етапу. Що стосується показників вибору тематики курсових та дипломних робіт з педагогіки та методик викладання спеціальних дисциплін, то професійна зацікавленість у всіх категорій студентів приблизно на однаковому рівні. 

 Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження дає підставу стверджувати, що рівень опанування та засвоєння спеціальних знань та вмінь, ступінь розвитку логічного мислення, показники успішності вступних випробувань та навчання у вузі, громадській та науковій активності у випускників ФДП значно вищий в порівнянні з основним контингентом студентів. 

У ЗАКЛЮЧНІЙ ЧАСТИНІ дисертації узагальнюються результати дослідження, розкриваються основні теоретичні доробки, окреслюються шляхи їх практичного використання для підвищення якості підготовки слухачів до вступу до педагогічного навчального закладу. 

 

 

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: 

1.Аналiз наукових першоджерел з проблеми допрофесійної підготовки педагогічних кадрів свідчить, що незважаючи на достатнє її висвiтлення в психолого-педагогiчнiй лiтературi, вона потребує подальшого дослiдження з позицiй кардинальних змiн, які вiдбуваються в суспiльствi. 

У практиці існує декілька форм підготовки молоді до вступу у вищі педагогічні заклади – підготовчі відділення, школи майбутнього вчителя, педагогічні класи загальноосвітньої школи, педагогічні гімназії та ліцеї. В умовах соціально-економічних перетворень їх функції розширюються. Крiм традицiйної “репетиторської”