Основи охорони праці

                                  ,                                     (4.5)

де   – освітленість поверхні в околі точки А, лк;   – сила світла в напрямку від джерела до точки А, кд;   – кут між нормаллю до робочої поверхні та напрямком світлового потоку,   – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м;   – коефіцієнт запасу.

В основу розрахунку   покладено, що  . А з врахуванням того, що   та вводячи коефіцієнту запасу отримуємо вираз (4.5).

При необхідності розрахунку освітленості в точці, що створюється кількома світильниками, розраховується освітленість від кожного з них, а потім освітленості сумуються.

 

ІІІ. Метод розрахунку освітленості по питомій потужності (метод Ват). Це найпростішим методом розрахунку штучного освітлення і в той же час найбільш наближений. Метод базується на визначенні по світлотехнічним довідникам питомої потужності освітлювальної установки в залежності від заданих параметрів установки та числа світильників. Необхідна потужність ламп розраховується згідно виразу 

                                                       ,                                    (4.6)

де   – потужність світильника, Вт;   – питома потужність освітлювальної установки, Вт/м2;   – площа приміщення, м2;   – число світильників.   вибирається з таблиць СНіП по висоті підвісу, площі приміщення та необхідній нормованій освітленості на робочому місці.

Задача. Розрахувати штучне освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку в світлому цеху довжиною 30 м та шириною 18 м, висотою 4.5 м на робочій поверхні, яка знаходиться на віддалі 1,5 м від підлоги при розмірі деталей 1 мм, малому контрасті об’єкта з темним фоном для комбінованого освітлення з допомогою газорозрядних ламп.

Розрахунок ведемо за формулою   . Попередньо визначаємо:  =750 лк нормовану освітленість для IVа розряду зорових робіт (взята з табл.1, стор. 81 [5] (Юдін)) згідно заданих значень розміру деталей розрізнення, контрасту об’єкта з фоном, фону, типу ламп;   – 1,6 коефіцієнт запасу, який визначено (табл.2, стор. 82 [8], Юдін) за нормованою освітленістю при комбінованому освітленні газорозрядними лампами для складальних цехів;   – індекс приміщення рівний  . Тоді коефіцієнт використання світлового потоку за розрахованим індексом приміщення і для світлого цеху та для люмінесцентних ламп типу ОД буде  = 0,68 (згідно табл.3, стор.80 [8], Юдін). 

Для знаходження кількості світильників   та забезпечення рівномір-ності освітлення необхідно для ламп типу ОД щоб       м   ряди по   штук. Всього   світильників.

Тоді   лм. Якщо брати в світильнику по n = 10 ламп, то потік 1 лампи буде 3000 лм. З табл. 4 стор. 81 [8] вибираємо найближчу люмінесцентну лампу ЛБ 40, для якої  =3000, а коефіцієнт світлової віддачі  лм/Вт. Тоді споживана потужність однієї лампи   Вт. Потужність всієї освітлювальної установки   КВт.

 

4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення

1. Освітленість на робочому місці повинна відповідати зоровим умовам праці згідно гігієнічних норм (збільшення освітленості від 50 до 300 лк при точних зорових роботах збільшує продуктивність праці на 5%, а збільшення її від 50 до 1000 лк – до 25%). Однак має місце межа, при якій подальше збільшення освітленості не дає ефекту. Далі при необхідності потрібно покращувати якісні характеристики освітлення, тобто змінювати спектральний склад світла.

2. Необхідно забезпечити рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні, для цього в границях оточуючого простору використовується комбіноване освітлення та світле матове фарбування поверхонь.

3. На робочій поверхні не повинно бути різких тіней, особливо рухомих, бо при цьому спотворюються форма та розміри предметів.

4. В полі зору повинна бути відсутня пряма та відображена блискучість, при її наявності необхідно зменшити яскравість джерела та вибрати правильний кут освітлення.

5. Величина освітленості повинна бути постійною в часі (зменшення пульсації освітленості люмінесцентних ламп з 50% до 5% приводить до зростання продуктивності праці на 30% для робіт високої точності).

6. Необхідно вибирати оптимальну спрямованість світлового потоку, що дозволяє в одних випадках роздивитися внутрішні поверхні деталей, в інших розрізнити рельєфність елементів робочої поверхні, перевірити наявність та величину проміжків на просвіт.

7. Необхідно вибирати певний спектральний склад світла (особливо для посилення кольорових контрастів, в цих випадках слід використовувати монохроматичне світло).

8. Освітлювальна установка не повинна бути джерелом додаткових небезпек та шкідливостей.

9. Установка повинна бути надійною, зручною та простою в експлуатації.

4.5. Джерела штучного світла

Основні характеристики штучних джерел випромінювання наступні:

Електричні: напруга живлення – Uном (В) та споживана потужність – Р (Вт);

 Світлотехнічні: світловий потік – Ф (лм) і (або) сила світла – Imax (кд);

Економічні та експлуатаційні: світлова віддача –   (лм/Вт), термін служби – Т (год) повний та корисний Тк, коли потік лампи змінюється не більше, ніж на 20%.

 Конструкторські характеристики: форма колби, форма тіла розжарювання, склад газу, тиск газу і т. п.