Основи охорони праці

 

Лампи розжарення – вакуумні (РВ); газонаповнені біспіральні (РБ) – володіють наступними позитивними якостями: зручні в експлуатації, не вимагають додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу, мають малий час розжарювання, прості у виготовленні. Недоліки — мала світлова віддача, малий термін служби. Наприклад,   лм/Вт для біспіральних ламп з криптоново-ксеноновим наповнювачем (РКБ), а для ламп з йодним циклом –  =30 лм/Вт а Т=3000 год.

Газорозрядні – випромінювання оптичного діапазону виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів, парів металу та їх суміші. 

Їх переваги:

• велика світловіддача від 50 до 100 лм/Вт (натрієві до 100 лм/Вт, люмінесцентні до 80 лм/Вт, ртутні високого тиску до 60 лм/Вт, газові надвисокого тиску до 50 лм/Вт);

• значно більший термін служби від 8 000 до 14 000 годин;

• можна одержати світловий потік практично в будь-якій ділянці спектру (підбором інертних газів та парів металів, у яких проходить розряд).

Недоліки:

• безінерційність випромінювання призводить до пульсації світлового потоку (виникає стробоскопічний ефект, особливо при розгляданні деталей, що обертаються);

• складність стабілізації випромінювання;

• висока напруга запалювання (необхідні пускові пристрої);

• великий час розгорання (у деяких до 10-15 хвилин);

• газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди.

Для профілактичного ультрафіолетового (еритемного 297 нм) опромінення використовують люмінесцентні еритемні лампи в колбі з увіолевого скла (тип ЛЕ та з рефлектором ЛЕР).

Джерелом бактерицидного випромінювання (254-257 нм для знезараження повітря) може служити будь-яка люмінесцентна лампа із кварцового чи увіолевого скла, все ж доцільно використовувати спеціальні лампи БУВ (бактерицидні, увіолеве скло).

 

Для дослідження умов освітлення застосовується прилад Труханова або частіше об’єктивний люксметр Ю-17. Він складається з селенового фотоелементу та вольтметру, проградуйованого в люксах. В цьому приладі використовується селеновий фотоелемент тому, що він має спектральну чутливість, яка співпадає з спектральною чутливістю людського ока.

Необхідно враховувати, що Ю-17 проградуйований по лампі розжарення на оптичній лаві, отже при вимірюванні освітленості від ламп з іншим спектром випромінювання необхідно враховувати поправочні коефіцієнти: для люмінесцентних ламп білого світла ЛБ – К=1.15; для денного світла ЛД – К=0.88; для дугових ртутних ламп ДРЛ – К=1.2; для природного світла К=0.8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ЗАХИСТ ВІД ВИРОБНИЧОГО ШУМУ

 

5.1. Основні поняття та фізичні параметри.

Тіла в стані коливання викликають повздовжні коливання повітряного середовища, які у межах частот від 20 до 20 000 Гц сприймається людиною як звук.

В кожній точці звукового поля тиск та швидкість руху частинок повітря змінюється в часі. Частинки середовища коливаються відносно положення рівноваги, причому швидкість таких коливань (швидкість коливання) значно менша швидкості розповсюдження хвилі. Різниця між миттєвим значенням повного тиску в деякій точці та середнім тиском, який спостерігається у незбудженому середовищі називається звуковим тиском Р (н/м2).

На слух діє середній квадрат звукового тиску:

                                                     ,  [н/м2],                    (5.1)

де   – час усереднення, який в середньому для людини складає 30-100 мс.

Сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, що викликають неприємні суб’єктивні відчуття називають шумом.

Шум (звук) крім звукового тиску ще характеризується інтенсивністю або силою – кількість енергії, яка проходить в одиницю часу через одиничну площадку перпендикулярну до напрямку розповсюдження шуму. Інтенсивність звуку зв’язана із звуковим тиском залежністю

                                                        ,   ,                         (5.2)

де   – звуковий тиск, (н/м2);   – питомий акустичний опір середовища, н•с/м3;   – густина середовища, кг/м3;   – швидкість розповсюдження звуку в середовищі, м/с (для повітряного середовища  =414 н•с/м3; для води  =1.5•106 н•с/м3; для сталі  =4.8•107 н•с/м3). Крім того акустичний опір визначає звукоізолюючі властивості матеріалів. 

Величини звукового тиску та інтенсивності шуму, з якими приходиться на практиці мати справу, змінюється в дуже широких межах: по тиску в 108 раз, по інтенсивності до 106 раз. Оперувати такими цифрами не дуже зручно. Але найбільш важлива та обставина, що вухо людини реагує на відносну зміну звукового тиску, а не на її абсолютне значення (відносно порогу чутності). Крім того, відчуття людини при шумі пропорційне логарифму кількості енергії подразника. Тому були введені логарифмічні величини відношення: рівень інтенсивності шуму та рівень звукового тиску, які вимірюються в децибелах. Вперше поняття рівня було введено вченим А. Г. Бел-лом: рівень інтенсивності   в Беллах (Б), де   порогова інтенсивність чутності. Але оскільки вухо людини реагує на величину в 10 раз меншу за 1 Б, то в якості одиниці вимірювання рівнів взята величина 1 дБ=0.1 Б. Тоді останній вираз запишеться