Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

Відшкодування збитку, заподіяного застрахованому ушкодженням його здоров'я, виконується у вигляді страхових виплат.

Страхові виплати – це грошові суми, що, згідно із ст. 21 Закону про соціальне страхування, Фонд виплачує застрахованому або особам, які мають на це право, при настанні страхового випадку.

До складу зазначених сум входять:

1)страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата);

2)страхові виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його родини й особам, які перебували на утриманні               померлих);

3)страхові виплати пенсій з інвалідності потерпілому;

4)страхові виплати пенсії у зв'язку з утратою годувальника;

5)страхові виплати на дитину, що народилася інвалідом унаслідок травми на виробництві або професійного захворювання його матері під час               вагітності;

6)страхові виплати на медичну й соціальну допомогу.

У період професійної реабілітації (навчання або перекваліфікації за індивідуальною програмою реабілітації) Фондом щомісяця виконуються страхові виплати в розмірі середньомісячного заробітку. Розмір страхових виплат може бути змінений. 

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну й соціальну допомогу виконується в таких випадках:

•зміни ступеня втрати професійної працездатності;

•зміни складу родини померлого;

•підвищення розміру неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян і мінімальної зарплати в порядку, визначеному законодавст-вом;

•підвищення тарифних ставок, посадових окладів працівників підпри-ємств.

У випадку морального збитку також проводяться страхові виплати. Їхня максимальна сума встановлена в розмірі 200 мінімальних зарплат                              (ст. 34 Закону).

Ступінь втрати постраждалим загальної і професійної працездатності встановлюється МСЕК за участю Фонду. При цьому встановлюється не тільки обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, але і визначаються необхідні види медичної й соціальної допомоги.

Позачергова експертиза проводиться за заявою потерпілих, інших зацікавлених осіб, суду або прокуратури.

При тимчасовому переході потерпілого на легку роботу його середньомісячний заробіток, який за ним зберігається до повної реабілітації або до переходу на інвалідність, установлюється за бажанням потерпілого, виходячи з розміру його заробітку за дванадцять або три повних календарних місяці роботи до ушкодження здоров'я. Однак, сума щомісячних страхових виплат, що встановлена відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження  здоров'я.

Фондом фінансуються також і витрати на медичну й соціальну допомогу, включаючи додаткове харчування, придбання ліків, спеціальне медичне обслуговування, на постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санітарно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування і т. п., якщо потреба в них установлена МСЕК. Фонд оплачує всі витрати на лікування потерпілого, якщо захворювання (випадок тимчасової втрати працездатності) виникло в результаті нещасного випадку або профзахворювання.

Пенсії та інші форми витрат у зв'язку зі смертю потерпілого фінансу-ються Фондом відповідно до діючого законодавства. Види оплати праці, що враховуються при визначенні середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

У разі повторного пошкодження здоров'я, середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або другому ушкодженню здоров'я. Ступінь утрати професійної працездатності визначається МСЕК за сукупним результатом.

Індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до діючого законодавства.

 

1.7.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати

Підставою для розгляду Фондом справ про страхові виплати є:

•акт розслідування нещасного випадку або випадку профзахворювання;

•висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності або копія свідоцтва про смерть потерпілого;

•рішення про відшкодування морального (не майнового) збитку;

•документ про необхідність надання додаткових видів допомоги.

У разі втрати годувальника Фондом повинне бути прийняте рішення про виплати в триденний термін з моменту подачі заяви (звертання заявника).

Інші справи розглядаються Фондом у десятиденний термін (не рахуючи дня подачі необхідних документів). Рішення оформляються постановою, в якій визначаються особи, що мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена родини і їхні терміни.

Фонд може відмовити у страхових виплатах в наступних випадках:

1.Навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для на-стання страхового випадку.

2.Подача роботодавцем або потерпілим помилкових даних про страховий випадок.

3.Здійснення застрахованим навмисного злочину, що призвело до настання страхового випадку.

4.Нещасний випадок не зв'язаний з виробництвом.

Рішення про відмову у виплатах повинне бути відповідним чином           обґрунтоване.

Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг можливі в таких випадках:

•на термін проживання потерпілого за кордоном;

•на період перебування потерпілого на державному утриманні за умови, що частина виплат, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, що перебувають на утриманні потерпілого;

•виплати призначені на підставі помилкових даних;

•страховий випадок виник у результаті навмисного нанесення травми;

•потерпілий ухиляється від медичної або професійної реабілітації, не ви-конує правил, пов'язаних із встановленням або переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки, установленого для нього режиму, що перешкоджає його видужанню;

•в інших випадках,