Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

4.Хто є суб'єктом страхування ?

5.Хто є страхувальником, а хто –  страховиком ?

6.Правила реєстрації страхувальників.

7.Поняття «»страховий ризик»» і «»страховий випадок»».

8.Структура і керування Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

9.На який термін установлені повноваження членів Фонду соціального страхування від нещасних випадків ?

10.У чому полягають обов'язки Правління Фонду ?

11.Які компенсації й виплати зобов'язаний зробити Фонд при не-щасному випадку ?

12.За якими напрямками здійснюється Фондом профілактика нещасних випадків ?

13.Хто здійснює нагляд за роботою Фонду ?

14.У чому полягають функції Фонду з координації і фінансування охорони праці?

15.Які положення про відшкодування збитку при нещасному випадку передбачені Законом ?

16.Основні положення з відшкодування збитку здоров'я працівнику.

17.Що входить до складу страхових виплат ?

18.З яких причин може бути змінений розмір суми страхових виплат ?

19.Підстави для розгляду Фондом справ про страхові виплати.

20.В яких випадках може бути відмовлено або припинено страхові виплати ?

21.Порядок і терміни проведення страхових виплат.

22.Які права має застрахований ?

23.Які обов'язки покладаються на застрахованого ?

24.У чому полягають права й обов'язки страхувальника ?

25.Джерела фінансування Фонду.

26.За яким принципом встановлюються розміри страхових тарифів ?

27.В яких випадках проводиться зміна розміру страхових тарифів ?

28.Яка відповідальність передбачена за невиконання обов'язків у страхуванні від нещасних випадків ?

29.Принципи визначення страхового тарифу.

30.Як характеризується клас професійного ризику ?

31.Як визначається інтегральний показник професійного ризику галузі економіки ?

32.Викласти методику визначення страхових тарифів підприємств одного класу професійного ризику на майбутній календарний рік.

33.В яких випадках виконується зниження страхових тарифів ?

34.В яких випадках виконується підвищення страхових тарифів ?

 

Глава 1.8. Атестація робочих місць за умовами праці

 

Метою атестації робочих місць за умовами праці (атестації) є врегулювання відносин між власником і працівниками в області реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використане устаткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працюючих, наявного та майбутніх поколінь. 

Завданняі атестації робочих місць:

•встановлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів та причин виникнення несприятливих умов праці;

•дослідження санітарно-гігієнічного стану виробничого середовища, ступеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

•оцінка комплексного рівня негативних факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність стандартам безпеки праці, санітарним нормам і правилам;

•встановлення ступеня небезпеки і шкідливості праці відповідно до гігіє-нічної класифікації умов праці;

•обґрунтована класифікація робочих місць, як зі шкідливими або особливо шкідливими, важкими або особливо важкими умовами праці;

•встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах праці (дод. 1); 

•складання списку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим, пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їхнього застосування;

•розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на нормалізацію умов праці й оздоровлення трудящих; аналіз результатів їхньої реалізації.

Атестація проводиться відповідно до «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» й «Методичних рекомендацій з проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених Міністерством праці і соціальної політики та Міністерством охорони здоров'я України. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не рідше одного разу в п'ять років. 

Позачергова атестація проводиться в таких випадках:

•при докорінній зміні умов і характеру праці;

•з ініціативи власника, профспілкового комітету, трудового колективу, за рішенням органів Державної експертизи умов праці.

Результати атестації робочих місць заносяться в карти умов праці, форма яких затверджується Міністерством праці і соціальної політики разом з Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідальність за своєчасне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться тільки санітарними лабораторіями, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я.

При необхідності до проведення атестації можуть залучатися проектні й науково-дослідні організації, а також технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держнаглядохоронпраці.

Контроль якості проведення атестації робочих місць покладається на органи державної експертизи умов праці.

Результати атестації використовуються: 

•при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

•при визначенні пільг та компенсацій за рахунок підприємств і організа-цій; 

•обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення; 

•для розробки організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів колективного договору з поліпшення умов праці й оздоровлення працюючих.

Організація робіт з атестації робочих місць починається з видання керівником підприємства наказу, в якому:

•визначаються підстава і завдання атестації;

•затверджуються