Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени родини, які прожи-вають на території України, виплати у випадках, зазначених у пунктах 1...5, не припиняються, а тільки зменшуються на величину до 25 % від усієї суми виплат.

Обкладання страхових виплат податками здійснюється відповідно до діючого законодавства.

 

1.7.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат

Страхові виплати проводяться щомісяця в дні, встановлені Фондом:

•потерпілим – з дня втрати працездатності в результаті нещасного випадку або встановлення профзахворювання;

•особам, які мають право на виплати в зв'язку зі смертю годувальника – з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується в місячний термін із дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а у разі смерті потерпілого – в місячний термін з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Страхові виплати проводяться протягом терміну, на який МСЕК або ЛКК установлена втрата працездатності в зв'язку зі страховим випадком, а фінансування додаткових витрат – у період, на який визначена потреба в них.

Якщо з вини Фонду потерпілому не визначена або не виплачена сума страхової виплати, то ця сума виплачується без обмеження терміну й підлягає корегуванню в зв'язку з ростом цін на споживчі товари й послуги відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

Якщо потерпілий виявився в місцях позбавлення волі, суми страхових виплат переводяться на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати у встановленому порядку.

У випадку виїзду потерпілого на постійне місце проживання за кордон України суми страхових виплат переводяться Фондом на їхню адресу в порядку, передбаченому міждержавними умовами.

Копії рішень Фонду або суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих або зацікавлених осіб з усіма необхідними документами зберіга-ються Фондом. Через два роки після припинення страхових виплат зазначені вище документи передаються в архів для постійного зберігання.

 

1.7.6. Права й обов'язки застрахованого і роботодавця, як страхува-льника

Згідно із ст. 43 Закону про страхування від нещасного випадку кожен застрахований має право брати участь у керуванні страхуванням від нещасних випадків (на виборній основі), тобто бути повноправним їх представником, брати участь у розслідуванні страхового випадку.

Якщо ж нещасний випадок відбувся із застрахованою особою, то вона має право на послуги медичної й професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію (якщо загальна тривалість реабілітації не перевищує двох років); на відшкодування витрат на проїзд до місця лікування або навчання і назад, витрат на житло і харчування, транспортування багажу й проїзд особи, яка її супроводить; на послуги соціальної реабілітації (придбання протезів, автомобіля, допомогу у веденні домашнього господарства), а також одержання (безкоштовно) від Фонду роз'яснень з питань соціального страхування від нещасних випадків.

У випадку загибелі потерпілого члени його родини мають право на одержання від Фонду страхових виплат і послуг, пов'язаних з ритуальними діями.

Застрахований має не тільки права, але й обов'язки перед Фондом (ст. 44 Закону). Так, він зобов'язаний знати й виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати обов'язки, передбачені колективним договором. Лікуватися потерпілий повинен у лікувально-профілактичних установах або в медичних працівників, визначених Фондом (з ними у Фонду є договір). У період лікування він зобов'язаний чітко виконувати режим лікування і дотримувати визначених лікарями правил поведінки; не ухилятися від професійної реабілітації; вчасно сповіщати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про обставини, що ведуть до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг і порядку їхнього надання.

Страхувальник (роботодавець) має право: брати участь у керуванні страхуванням від нещасних випадків (на виборній основі); вимагати від Фонду виконання його обов'язків з організації профілактики нещасного випадку чи профзахворювань, а також соціального захисту потерпілих. Страхувальник, у разі незгоди з рішеннями працівників Фонду, має право на їх оскарження у спеціальних комісіях з спірних питань, що створюються при виконавчій дирекції Фонду і її робочих органів. При визначенні величини надбавок або зниження страхового тарифу страхувальник має право брати участь у встановленні їхніх розмірів. Він може захищати свої права, а також застрахованих їм осіб, як в організаціях Фонду, так і в суді.

Страхувальник зобов'язаний вчасно реєструватися у Фонді, вчасно й повністю оплачувати страхові внески, а також інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про кожний нещасний випадок або профзахворювання, що мали місце на підприємстві, про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства, що може призвести до зміни групи тарифів небезпеки; про ліквідацію підприємства (не пізніше, ніж за два місяці). 

Роботодавець щорічно зобов'язаний надавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду дані про чисельність працівників, річну суму зарплати, річний (фактичний) обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і профзахворювань за минулий рік. Крім того, може безкоштовно створювати необхідні умови для роботи представників Фонду на підприємстві.

Роботодавець зобов'язаний повідомити застрахованим їм працівникам адреси і номери телефонів робочого органа виконавчої дирекції Фонду, лікувально-профілактичних установ і медичних працівників (лікарів), які обслуговують дане підприємство за договором з Фондом.

Порядок і терміни подання цих даних визначаються Фондом.