Основи землевпорядного проектування

По попередньому (ескізному) проекту, в якому дається економічно обґрунтоване детальне розміщення всіх загальних елементів організації території, можна вирішити питання о способах і прийомах заключного (технічного проектування, о проведенні необхідної польової підготовки як для проектування, так і для перенесення проекту в натуру, які забезпечать необхідну точність положення проектних об’єктів і їх площ.

При виборі способу і порядку (стадійності) проектування багато залежить від якості обстежень, наявності на місцевості пунктів геодезичного обґрунтування, можливостей використання їх при проектуванні і для перенесення проекту в натуру, контурності проектуємих угідь, строків реалізації проектних рішень та інше.

В залежності від виробничих вимог до точності площ і положення меж тих чи інших ділянок, їх конфігурації і наявності геодезичних даних по межам масиву, в якому проектуються ділянки, застосовують тіж самі способи складання проектів землеустрою, які застосовують при вирахуванні площ, а саме:

1) механічний спосіб - за допомогою планіметра; 

2) графічний - за лінійними і  кутовими величинами, у тому числі координатами, виміряними на плані;

3) аналітичний -  за лінійними і  кутовими величинами, виміряними у натурі, заданими (взятими з плану), або ж за їх функціями (координатами). 

Ці способи часто  застосовують у комбінації: механічний з графічним (графомеханічний), графічний з аналітичним (графоаналітичний). Застосовують й інші способи проектування (наприклад, спосіб наближеного аналітичного проектування за спрощеними формулами тощо).

Проектування ділянок – один з працеємних геодезичних процесів, які потребують великої уваги до обчислювальних операцій, акуратності і порядку ведення записів розрахунків.

Технічне проектування ділянок являється дією, зворотною вирахуванню площ. Якщо про вирахуванні площ визначають площі фігур на плані, то при проектуванні визначають положення лінії, яка обмежує фігуру на плані у відповідності до заданої площі. У зв’язку з цим точність проектування з деяким ступенем наближення може бути прирівняна до точності вирахування площ.

Проектування, так як і вирахування площ, виконують по відомому правилу – від загального до часткового, тобто групами ділянок, після чого в кожній групі проектують окремі ділянки. Наприклад, спочатку проектують господарські центри, сівозмінні масиви, групу полів сівозмін, в межах яких потім проектують поля сівозмін.

Такий порядок проектування позбавляє від великих переробок при виявленні грубих помилок і спрощує ув’язку площ запроектованих на плані ділянок. 

В межах полів сівозмін та інших ділянок, крім використовуємої площі для посіву, е шляхи, лісосмуги та інше. В зв’язку з цим перед складанням проекту потрібно виконати розрахунок чистих і валових площ проектуємих ділянок, включаючи площі шляхів, лісосмуг та інших ділянок.

Технічною основою для складання проекту є план  землеволодіння (його копія),  матеріали вирахування площ, креслення контурів і експлікація земель за угіддями. Проектування   виконують шляхом послідовного наближення від загального до часткового, з внесенням різних уточнень, поправок і змін. Перші начерки (ескізи) проектних рішень роблять наближено, по можливості, більш простими технічними способами, щоб у загальних рисах графічно оформити ідею проектування, тобто складають попередній проект. 

Креслення  складають на копії плану, що виготовлена на  кальці (лавсані). При цьому площі вираховують за допомогою планіметра (при одному обведенні проектної ділянки), спрощеним графічним способом або за допомогою номограм і палеток.

На основі розміщення меж ділянок, лісових смуг, польових шляхів на попередньому проекті виконують розрахунок чистих і валових площ. Чисті  площі з заокругленням до 0,1 га виписують на креслення проекту, валові використовують при складанні остаточного (технічного) проекту. 

У відомості, приклад якої наведений в таблиці 3.5., виконується розрахунок чистих і валових площ проектних ділянок і трансформація угідь в межах групи контурів, де виконується проектування.

Таблиця 3.5. Розрахунок чистих і валових площ

      

На попередньому проекті межі полів (робочих ділянок); їх номери і площі, умовні знаки проектних угідь показують червоним кольором. Номер  поля пишуть в чисельнику римськими, площу - в знаменнику арабськими цифрами. Уздовж проектних лісосмуг і шляхів указують їх ширину та площу. Площі  всіх контурів показують чорним кольором. Підписують назву креслення, дають опис суміжних земель, викреслюють штамп, відтіняють зовнішні межі землеволодіння (землекористування).

0статочний (технічний) проект виконують на креслярському папері або лавсані на основі закінченого попереднього проекту. Складання технічного проекту полягає в уточнені положення меж і площ проектних ділянок з урахуванням конфігурації земельних масивів, наявності геодезичних даних і вимог виробництва.

12.3. Вимоги до точності площ і розміщення меж проектних ділянок.

При складанні проектів землеустрою, іншої проектної землевпорядної документації головними умовами є забезпечення необхідної точності визначення площ проектних ділянок і розміщення їх меж.

Раніше ставилося питання про забезпечення такої точності землевпорядних робіт, яку може освоїти сільськогосподарське виробництво. Мова йшла включно про внутрігосподарський землеустрій сільськогосподарських підприємств, після здійснення якого площі полів сівозмін та інших господарських ділянок змінюються протягом років під чає їх використання. Площа поля (робочої ділянки) після кожної нової оранки відрізняється від проектної, площі під відповідними сільськогосподарськими культурами в цих масивах не співпадають з площами оранки. Це виникає в зв'язку з тим, що під час    обробітку землі часто залишаються смужки вздовж меж полів, ширина яких менша ширини захвату машинно-тракторного агрегату. При цьому     встановлена межа