Основи землевпорядного проектування

У зв'язку з цими змінами в передбачених, проектами землеустрою полях нескладної конфігурації з прямолінійними межами відносна похибка площ допускається в межах 1/600. У полях з криволінійними межами ця похибка може бути збільшена до1/400. При значній криволінійності меж полів відносна похибка  допускається до 1/300.

В умовах проведення земельної реформи  вимоги до проектування ділянок змінилися в бік підвищення точності їх площі. Введені різні форми власності на землю; землеволодіння нових сільськогосподарських підприємств формуються на засадах приватної власності на землю шляхом об'єднання    земельних часток (паїв); громадянам передаються земельні ділянки у приватну власність і надаються в постійне користування для різного цільового призначення; формуються землекористування (землеволодіння) несільськогосподарського призначення; розробляються проекти внутрігосподарського землеустрою новостворених сільськогосподарських підприємств тощо.

В умовах, коли вищезгадані землеволодіння і землекористування оформляються відповідними державними актами, проектування потрібно виконувати аналітичним способом за результатами кутових і лінійних вимірів на місцевості з подальшим визначенням координат поворотних точок землеволодінь (землекористувань) незалежно від конфігурації земельних масивів.  

При використанні ділянки її площа, як це було раніше, збільшуватися не може, оскільки, це призведе до порушення меж сусіднього землекористування. Площа ділянки при її використанні може відхилятися тільки в бік зменшення. 

Точність проектування повинна бути на рівні 1/1000. При застосуванні сучасної вимірювальної техніки (електронних тахеометрів) для зйомки місцевості відносна похибка площ запроектованих ділянок може бути ще меншою.

Для забезпечення зручності при використанні земель межі, особливо довгі сторони земельних ділянок (направляючі лінії обробітку), повинні бути паралельними. Вважається, що паралельність проходів сумарної потужної техніки під час обробітку ґрунту забезпечує відносну похибку 1/1000, що в  кутовому вимірі становить 3-4’(3438’/1000).

При  складанні проектів планування сільських населених пунктів, при формуванні землеволодінь (землекористувань) громадян для різного цільового призначення і в інших випадках часто ставляться жорсткі вимоги до перпендикулярності сторін ділянок. Прямі кути потрібно будувати з похибкою, яка також не повинна перевищувати декілька хвилин. 

Для забезпечення заданої точності,  паралельності і перпендикулярності сторін при проектуванні ділянок потрібна застосовувати відповідні способи, робити необхідну підготовку геодезичних даних для перенесення проекту в натуру, користуватися відповідними вимірювальними приладами при перенесенні проектів в натуру. Допоміжні перпендикуляри для забезпечення паралельності сторін будують за допомогою екера. При цьому слід забезпечити відповідний запас точності, оскільки межі земельних ділянок надовго закріплюються лінійними рубежами (лісосмуги, шляхи тощо), а землекористування (землеволодіння)    оформляється державними актами на невизначену  перспективу. 

12.4. Механічний спосіб проектування за допомогою планіметра

Механічний (графомеханічний) спосіб проектування за допомогою планіметра найбільш поширений. Він дозволяє порівняно просто і швидко проектувати ділянки в межах земельних масивів різної конфігурації. Але проектування тільки планіметром не виконують, тому що планіметр – прилад, який по заданій площі та одному лінійному виміру не дає можливості  визначити інший лінійний вимір. Цьому виникає необхідність проектувати ділянки послідовними наближеннями  до тих пір, поки величина недостатньої площі  до заданої або залишок проектної площі на буде перевищувати допустиму нев’язку вирахування площі. Щоб уникнути великого числа наближень при проектуванні, механічний спосіб застосовують в комбінації з графічним способом.

 Межі  ділянок переносять з попереднього проекту на технічний (остаточний) проект або намічають проектні межі за допомогою номограми Горохова. Потім площі проектних ділянок визначають дворазовим обведенням планіметра при одному положенні полюса, ув'язують, як і при визначенні площ контурів, і порівнюють їх із заданими (валовими) площами. Відрізку надлишкової або дорізку площі, якої не вистачає, виконують графічно, визначивши висоту ділянки, яка відрізується або дорізується, за формулою :

           P

H = ----------                                                                                                                                               (3.25.)

           S

де     Р - площа дорізки або відрізки, га; 

         S- середня лінія трапеції ділянки, яка відрізується або дорізується, м.

 Відклавши одержану висоту від попередньої наміченої межі першої і другої ділянок, знаходять остаточне положення межі. Якщо висота не перевищує подвоєної графічної точності, положення попередньо наміченої межі не змінюється, бо це практично зробити неможливо. При зміні площі першої ділянки змінюється площа другої, що необхідно враховувати при визначенні площ відрізки або дорізки  до цієї ділянки. При встановленні остаточного положення  меж між наступними ділянками необхідно враховувати площі відрізок або дорізок, зроблених при проектуванні попередніх ділянок. Для виключення можливих помилок при проектуванні визначення за дорізками і відрізками виконують одразу по всіх ділянках, контролем є їх сума, яка повинна дорівнювати нулю.

Приклад проектування механічним (графомеханічним) способом наведений в таблиці 3.6, де в межах земельного масиву ріллі передбачено розміщення чотирьох рівновеликих полів сівозміни.

Таблиця  3.6. Проектування механічним способом

Планіметр № 263