Основи землевпорядного проектування

15.2. План здійснення проекту

План здійснення проекту повинен бути реальним і в міру напруженим.

При розробці всіх розділів плану поруч з загальними принципами землеустрою керуються наступними основними вимогами:

-забезпечення інтенсивного використання кожної ділянки;

-необхідна територіальна організація виробництва плануємої продукції в найбільш короткі строки;

-створення сприятливих соціальних умов для життя і продуктивної праці населення не тільки на протязі розрахункового періоду, але і в перехідні роки;

-зниження одноразових капітальних витрат на щорічні витрати на здійснення заходів, досягнення їх швидкої окупності. 

План трансформації, покращення і охорони земель, а також інженерного обладнання території складають по встановленій формі. В ньому відображують наступні заходи:

1.Розширення і покращення ріллі.

2.Створення культурних і покрашених пасовищ і сіножать.

3.Закладання багаторічних насаджень.

4.Протиерозійні заходи.

5.Створення виробничих комплексів, ферм, польових станів і літніх таборів, шляхів та водних джерел.

Плани освоєння сівозмін розробляють спільно з спеціалістами господарства, окремо по кожній сівозміні. Також розробляють плани переходу до пасавище- і сіножатезмін.

Затверджений разом з проектом внутрігосподарського землеустрою план його здійснення повинен строго дотримуватись.

15.3. Авторський нагляд

Авторський нагляд включає періодичну перевірку збереження перенесених в натуру елементів проекту, повноту і точність виконання планів його здійснення і надавання практичної допомоги господарству.

В зміст авторського нагляду входить головним чином перевірка ходу виконання складеного раніше плану здійснення проекту по всім розділам.

Авторський нагляд включає наступні етапи: підготовчі роботи, збір і оцінка відомостей в господарстві, розгляд і затвердження отриманих результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

  РОЗРОБКА ПРОЕКТІВ ЗОКРЕМЛЕНОГО ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ

4.1. Зміст і значення робочого проектування в землеустрої

 Робочий проект (РП) є суміщеною стадією проектування, який призначений для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта.

Робочий проект розробляється на основі погодженої планувальної документації, державних програм розвитку галузі, завдань на проектування, архітектурно-планувальних завдань, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робочий проект складається із:

- пояснювальної записки з техніко-економічними показниками;

-  робочих креслень;

- кошторисної документації;

-  розділу організації будівництва;

-  оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). 

Пояснювальна записка може викладатися на листах загальних даних відповідного розділу робочого проекту.

Усі матеріали робочого проекту видаються замовнику в чотирьох примірниках.

Робочий проект підлягає погодженню з:

- районним відділом земельних ресурсів і органами містобудування і архітектури;

-органами місцевого самоуправління, які видали технічні умови на підключення до джерел постачання або інженерних комунікацій.

Робочий проект до його затвердження підлягає обов'язковій державній експертизі відповідно до діючого законодавства.

До експертизи проектів службою Укрінвестекспертизи залучаються органи охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, органи контролю за охороною праці, інші органи державного нагляду, спеціалізовані служби місцевого самоуправління, представники громадських об'єднань і враховуються їх висновки.

Подання проектної документації на погодження, експертизу і затвердження є обов'язком замовника і виконується за його рахунок. Проектувальник зобов'язаний захищати проектні рішення.

Проектна документація вступає в силу після її затвердження інвестором (замовником).

Перед початком проектування необхідно оформити акт відбору ділянки та отримати завдання на проектування.

Акт відбору ділянки складає комісія в складі: замовника, проектувальника, органів архітектури, органів самоуправління, органів охорони навколишнього середовища і санітарного нагляду, інших органів державного нагляду залежно від специфіки об'єкта.

Завдання на проектування затверджує замовник, а погоджує проектувальник. Зміст завдання на проектування може змінюватися згідно з особливостями об'єктів, що проектуються і умов будівництва.

Після отримання завдання на проектування на об'єкт проектування виїжджають вишукувальники - топографи, ґрунтознавці, геологи, гідрологи залежно від проекту, що буде розроблятися. Після проведення робіт вишикувальники здають звіти головному інженеру проекту, на підставі яких будуть прийматися проектні рішення і проводитися інженерні розрахунки.

Проектувальники детально вивчають всі представлені вихідні матеріали і приступають до проектування. Всі проектні рішення повинні відповідати нормативним документам - ДБН, СНиГІ. Застосовують типові креслення або розробляють індивідуальні, які необхідно погодити в установленому порядку. Особливу увагу на сучасному етапі необхідно звертати на збереження навколишнього природного середовища, для чого розробляється розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище".

Далі проектувальники роблять підрахунки об'ємів робіт запроектованих заходів. Об'єми робіт необхідно підраховувати дуже детально, тому що це впливатиме на вартість будівництва.

Маючи об'єми робіт, складається кошторисна документація. Кошториси бувають локальні, об'єктні та зведений кошторис.

Локальні кошториси складаються на конкретний вид робіт. Наприклад, кошторис на виніс проекту в натуру, культуртехнічні роботи та інші. Об'єктні кошториси складаються на підставі локальних кошторисів на окрему групу робіт. Наприклад, земляні роботи, гідротехнічні роботи та інші. Зведений кошторис складається на підставі об'єктних кошторисів. У зведений кошторис також включаються затрати на проектно-вишукувальні роботи, тимчасові будівлі та споруди,