Основи землевпорядного проектування

У якості показника економічної ефективності запроектованих заходів приймають строк окупності капіталовкладень. Також, показниками економічної ефективності можуть бути: рентабельність, фондовіддача, собівартість, коефіцієнт земельного використання.

4.2.Види та методика розробки робочих проектів

Робочі проекти дозволяють землекористуванням  та землеволодінням , господарським способом та за допомогою підрядних організацій поетапно здійснювати багато розробок, передбачених в проектах міжгосподарського та внутрігосподарського землеустрою, перш всього пов’язані з освоєнням земель, їх покращенням і охороною, розміщенням різних об’єктів будівництва і влаштуванням території угідь.

Основні види робочих проектів:

-впорядкування присадибних земель;

-будівництво внутрігосподарських шляхів та обладнання основних скотопрогонів;

-будівництво ставків і водоймищ;

-устрій лиманів;

-зрошення земель;

-осушення земель;

-рекультивація земель та покращення малопродуктивних угідь зі знятим родючим шаром;

-терасування крутих схилів;

-меліорація солончакових ґрунтів;

-капітальне планування земель з переустроєм ірігаціонної мережи;

-культуртехнічні заходи;

-прискорене залуження крутих схилів;

-будівництво протиерозійних гідротехнічних і протиселевих споруд;

-облісення пісків, ярів, ям та інших земель, непридатних для сільськогосподарського використання;

-створення полезахисних лісосмуг;

-здійснення протиерозійних агротехнічних заходів;

-планування польових станів;

-обладнання джерел польового та пасовищного водопостачання;

-устрій території та закладка багаторічних насаджень;

-створення та устрій території зрошуваних культурних пасовищ та сіножать;

-планування колективних садів;

-освоєння земель та устрій території підсобних господарств, промислових та інших підприємств і організацій.

Більшість робочих проектів складається на основі схем та проектів внутрігосподарського землеустрою.

Зміст робочих проектів в кожному районі  і господарстві залежить від зонального розміщення, спеціалізації і міжгосподарських зв’язків, економічних, природних та інших особливостей об’єктів проектування. В перелік елементів включають ті структурні чистини по яким необхідно скласти робочі креслення, кошторисні розрахунки для фінансування і практичної реалізації.

Таблиця 4.1. Перелік елементів деяких робочих проектів

 

Порядок і зміст робіт по різним видам проектів відрізняється. Процес проектування ведеться поетапно. Робляться камеральні та польові підготовчі роботи. Аналізується зібраний матеріал і визначається їх повнота і якість, потім складається завдання на розробку проекту, яке затверджується  в установленому порядку. При  розробці використовують необхідні нормативні документи , інструкції та інше. В заключені виконують техніко-економічні розрахунки.

Складання проекту включає розміщення на плані його елементів і розрахунково-пояснювальну записку.

Записка складається:

-розрахунок об’ємів робіт;

-потреба в робочій силі;

-потреба в матеріальних ресурсах.

Якщо це об’єкти які забезпечують сільськогосподарську продукцію встановлюють :

-плануєму врожайність; 

-валові збори та їх розподіл;

-собівартість продукції;

-вартість товарної продукції;

-затрати праці;

-ефективність капітальних вкладень;

-термін окупності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5

 РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

1. Особливості землевпорядкування в районах розвинутої ерозії ґрунтів

1.1.   Протиерозійна агротехніка - важлива ланка в системі ґрунтозахисного землеробства

Заходи протиерозійного захисту, розроблені в проектах внутрігосподарського землевпорядкування (диференційоване використання різних за якістю і еродованістю земель у складі різних угідь і сівозмін, в т. ч. і ґрунтозахисних, правильне розташування полів, лісосмуг, робочих та інших ділянок), значно знижують ерозію ґрунтів. Однак, для більш повного її попередження необхідно систематично застосовувати комплекс агротехнічних і інших протиерозійних заходів, які на еродованих і ерозійно-небезпечних схилах в багатьох випадках мають вирішальне значення для попередження ерозії ґрунтів. Тому, розробка комплексів агротехнічних протиерозійних заходів, які застосовуються залежно від рельєфу і складу ґрунтів окремих полів, робочих та інших ділянок і вирощування на них є обов'язковою складовою частиною проектів організації території та використання ерозійно-небезпечних земель.

До основних протиерозійних агротехнічних заходів, застосування яких диференціюється залежно від грунтово-кліматичних умов і рельєфу, відносяться:

- в районах водної ерозії - на схилах більше 1° проведення всіх видів обробітку ґрунту і посів сільськогосподарських культур поперек схилів;

- на більш крутих схилах - до 6° одночасно з основним обробітком ґрунту впоперек схилу проводять валкування, переривчасте боронування зябу, щілювання, ямкування, на середньо- і сильнозмитих ґрунтах поглиблення одного шару і глибоке розпушування ґрунту, посів сільськогосподарських культур поперек схилів, застосування контурної організації території, інших способів обробітку ґрунту, які забезпечують затримання стоку поверхневих вод, залуження крутих схилів і приярових ділянок, смугове розташування посівів сільськогосподарських культур, снігозатримання і регулювання сніготанення, внесення підвищених норм органічних і мінеральних добрив та ін.;

- при квадратно-гніздовому посіві просапних культур застосовують перехресний обробіток ґрунту спочатку вздовж схилів, а потім - поперек схилів без розриву в часі;

- на парах і під просапні культури на схилах вище 3° застосовують тимчасові буферні смуги культур суцільного посіву;

- в районах вітрової ерозії агротехніка вирощування сільськогосподарських культур повинна забезпечити підвищення стійкості ґрунтів проти видування, зниження швидкості вітру при поверхні землі, зменшення порохозбірних площ і накопичення ґрунтової вологи. Ці умови забезпечуються протиерозійною  системою  землеробства