Основи землевпорядного проектування

Розробку робочого проекту здійснюють на підставі техніко-економічних порівнянь варіантів проектних рішень.

1.4. Робочий проект протиерозійних гідротехнічних споруд та терасування схилів

Протиерозійні гідротехнічні споруди (ГТС) передбачаються у випадках, коли застосування агротехнічних і лісомеліоративних заходів не забезпечує попередження або значного зменшення ерозійних процесів.

Гідротехнічні протиерозійні споруди залежно від призначення поділяються на такі види: водозатримуючі, водонаправляючі, водоскидні та донні.

Водозатримуючі споруди застосовують для затримання поверхневого стоку на водозборах і тим самим створюють умови для зупинки   росту   діючих   ярів   і   попередження   розвитку   ерозійних

процесів. До них відносяться - водозатримуючі вали-канали, вали-тераси, тераси (водозатримуючого типу), протиерозійні ставки, мікролимани.

Водонаправляючі споруди застосовуються для відводу поверхневих вод, які надходять до вершин ярів або на еродовані схили до водоскидних споруд, а також до задернованих і заліснених схилів балок і долин. До них відносяться: водонаправляючі вали і нагірні канали, вали-розпилювачі і канали-розпилювачі. Функції водонаправ-ляіочих споруд виконують також вали-канали, тераси, вали-тераси.

Водоскидні споруди призначені для закріплення ярів і безпечного скиду паводкових вод від їх вершин і водонаправляючих споруд на дно яру і балок. Це швидкотоки, перепади, шахтні та консольні водоскиди.

Донні споруди призначені для закріплення дна яру і балок від розмиву, затримання виносу ґрунту і пониження базису ерозії, а також створення умов для заліснення. Це загати і напівзагати, менше - донні перепади і пороги.

Перераховані споруди застосовуються як індивідуально, так і в різних конструкціях: швидкотік і перепад разом з донними загатами, тераси з водонаправляючими або водозатримуючими валами-каналами.

Залежно від застосованого будівельного матеріалу гідротехнічні споруди поділяються на земляні, побудовані із місцевих матеріалів (каменю, цегли, дерева), бетону і залізобетону.

Порядок розробки робочого проекту протиерозійних гідротехнічних споруд

При проектуванні споруд необхідно наближатися до мінімальних втрат земель, які відводяться під споруди і збереження або покращення конфігурації полів сівозміни та інших виробничих ділянок.

Розташування протиерозійних гідротехнічних споруд і вибір їх видів для кожного об'єкта проводиться в ув'язці з організацією території примикаючих ділянок, з урахуванням геологічних та гідрологічних умов, виду і степені ерозійних процесів, техніко-економічного аналізу та інженерних (гідравлічних, гідрологічних та інших) розрахунків. Коли проектують протиерозійні гідротехнічні споруди, враховують ймовірність перевищення максимальних витрат або об'ємів стоку за певний період, яку називають забезпеченістю. Як правило всі гідротехнічні споруди розраховують на 1,5 і 10%-ну забезпеченість.

У склад робочого проекту входять: пояснювальна записка, яка відображає природні умови об'єкта (клімат, рельєф, геологію, гідрологію, ґрунти тощо), запроектовані заходи та їх обґрунтування, розрахунки параметрів споруд, організацію будівництва, експлуатацію споруд, відомості об'ємів робіт, робочі креслення, кошторисну документацію і оцінку впливу на навколишнє середовище.

Розробка проектів здійснюється на основі інженерних вишукувань-топографо-геодезичних, геологічних і гідрологічних.

Масштаб зйомки ділянки проектування залежить від виду передбачуваних для проектування споруд і складає  - 1:2000.

При проведенні інженерно-геологічних вишукувань описують геоморфологічну будову місцевості, вивчають умови залягання і складу ґрунтів у природному стані, відмічають глибину залягання ґрунтових вод і вихід їх на поверхню. Особливу увагу звертають на сучасні фізико-геологічні процеси: ярову ерозію, площинний змив, суфозію, зсуви, карсти, заболочення тощо. Відбирають проби ґрунту на фізико-хімічні властивості ґрунту і проби води на хімічний аналіз.

При гідрологічних вишукуваннях визначають площу водозбору та максимальні і мінімальні витрати поверхневого стоку.

При проектуванні гідротехнічних споруд проводять гідравлічні (визначення параметрів споруд) і фільтраційні (визначення фільтрації через споруди і ґрунти основи) розрахунки.

2. Робочий проект рекультивації порушених земель та землювання малопродуктивних угідь

2.1. Зміст рекультивації. Види рекультивації

Згідно з ст. 165 Земельного кодексу "Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель ".

Порушеними вважаються землі, які втратили свою господарську цінність або є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище в зв'язку зі зміною ґрунтового покриву, гідрологічного режиму і утворення техногенного рельєфу в результаті виробничої діяльності людини (розробка корисних копалин, проведення будівельних і інших робіт).

Є два види рекультивації-технічна і біологічна.

Технічна рекультивація передбачає підготовку земель для їх подальшого використання в народному господарстві і включає: зняття, складування і зберігання родючого шару ґрунту, а також потенційно родючих порід і при необхідності транспортування їх до нового місця вкладання; селективне формування відвалів, гірничопланувальні роботи по вирівнюванню поверхні порушених земель, виположування відкосів відвалів і виїмок; покриття поверхні рекультивації родючим шаром ґрунту або придатним для створення рекультивованого шару ґрунту; проведення при необхідності протиерозійних, гідромеліоративних і культуртехнічних заходів.

Технічну рекультивацію проводять одночасно з виконанням гірничих, будівельних та інших робіт, які привели до порушування земель, а при неможливості цього - після завершення робіт в строки, встановлені органами, які надають земельні ділянки в користування. При цьому, земельні ділянки, порушені в результаті геологорозвідувальних або інших вишукувальних робіт, приводяться в придатний стан для народного господарства не пізніше ніж в місячний термін після завершення вишукувань (включаючи період промерзання ґрунту).

На ділянках, де в зв'язку з проведенням підземних гірничих робіт