Основи землевпорядного проектування

Де Нч – норма часу; Тпз – нормативний час підготовчо-заключної роботи; Топ – нормативний час оперативної роботи; Тобс – нормативний час на відпочинок і особисті потреби працівника.

Норма часу здебільшого є вихідною величиною при розрахунку інших видів норм.  

2.4. Методи розробки норм праці.

Основними методами встановлення норм виробітку є нормування на підставі безпосереднього спостереження і за нормативами. Вивчення затрат часу і встановлення норм виробітку шляхом спостереження виконують різними способами: фотографією робочого дня, хронометражем, фото хронометражем.

При фотографії робочого дня  заміряють усі без винятку затрати робочого часу, виявляють їх зміст і  і взаємну послідовність, тобто враховують загальну структуру робочого дня, а також час який витрачається на підготовчо-заключну роботу, обслуговування робочого місця і перерви. Цей спосіб дає змогу визначити затрати на виконання безпосередньої роботи, на перерви в роботі і порівняти їх зі встановленими нормативами.

Розрізняють індивідуальну фотографію робочого дня, коли спостереження ведеться за одним працівником, і групову, коли одночасно фотографується робочий час декількох працівників, зайнятих самостійною роботою.

Хронометраж – це метод по елементного дослідження трудового процесу шляхом спостереження і замірів повторних рухів і прийомів операції для аналізу тривалості окремих елементів операції і встановлення по елементних норм часу. Хронометраж доцільно застосовувати для встановлення норм праці на роботи з циклічно повторюваними діями. Існує два основних способи хронометражних спостережень: вибірковий, коли проводиться вивчення окремих прийомів, і безперервний, який передбачає вивчення ряду послідовних прийомів праці.

Фото хронометраж – це поєднання хронометражу з фотографією робочого дня. В цьому випадку вивчають усі елементи  робочого часу, як оперативної роботи, так і затрати  на підготовчо-заключну роботу, обслуговування робочого місця і перерви. Облік виробітку проводять одночасно з вивченням робочого процесу по операціях, а не сумарно в кінці робочого дня, як при фотографії робочого дня.

2.5. Запровадження норм праці.

Після затвердження норм часу і виробітку починається  впровадження їх у виробництво. Даний етап техніко-нормувальних робіт є найбільш відповідальним, оскільки він передбачає перехід до нових передових умов виконання робіт. Для цього необхідно створити умови для успішного виконання норм усіма працівниками, провести виробничий інструктаж, організувати всі види технічного нормування.

Цінність норм залежить як від правильності їх розрахунку, так і від того, наскільки вона успішно впроваджена у виробництво. 

Для освоєння технічно-обгрунтованих норм часу і  виробітку необхідно:                               

-ознайомити з нормами всіх інженерно-технічних працівників проектної організації не пізніше ніж за два тижні до їх впровадження. Одночасно з цим необхідно провести масово-роз”яснювальну  роботу серед працівників;

-провести технічний інструктаж спеціалістів, на якому ознайомити їх з методами роботи, при  яких нова норма повинна виконуватися;

-перевірити організаційно-технічну підготовленість проектної організації до роботи за новими нормами, тобто в умовах, які  передбачені  новими нормами часу і виробітки;

-усунути всі виявлені недоліки.

  Розглядаючи процес нормування праці в  землевпорядному виробництві, слід зазначити, що він потребує постійного вдосконалення. У зв’язку з цим можна виділити  такі основні напрямки покращення нормування праці в діпроземах і їх підрозділах: 1) розширення  сфери застосування норм як у виробничій, так і в невиробничій галузях; 2) забезпечення єдності норм праці, без якої вони не можуть стати дійсною основою оплати по кількості праці. Тільки рівнозначність норм праці забезпечує облік однакового ступеня напруженості людей в процесі праці, а відповідно і рівну оплату за рівну працю; 3) передбачення найбільш раціональних організаційно-технічних умов виконання робіт і  включення у збірник типових норм і нормативів часу детальних  вказівок про те, на які саме умови розраховані норми і нормативи; 4) скорочення затрат праці і засобів  на розробку нормативних матеріалів як по лінії зниження вартості нормативно-дослідних робіт так і по лінії здешевлення оперативного нормування безпосередньо в проектних організаціях; 5) забезпечення диференціації норм праці відповідно до умов виробництва; 6) залучення до справи нормування праці в проектних організаціях широкого кола спеціалістів.

2.6.  Фінансування землевпорядних робіт і господарський розрахунок

Функції фінансів проектних організацій і джерела фінансування

Під фінансовим господарством  в проектних організаціях по землевпорядкуванню слід розуміти грошові відносини, які виникають в процесі господарської діяльності з фінансовою і банківською структурами, підприємствами.

Проектні організації по землевпорядкуванню організовують свою господарсько-фінансову діяльність на основі господарського розрахунку, основними принципами якого є самоокупність і рентабельність, господарсько-оперативна самостійність, матеріальна зацікавленість.

Фінансове планування  починають з визначення сум грошових надходжень за рахунок різних джерел фінансування. Забезпечення безперервного процесу виробництва, своєчасні розрахунки з фінансовими органами залежить від нормування і планування власних оборотних коштів, в процесі якого встановлюють джерела покриття їх потреби.

Фінансування землевпорядних робіт здійснюється за рахунок:

1.Міністерства агропромислового комплексу – на землевпорядкування сільськогосподарських підприємств;

2.Держкомзему – на роботи по реалізації земельної реформи;

3.інших організацій, громадян.

В останні  роки збільшується  асигнування на виконання землевпорядних робіт по реалізації земельної