Особливості адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу

 

1.1 Поняття адаптація та основні чинники, що впливають на успішну адаптацію дитини

1.2 Психологічні особливості дітей раннього віку

1.3 Основні завдання та напрямки роботи практичного психолога в адаптаційний період

2.1 Комплексна система роботи ДНЗ та сім'ї

2.2 Форми роботи для оптимізації процесу успішної адаптації дітей раннього віку до нових умов

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

 

 

Соціально-економічні проблеми, які існують в суспільстві, висувають підвищені вимоги до процесу розвитку та формування гармонійної особистості. Слід зазначити, що теперішні умови для самореалізації особистості значно ускладнилися, оскільки діапазон громадських оцінок та очікувань розширився, різноманітнішими стали бажані та допустимі способи поведінки. Разом з тим дедалі більшого значення набуває здатність людини до нестандартних, нетипових вирішень проблемних ситуацій. Саме тому проблема адаптованості особистості у новому соціумі є досить актуальною.

У численних педагогічних і психологічних дослідженнях наголошується на необхідності враховувати специфіку адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу. Ігнорування проблем адаптації зумовлює труднощі їх подальшого життя та спілкування.

Вступ дитини до дошкільного закладу викликає, як правило, серйозну тривогу у дорослих. Дитина в родині звикає до певного режиму, до способу годування, укладання спати, у неї формуються певні взаємини з батьками, прихильність до них. Від того, як пройде звикання дитини до нових умов життя, до незнайомих дорослих та однолітків, залежить подальший розвиток дитини й благополучне існування у дитячому садочку й родині.

Адаптивні можливості дитини раннього дошкільного віку обмежені, тому різкий перехід малюка в нову соціальну ситуацію і тривале пребування в стресовому стані можуть призвести до емоційних порушень або уповільнення темпу психофізичного розвитку.

Проблемами адаптації, її видів і рівнів займалися П. Анохін, Н. Ватутіна, В. Войтко, А. Налчаджян, І. Мілославова, Р. Тонкова-Ямпольська, В. Слюсаренко, Г. Царегородцев та інші. Вплив особливостей виховання в сім'ї на адаптацію дитини досліджено у працях Т. Алєксєєнко, В. Постового.

Об'єкт дослідження: соціальна адаптація в ранньому віці.

Предмет дослідження: особливості адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу.

Мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити особливості адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу.

Відповідно до мети дослідження визначили наступні завдання:

1. Охарактеризувати поняття адаптація та основні чинники, що впливають на успішну адаптацію дитини.

2. Розглянути психологічні особливості дітей раннього віку.

3. Визначити основні завдання та напрямки роботи практичного психолога в адаптаційний період.

4. Розглянути комплексну систему роботи ДНЗ та сім'ї у період адаптації дитини до умов перебування в дошкільному закладі.

5. Розробити форми роботи для оптимізації процесу успішної адаптації дітей раннього віку до нових умов.

Гіпотеза дослідження: спеціально підібрані вправи ти ігри полегшують процес адаптації дітей раннього віку в початковий період їхнього перебування в дошкільному закладі.

Для розв'язання поставлених завдань були використані такі методи дослідження: аналіз психологічної та соціально-педагогічної літератури, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення досліджених даних, моделювання.

Експериментальна база дослідження. Сумський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 7 «Попелюшка».

Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: дані дослідження будуть корисні для вихователів, психологів дошкільних закладів, батьків дітей раннього віку, студентів.

Структура та обсяг дослідження. Основний текст викладено на 32 сторінках, що включають вступ, два розділи, загальні висновки. В курсовій роботі міститься список використаних джерел (34 позиції). Повний обсяг тексту роботи становить 50 сторінок.

 

 

 

Відомо, що процес адаптації – це постійний процес, який супроводжує людину впродовж усього життя. Науковці визначають адаптацію як пристосування будови і функцій організму, його органів і клітини до умов середовища, спрямоване на збереження рівноваги.

Адаптація (з лат. «пристосування») – пристосування організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному.

У психологічній літературі поняття адаптації розкривається як сукупність особливостей біологічного виду, які забезпечують йому специфічний спосіб життя в умовах певного середовища. У дошкільній педагогіці цей термін тлумачиться як активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм та оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності [34, c. 140].

А. Авцин, А. Налчаджян, Б. Паригін, Г. Царегородцев вважають, що адаптація – це відповідність між живим організмом і зовнішніми умовами [25, c. 11].

А. Капська, О. Кононко, П. Анохін під адаптацією розуміють процес встановлення динамічної рівноваги між особистістю та середовищем, зумовлений активною взаємодією людини з довкіллям.

Н. Аксаріна, Н. Ватутіна, Р. Калініна адаптацію дітей дошкільного віку розглядають як процес пристосування до конкретних умов [4, c. 10].

В. Грібелем, Р. Нізель розглядають адаптацію до дитячого садка як «фазу інтенсифікованих розвиваючих потреб» [26, c. 6].

Шибокова С. О. вважає, що адаптація – це не тільки