Особливості адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу

У ДНЗ «Попелюшка» робота з батьками ведеться систематично. Насамперед дбають, щоб вона була обопільною, тобто, щоб відбувався обмін інформацією. Батьки повідомляють як дитина розвивалась, коли почала розмовляти та ходити, які її улюблені іграшки та страви, які особливості характеру. В свою чергу, періодично влаштовуємо для них консультації, лекції, збори. У батьківському куточку розміщена відповідна література, яка регулярно оновлюється (Куточок «Моя сім'я», куточок «Подзвони мамі»).

 

 

Прийшовши до дошкільного закладу, дитина опиняється в нових соціально-психологічних умовах, у новому середовищі, де змінюється звичний перебіг та спосіб життя, тому в неї виникає почуття нестабільності. Цей період життя малюка насичений неадекватними виявами поведінки, що пов'язано з труднощами адаптації до мінливих умов. Дітям не завжди вдається самостійно подолати стресогенні ситуації. Тому гостро постає питання активізації внутрішніх психічних ресурсів дитини, забезпечення їй спокою та захищеності, повноцінного психологічного, емоційного розвитку та соціального добробуту.

Отже, ми пропонуємо наступні форми роботи для оптимізації процесу адаптації дітей раннього віку до нових умов у ДНЗ:

1. Створення емоційно сприятливої атмосфери в групі дошкільного закладу та сім'ї.

2. Робота з батьками, яку бажано розпочати ще до вступу дитини до дитячого садка.

3. Правильна організація ігрової діяльності в адаптаційний період, спрямована на формування емоційних контактів «дитина – дорослий» і «дитина – дитина».

Полегшення процесу адаптації у малюків забезпечується комплексним підходом у розв'язанні проблеми з боку вихователів, психолога, батьків та інших дорослих, які оточують дитину.

Ми розробили програму адаптації дитини раннього віку до умов ДНЗ.

Мета програми: полегшити процес адаптації дітей раннього віку в початковий період їхнього перебування в дошкільному закладі.

Завдання програми:

- створити сприятливі умови для адаптації дітей та усунути фактори, які перешкоджають нормальному перебігу адаптації;

- визначити, до яких форм взаємодії з дорослими схильна дитина найбільше, а також якої психологічної допомоги потребує малеча для подолання стресового стану, викликаного новими умовами життя;

- оцінити емоційний стан малюка та коригувати небажані вияви поведінки;

- розвивати комунікативні та ігрові навички, навички спільної діяльності.

Організація занять: заняття проводяться щодня з кожною дитиною окремо – 3 заняття по 15-20 хв.

Структура програми:

І етап – заняття «Знайомство».

II етап – заняття «Лісові звірята».

III етап – заняття «Пірамідки».

Хід заняття

Програма заснована на модельованій ситуації, в яку потрапляє дитина під час вступу до ясель дитячого садка. Ситуація виглядає так: незнайомий дорослий (вихователь або психолог) незалежно від бажання дитини приводить її у нове приміщення, показує їй ігровий куточок з новими цікавими іграшками, намагаючись Інколи налагодити мовний контакт.

Під час проведення занять головним завданням психолога або вихователя має бути знаходження найефективнішого способу встановлення контакту з дитиною. Адже в багатьох дошкільних закладах для дітей раннього віку не розроблена система встановлення контакту з дитиною у стресовій ситуації, насамперед у момент приходу дитини до групи і під час усього адаптаційного періоду. Принципово не сприймаються такі способи контакту, як торкання, взяття на руки та ласка, емоційно-тактильний контакт. Під час заняття потрібно використовувати будь-які форми контакту, які змінювали б стан дитини й давали їй хоча б часткове відчуття спокою і психологічного комфорту. Тому індивідуальний контакт малюка з дорослим має відбуватися впродовж усього адаптаційного періоду дитини. Спочатку малечі надається можливість самостійно подолати стресовий стан за невтручання дорослого. Потім, якщо дитина сама нездатна вийти зі стану дискомфорту, психолог пропонує їй різноманітні форми контакту, які сприятимуть її виходу зі стресу. При цьому психолог поводиться з огляду на потреби та бажання самої дитини раннього віку.

І ЕТАП: ЗАНЯТТЯ «ЗНАЙОМСТВО»

Мета: оцінити емоційний фон, активність, ініціативність дитини у спілкуванні з дорослим, зняти емоційне напруження, подолати стресовий стан та змінити емоційне ставлення до контакту з дорослим.

Вправа «Пограймося разом!»

Психолог підходить до дитини та пропонує їй піти погратися. У випадку згоди психолог бере малюка за руку і підводить до столика, де лежать різноманітні іграшки. Дітей, які відмовляються від пропозиції «піти погратись», плачуть, психолог бере на руки, відволікаючи, заспокоюючи та приголублюючи. Емоційно-тактильний контакт триває до моменту повного заспокоєння й появи у дитини хоча б слабкого вираження інтересу до іграшок [22, c. 17].

Потім психолог намагається активізувати гру за допомогою мовного спонукання: «Поглянь, які цікаві іграшки, пограйся з ними!». Якщо цього впливу на дитину недостатньо, психолог сам починає захоплено гратися, сприяючи тому, щоб дитина копіювала його дії (катала машинку, годувала ляльку тощо), та намагається емоційністю своїх дій залучити дитину до гри. У випадку, якщо дитина й далі нічого не робить, психолог діє руками дитини або просить спільно завершити розпочату ігрову справу, тобто наступним рівнем допомоги є спільні дії.

Вправа