Особливості будови тимусу новонароджених (анатомо-експериментальне дослідження)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський державний медичний університет

 

Григор’єва Олена Анатоліївна

 

УДК 611. 438-053. 31+591. 443]. 08

 

 

14. 03. 01 – нормальна Анатомія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Волошин Микола Анатолійович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Черкасов віктор Гаврилович, національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України професор кафедри анатомії людини;

доктор медичних наук, професор Костиленко Юрій Петрович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Провідна установа:

Луганський державний медичний університет, кафедра анатомії людини, МОЗ України, м. Луганськ.

Захист відбудеться «14» червня 2002 року об «11» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 03 у Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків, проспект Правди, 12).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий « 7 « травня 2002 року.

 

 

Актуальність теми. Перший день після народження та період новонародженості є одним із найбільш складних і важливих моментів онтогенезу, що обумовлено максимальною напруженістю всіх систем організму, які забезпечують адаптацію до навколишнього середовища. Згідно з даними ВООЗ та МОЗ України, рівень дитячої смертності найбільш високий в період новонародженості (Дудіна О., Гойда Н., 2001; Москаленко В. Ф., 2001). У новонароджених становлення імунної системи не завершене. єдиним сформованим органом є вилочкова залоза, яка бере участь у становленні імунної системи шляхом заселення Т-лімфоцитами та формуванні імунологічної толерантності до антигенів. Протягом останнього десятиріччя опубліковано ряд робіт, присвячених вивченню морфології тимуса після народження (Торбек В. Э., 1996; Іванов М. Є., 1996; varas A., 2000), проте уявлення про особливості будови тимуса новонароджених залишаються маловивченими та суперечливими.

Маса тимуса є інтегративним показником його функціональної активності й системного динамічного балансу лімфоїдної системи (Волошин Н. А. Яхница А. Г., 1987), проте оцінка динаміки цього параметра у новонароджених не проводилась. Функціонування органу багато в чому залежить від його васкуляризації (Бобрик И. И., Шевченко Е. А., Черкасов В. Г., 1992). Існують суперечності в описанні будови мікроциркуляторного русла тимуса (Черкасов В. Г., 1984; Шубінець М. В., 1987; Добрянська Е. С., 1998). Морфологічні дані про лімфатичну ланку мікроциркуляторного русла тимуса нечисленні (Кato S., 1997), а динаміка периваскулярних лімфатичних судин тимуса новонароджених до цього часу не вивчалася. Добові ритми мітотичної активності, вмісту клітин, міграції лімфоцитів тимуса описані більше у дорослих людей і статевозрілих лабораторних тварин (Баркова Е. Н., Шатилович Л. Н., 1992; Бородин Ю. А, Труфакин В. А., 1992). протилежні погляди залишаються на шляхи еміграції лімфоцитів з тимуса (Ярилин А. А., Гриневич В. Г., 1991; Сапин М. Р., 1996; Петренко В. М., 1999). Глікозаміноглікани – невід'ємна частина екстрацелюлярного матриксу тимуса, вони створюють мікрооточення для лімфоцитів (Юрина Н. А., Радостина А. И., 1990; Haegel-Kronenberger Н., 1998), і динаміка біополімерів, до складу яких входять вуглеводи, в тимусі новонароджених представляє інтерес для морфологів.

Передвісником формування контактів між лімфоцитами й клітинами тимусного мікрооточення є комплексне розпізнання поверхневих структур взаємодіючих клітин, яка включає вуглевод-лектинове розпізнання (Baum L., 1996; Perillo N., 1997). Розподіл й динаміка структур тимуса, які мають рецептори до лектину сочевиці (LCA) й зав’язі пшениці (WGA), а також періодичність змін функціональної активності тимуса у новонароджених до цього часу не вивчалися.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини Запорізького державного медичного університету “Особливості морфогенезу лімфоїдної тканини внутрішніх органів після антенатальної антигенної стимуляції” (№ державної реєстрації 0198 U 00 28-89). Автором проведено вивчення особливостей морфології тимуса новонароджених та оформлено один підрозділ звіту.

Мета і задачі дослідження. Встановити особливості змін морфології тимуса новонароджених протягом першого тижня післянатального життя. Для досягнення мети були сформульовані такі задачі:

Вивчити динаміку абсолютної, відносної маси, об'єму й питомої густини, співвідношення морфофункціональних зон тимуса протягом першого тижня післянатального життя.

Описати будову й провести підрахунок клітинного вмісту тимуса новонароджених.

Вивчити динаміку судин мікроциркуляторного русла тимуса новонароджених щурів.

Виявити особливості обміну біополімерів тимуса щурів першого тижня післянатального життя, до складу яких входять вуглеводи.

Встановити особливості розподілу рецепторів до лектинів сочевиці й зав’язі пшениці в тимусі новонароджених щурів.

Об'єкт дослідження: морфогенез тимуса новонароджених

Предмет дослідження: будова тимуса новонароджених людини й щурів.

Методи дослідження: Описовим і макромікроскопічним методами визначені особливості будови тимуса новонароджених. Морфометричним методом кількісного підрахунку морфологічних структур проведена об'єктивна оцінка динаміки співвідношення площин морфо-функціональних зон, судин мікроциркуляторного русла, клітинного складу. Гістологічними методами вивчено динаміку синтезу глікозаміногліканів і глікопротеїдів і розподілу рецепторів до лектинів сочевиці й зав’язі пшениці на мембранах і в цитоплазмі клітин тимуса. Всі цифрові дані оброблені методами варіаційної статистики.