Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
27
Мова:
Українська
й до кінця строку спостереження незначно змінюється. в дендритних клітинах тимуса постійно змінюється інтенсивність розподілу внутрішньоцитоплазматичних рецепторів до лектина сочевиці.
В структурах тканини тимуса новонароджених щурів визначається достатньо високий вміст нейтральних глікопротеїдів. Найбільша кількість сіаловміщуючих глікопротеідів, до складу яких входять сіалові кислоти, визначається в стінках кровоносних судин тимуса на кінець першої доби післянатального життя, в подальшому їх вміст зменшується.
Глікозаміноглікани в тимусі виконують багато функцій протягом внутрішньотимічного дозрівання лімфоцитів (Юрина Н. А., Радостина А. И., 1990; Swartz N. B., 2000). Вміст глікозаміногліканів в тканині тимуса новонароджених щурів досить високий. Серед глікозаміногліканів переважають сульфатовані сполуки. На 6-у годину післянатального життя у складі основної речовини сполучнотканинних перегородок, капсули органу й стінках кровоносних судин та скупчень епітеліоретикулоцитів збільшується вміст гіалуронової кислоти. Її вміст залишається високим до кінця першої доби після народження. До кінця строку спостереження визначається динамічна зміна вмісту гіалуронової кислоти й високо сульфатованих глікозаміногліканів в структурах тимуса. На кінець строку спостереження відмічається тенденція до незначного збільшення вмісту сульфатованих глікозаміногліканів.
Взаємодії між Т-лімфоцитами й епітеліоретикулоцитами тимуса пов’язані численними адгезивними молекулами (Волошин М. А., Іванов М. Є., 1998; baum L., 1995; Perillo N., 1997). Вуглеводні залишки N-ацетіл-D-глюкозаміна, які є рецепторами до лектину зав’язі пшениці (WGA) в тканині тимуса новонароджених щурів виявляються на мембрані й в цитоплазмі епітеліоретикулоцитів коркової й мозкової речовини. Тонкі відростки епітеліоретикулоцитів коркової речовини й субкапсулярної зони, забарвлені бензидином, створюють дрібнопетельну WGA+-сітку. В мозковій речовині відростки помічених бензидіном епітеліоретикулоцитів короткі й потовщені. Епітеліоретикулоцити мозкової речовини розташовуються поодиноко або створюють невеликі скупчення. Цитоплазматичні відростки епітеліоретикулоцитів мозкової речовини формують великопетельну WGA+-сітку. У новонароджених тварин WGA-лектинова мітка розподілена в тканині тимуса рівномірно, найменше забарвлені епітеліальні клітини в субкапсулярній зоні, найбільше контуруються клітини кортико-медулярної межі й мозкової речовини. В корковій речовині виявляється ніжна дрібнопетельна WGA+-сітка, створена відростками цитоплазми епітеліоретикулоцитів. На четверту годину післянатального життя спостерігається посилення інтенсивності забарвлення відростків епітеліоретикулоцитів, формуючих дрібнопетельну сітку коркової речовини. Через 12 годин після народження в мозковій речовині візуалізується добре виражена великопетельна WGA+-епітеліальна сітка, спостерігається збільшення вмісту WGA+-клітин, питома щільність розподілу бензидинової мітки до цього лектина збільшується. До кінця строку спостереження виявлено періодичну зміну інтенсивності розподілу рецепторів до лектину зав’язі пшениці в цитоплазмі епітеліоретикулоцитів коркової й мозкової речовини тимуса.
Таким чином, протягом перших годин/днів після народження визначаються динамічні зміни абсолютної й відносної маси, об’єму й питомої густини тимуса щурів. Виявлено динамічні зміни процесів загибелі й проліферації лімфоцитів. Отримані дані дозволяють зробити заключення, що в тимусі новонароджених щурів періодично розвивається фізіологічний набряк, який є головним фактором, що забезпечує еміграцію лімфоцитів з тимуса. Фізіологічний набряк характеризується підвищенням питомої густини тимусу, капілярним стазом, збільшенням кількості периваскулярних лімфатичних судин, збільшенням індексу дегрануляції тучних клітин й збільшенням вмісту гіалуронової кислоти. На піці фізіологічного набряку відбувається еміграція лімфоцитів з тимуса, що підтверджується значним зменшенням лімфо-епітеліального відношення й наявністю чітко контурованої WGA+-епітеліальної сітки мозкової речовини.
ВИСНОВКИ
З моменту народження в тимусі новонароджених запускається каскад послідовних змін кількісного та якісного вмісту лімфоцитів, клітин внутрішньотимічного мікрооточення, морфофункціонального стану екстра целюлярного матрикса та судин мікроциркуляторного русла. Починаючи з 36-48-ї години після народження, встановлюються періодичні зміни відносної, абсолютної маси, об’єму и питомої густини тимусу, клітинного складу і функціонального стану судин мікроциркуляторного русла органу.
Маса тимусу новонароджених і немовлят, які померлі протягом першого тижня після народження, коливається від 3 до 20 г. Тимус має часточкову будову, кортико-медулярна межа не виражена, судини повнокровні. Морфологічна картина будови тимуса різноманітна й відповідає одній з фаз акцидентальної інволюції (II-IV), але чіткої стадійності змін морфології органу в залежності від віку не виявлено.
в тимусі щурів першого тижня життя функціональний стан судин мікроциркуляторного русла й периваскулярних лімфатичних судин хвилеподібно змінюється. Периваскулярні лімфатичні судини розміщуються переважно в зоні кортико-медулярної межі тимусу. Вміст періваскулярних лімфатичних судин в тимусі залежить від віку, найчастіше вони виявляються: на перших хвилинах після народження (5, 6±0, 22), з 16-ї по 24-у годину, на 36-у, 48-у та 66-у годину післянатального життя. Збільшення периваскулярних лімфатичних судин спостерігається на фоні капілярного стазу.
протягом першого тижня після народження стабілізується проліферативна активність лімфоцитів тимусу. починаючи з третьої доби життя, мітотична активність лімфоцитів субкапсулярної зони змінюється з періодичністю в 36 годин; коркової речовини – 48 годин; мозкової речовини – 24 години. Максимальний вміст лімфоцитів, з явищами деструкції, спостерігається в зоні кортико-медулярної межі. В корковій речовині пік накопичення гинучих лімфоцитів (4, 55±0, 11) виявляється на 4-у годину після народження.
У новонароджених дендритні клітини тимусу мають рецептори до лектину сочевиці (LCA), розташовуються на кортико-медулярній межі. Протягом першого тижня після народження спостерігається динамічна зміна вмісту дендритних клітин в тимусі щурів. Максимальний вміст дендритних клітин з вуглеводним залишком α-D-манози виявляється в тимусі новонароджених (8, 6±1, 92) та на 28-у годину після народження (8, 89±1, 99).
Відростки епітеліоретикулоцитів формують дрібнопетельну WGA+-сітку коркової речовини й крупнопетельну WGA+-сітку мозкової речовини. Рівень експресії рецепторів до лектину зав’язі пшениці на епітеліоретикулоцитів тимуса динамічно змінюється у відповідності до етапів міграції лімфоцитів.
В тимусі новонароджених щурів вміст тучних клітин максимальний (2, 56±0, 59). Вони локалізуються в двох