Особливості будови тимусу новонароджених (анатомо-експериментальне дослідження)

В тимусі новонароджених спостерігається періодичний розвиток фізіологічного набряку, який характеризується збільшенням вмісту периваскулярних лімфатичних судин, капілярним стазом, збільшенням індексу дегрануляції тучних клітин і зростанням вмісту гіалуронової кислоти. Протягом розвитку фізіологічного набряку тканини тимуса відбувається еміграція лімфоцитів на периферію, що проявляється зменшенням лімфоцито-епітеліального відношення й чітким контуруванням WGA+-епітеліальної сітки мозкової речовини.

Практичні рекомендації

- Оцінку морфології тимуса немовлят, вмерлих протягом перших годин/діб після народження, доцільно проводити враховуючи стадії акцидентальної інволюції.

- Морфологія тимуса дуже мінлива протягом перших годин після народження. При описуванні морфології тимуса щурів першої доби життя необхідно точно вказати вік досліджуваної тварини.

- гістохімічну реакцію виявлення рецепторів до лектину сочевиці (LCA) можливо використовувати як специфічну для виявлення дендритних клітин тимуса.

- гістохімічну реакцію виявлення рецепторів до лектину зав’язі пшениці (WGA) можливо використовувати як специфічну для виявлення епітеліоретикулоцитів коркової та мозкової речовини.

 

 

Городничева Е. А. Особенности динамики объема, абсолютной и относительной массы тимуса белых крыс первой недели постнатального периода онтогенеза. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. – Сімферополь, 1999. – Т. 135, Ч. 1. – С. 204-209.

Волошин Н. А., Григорьева Е. А. Клеточная динамика тимуса крыс первых суток жизни. // Вісник морфології. – 2000. – Т. 6, № 2. – С. 289-292.

Григорьева Е. А. Особенности динамики лимфоэпителиального индекса в морфофункциональных зонах тимуса белых крыс первой недели постнатального периода онтогенеза. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. – Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ, 2000. – Вип. VI. – С. 97-100.

Волошин М. А., Городнічева О. А. Тимус новонароджених

// Укр. мед. альманах (додаток). – 2000. – № 1. – С. 12

Волошин Н. А., Иванов М. Е., Городничева Е. А. Особенности лимфоидной популяции мозгового вещества вилочковой железы белых крыс // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. ст. – Днепропетровск, 1996. – Вып. 7, Ч. 1. -С. 137.

Городничева Е. А. Изучение накопления 3Н-уридина в тимусе новорожденных крыс на фоне применения тимозина // Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов-медиков Запорожского государственного медицинского университета и Запорожского государственного института усовершенствования врачей. – Запорожье, 1996. – С. 88-89.

Волошин Н. А., Иванов М. Е., Городничева Е. А. частота встречаемости эпителиальных клеток и их структур в мозговом веществе вилочковой железы крыс с индуцированной тимомегалией // Актуальні питання морфології: Зб. наук. пр. – Тернопіль, 1996. – Т. 1. – С. 146-147.

Voloshyn M., Ivanov M., Shcherbacov M., Vovchenco M., Kushch О., Medvedev A., Gorodnicheva E. Newborn organs' visceromegalia as foetuses reaction on intrauterine antigen stimulation // Italian J. Anatomy and Embryology. – 1999. – Vol. 104, Suppl. № 1. – P. 749.

Щербаков М. С., Городничева Е. А. Суточные колебания морфометрических показателей центральных лимфоидных органов новорожденных крыс // Научные ведомости БелГУ. Серия “Медицина”: Материалы 3-го Междунар. конгр. по интегративной антропологии. – 2000. – №2 (11). – С. 179.

10. Волошин Н. А., Медведев А. Е., Вовченко М. Б., Григорьева Е. А., Поправко М. И., Иванов М. Е. Гистофизиологические изменения в органах после внутриутробного введения антигенов // наукові читання, присвячені 100-річчю від дня народження професора Б. В. Альошина. – Харків, 2001. – С. 4.

 

 

Григор’єва О. А. Особливості будови тимусу новонароджених (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 03. 01 – нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет. Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню особливостей морфогенезу тимуса новонароджених. Експериментальне дослідження морфології тимусу проведено на 173 білих щурах, яких забивали з інтервалом в 2, 4, 6, 12 годин, починаючи з моменту народження до кінця першого тижня післянатального життя. вивчено 27 тимусів новонароджених дітей першого тижня народження.

В роботі були використані анатомічні, гістологічні, гістохімічні, морфометрічні та математичні методи дослідження. Протягом перших годин і днів після народження відносна маса, густина органа, його клітинний склад змінюються. Встановлено хвілеподібну динаміку дендритних клітин в зоні кортико-медулярної межі. Для виявлення дендритних клітин тимуса щурів запропоновано використовувати лектин сочевиці (LCA), який є маркером для цієї популяції клітин. Склад лімфоцитів в тимусі протягом першого тижня післянатального життя також періодично змінюється. для новонароджених тварин характерний розвиток фізіологічного набряку тканини тимуса. Фізіологічний набряк характеризується високою густиною органа, великим вмістом периваскулярних лімфатичних судин, гіалуронової кислоти, капілярним стазом, максимальним індексом дегрануляції тучних клітин. На вершині набряку тканини тимуса виявляється еміграція лімфоцитів на периферію через лімфатичне русло, що підтверджується зменшенням лімфо-епітеліального відношення, чітким контуром WGA+ епітеліальної сітки мозкової речовини.

Ключові слова: тимус новонароджених, лімфоцити, дендритні клітини, морфогенез, лімфатичні судини.

 

 

Григорьева Е. А. Особенности строения тимуса новорожденных (анатомо-экспериментальное исследование). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 03. 01. – нормальная анатомия. Харьковский государственный медицинский университет. Харьков, 2002.

Диссертация посвящена изучению особенностей морфогенеза тимуса новорожденных (первая неделя постнатального периода онтогенеза).

Экспериментальное исследование проведено на 173 белых крысах линии Вистар, которых забивали с интервалом в 2, 4, 6, 12 часов от момента рождения до конца первой недели жизни. Также изучено 27 тимусов человека (новорожденных, погибших в течение первой недели после рождения). В работе использованы анатомические, гистологические, гистохимические, морфометрические и математические методы исследования. На нефиксированном материале изучали абсолютную массу и объем органа, вычисляли относительную массу тимуса и его удельную плотность. В гистологических препаратах изучали относительную площадь, занимаемую морфо-функциональными зонами тимуса. Вычисляли абсолютное и относительное количество клеточных элементов в морфо-функциональных зонах тимуса (субкапсулярной зоне, корковом веществе, на кортико-медуллярной границе и в мозговом веществе), выявляли сосуды микроциркуляторного русла, изучали динамику тучных клеток, изучали динамику структур тимуса с рецепторами к лектину чечевицы (LCA) и завязи пшеницы (WGA).

У детей, погибших в течение первой недели после рождения масса тимуса изменяется от 3 до 20 г. тимус сформирован, дольчатого строения, кортико-медуллярная граница не выражена. Кровеносные сосуды преимущественно расширены, во многих из них наблюдается стаз эритроцитов. Морфологическая картина структуры тимуса детей, погибших в течение первой недели после рождения, соответствует одной из фаз акцидентальной инволюции и не зависит от возраста новорожденного.

Установлено, что в ткани тимуса лабораторных животных периодически развивается физиологический отек, являющийся главным фактором эмиграции лимфоцитов на периферию. Физиологический отек характеризуется увеличением удельной плотности органа, увеличением содержания периваскулярных лимфатических сосудов, капиллярным стазом, максимальным индексом дегрануляции тучных клеток, повышенным содержанием гиалуроновой кислоты. На вершине отека происходит эмиграция лимфоцитов на периферию, что подтверждается снижением лимфоцито-эпителиального отношения, уменьшением содержания лимфоцитов, четким контурированием WGA+эпителиальной сети мозгового вещества. На протяжении первых часов и дней после рождения относительная масса тимуса, его удельная плотность, клеточный состав изменяются, что указывает на необходимость учета точного возраста новорожденных животных при трактовке морфологических особенностей строения тимуса. В работе также установлена волнообразная динамика дендритных клеток тимуса. Дендритные клетки в тимусе крыс располагаются преимущественно на кортико-медуллярной границе. Для выявления дендритных клеток тимуса крыс предложено использовать лектин чечевицы (LCA), являющийся маркером для этой популяции клеток. Состав лимфоцитов в тимусе на протяжении первой недели после рождения также периодически изменяется.

Таким образом, результаты исследования позволили установить закономерности морфогенеза тимуса новорожденных, раскрыть механизмы, обеспечивающие эмиграцию лимфоцитов на периферию и обосновать необходимость точного учета возраста животных.

Ключевые слова: тимус новорожденных, лимфоциты, дендритные клетки, морфогенез, лимфатические сосуды.

 

 

Grygoryeva O. A. Special features of newborn thymus’ structure (anatomic-experimental investigation). – manuscript.

Thesis for competition of a scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14. 03. 01. – Normal Anatomy. Kharkiv State medical University. Kharkiv, 2002.

The thesis is devoted to the prolem of newborn thymus structure (first week after birth). By morphological, hystochemical methods we have examined quantity of lymphocytes, epitelioreticulocytes, mast cells, blood and lymphatic vessels in morpho-functional areas of rats’ thymuses during the first week after birth in 2, 4, 6, 12 hours interval. In newborn and beginning from 8 hour after birth every 12 hours specific density of the thymus, absolute quantity of microcirculatory vessels, especially of lymphatic ones, lymphocyte-epithelial index, quantity of mast cells and their degranulative forms increase. Structure of extracellular matrix, intrathymical microenvironment and lymphocytes’ adhesive properties change. Absolute quantity of small lymphocytes in thymic cortex changes wavy. All these changes are straightly expressed from 0 till 2, from 12 till 16, from 108 till 120 hours of postnatal life. During this periods paravasal lymphatic vessels are stuffed with lymphocytes, i. e. discrete migration of lymphocytes from the thymus occurs. After rapid edema reduction, quantity of lymphatic vessels decrease, they become empty. Therefore, in the thymus of newborn periodical short-term local edema is observed, on its top discrete migration of lymphocytes from the thymus occurs.

Key words: thymus of newborn, lymphocytes, dendritic cells, morphogenesis, lymphatic vessels.