Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

Планування і моделювання подальшої діяльності, звичайно ж, носить трохи абстрактний характер через непередбачуваність ряду зовнішніх факторів, але дає можливість врахувати ті зміни, що не завжди очевидні на перший погляд.

Виходячи з цього, структура роботи містить у собі певний розділ, що розглядає ці питання. Взагалі вона виглядає таким чином: Розділ 1 містить теоретичну частину, де знайшли відображення поняття, зміст, особливості ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ризики, що з нею пов'язані та методи оптимізації умов і механізму виконання експортно-імпортних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Розділ 2 за прикладом господарювання Херсонського Обласного Управління зовнішньоекономічних зв'язків висвітлює з якими країнами і фірмами працюють суб'єкти ЗЕД Херсонсько області, які при цьому експортуються та імпортуються товари і послуги, їх структура і обсяги. Також розкриті принципи побудови управлінських структур, показуються етапи розробки і структура внутріфірмового планування як методу досягнення максимальної ефективності зовнішньоекономічної діяльності і експортно-імпортної діяльності взагалі.

Розділ 3 на основі аналізу господарювання Херсонського Обласного Управління зовнішньоекономічних зв'язків містить пропозиції запровадження методів удосконалення виконання зовнішньоекономічної діяльності і експортно-імпортної діяльності взагалі.

У розділі 4 освітлюються методи досягнення охорони праці та БЖД.

Після розділів основної частини є висновок, де надається підсумкова оцінка пророблених досліджень.

При проведенні аналізу й узагальненні були використані такі джерела: річні звіти, баланс підприємства, звіт про фінансові результати підприємства, контракти), матеріали первинного урахування.

 

 

 

Термін "зовнішньоторговельна діяльність" має на увазі складний механізм взаємин, що виникають у процесі купівлі-продажу товарів на світовому ринку.

Фірми прагнуть до зовнішньоторговельної діяльності по різних причинах.

Так, зокрема, є товари, продаж яких за кордоном може виявитися більш вигідною, ніж у своїй країні. Тоді виявляється потреба в експорті. Нерідко трапляється, що фірми виступають на зовнішньому ринку й у якості торгових посередників між продавцями і покупцями в різних країнах.

Досить часто країна спеціалізується на якихось товарах, але водночас не має переваг у виробництві інших, тобто випливає необхідність розподілення праці між країнами. Якщо якась із них може дешевше для себе виробляти продукт і має конкурентну перевагу у його виробництві, то їй краще купувати інші товари у країн-сусідів, а свій продавати їм, не витрачаючи час і гроші . Таким чином випливає потреба імпорту товарів, виробництво яких буде невигідним для даної країни.

Участь фірми в міжнародній торгівлі вимагає розуміння додаткових труднощів, що з цією діяльністю зв'язані.

Необхідно також знати, яку роль грають банки в забезпеченні засобів і процедур у подоланні цих труднощів. У порівнянні зі звичайним бізнесом усередині країни, міжнародна торгівля породжує додаткові ризики як для покупця, так і для продавця, а саме:

- ризик часу і відстані;

- валютний ризик; 

- законодавчий ризик.

Світова торгівля .Місце світової торгівлі в МЕВ.

Світова торгівля являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн і її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту.

Багато авторів визначають світову торгівлю як оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу.

Зовнішня торгівля являє собою специфічний сектор економіки окремої держави , що э об'єктом національного регулювання.

Світова торгівля - являє собою спеціальну структуру, об'єднуючу зовнішньоторговельні сектори національних економік і регулюється міжнародними економічними організаціями (ГАТТ, ВТО)

Сучасна світова торгівля має динамічний характер. Структура й обсяг експорту-імпорту товарообігу різних країн і регіонів беззупинно міняється. Характерний швидкий ріст товарообігу особливо після II світової війни. З 1947 по 1973 р. обсяг світового експорту щорічно збільшувався приблизно на 6%.

У цілому за післявоєнний період відбувся дійсний "вибух" експорту товарів; його обсяг при перебігів в поточні збільшився з 25 млрд. $ у 1939 р. до 2500 млрд. $ у 1987 р. У 90-і pp. ця тенденція не змінилася.

За даними ГАТТ, обсяг світової торгівлі в 1993 р. з урахуванням зміни цін виріс на 2,5% обсяг світового експорту зріс на 2%, імпорту-на 2%. На частку промислово розвитих країн приходиться близько 7% світової торгівлі.

Форми сучасної світової торгівлі Оптова торгівля Товарні біржі Ф'ючерсні біржі Фондові біржі Ярмарки

За оцінками експертів, у складі колишнього СРСР Україна мала значний ресурсний потенціал: 15% світового добування залізної руди, 10% світового обсягу виплавки чугуну і сталі, 9%"світового вугілля, 12%-світового виробництва цукру, 2,5% - електроенергії, третю позицію у світі за виробництвом коксу і прокату.

"Дойчебанк" за 12 параметрами оцінив економічний розвиток усіх колишніх республік СРСР. Україна мала найкращі показники для подальшого розвитку і інтеграції.

З іншого боку, до початку 1997р. згідно з рейтингом економічного ризику журналу "Euromoney", Україна займала 135 місце із 178 країн. Згідно рейтингу журналу "Central European Economic Review", на цей же період у числі 26 колишніх соціалістичних країн і республік СРСР Україна займала 18