Особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

 

АТАМАНЮК Світлана Іванівна

 

УДК: 796-055.2

 

 

24.00.01 — Олімпійський і професійний спорт

 

 

Київ — 2006

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор ШАХЛІНА Лариса Ян-Генріхівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивної медицини

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор МАКСИМЕНКО Георгій Миколайович, Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, завідувач кафедри спортивних дисциплін інституту фізичного виховання і спорту; доктор медичних наук МАНЬКОВСЬКА Ірина Микитівна, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, завідувач відділу з вивчення гіпоксичних станів 

Провідна установа — Дніпропетровський державний інститут фізичної культури, кафедра олімпійського і професійного спорту, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 27 квітня 2006 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано “24 “ березеня 2006 р.

 

 

Актуальність. Спортивний командний фітнес — один із наймолодших видів спорту. Буквально за останні 5—6 років він завоював шанувальників у всьому світі. На сьогодні Міжнародна федерація спортивної аеробіки і фіт несу об’єднує національні федерації понад 25-ти країн світу.

Спортивний командний фітнес привертає найширшу аудиторію своєю видовищністю, яскравістю, артистичністю та доступністю. Це — синтез атлетичної гімнастики і танцю. У ньому відсутні небезпечні для здоров’я елементи, вправи на снарядах, з предметами. Композиції відзначаються високим темпом, різноманітністю зміни позицій, складними за координацією рухами.

Підвищений інтерес до спортивної аеробіки та фітнесу, розширення географії проведення чемпіонатів світу, Європи й України, вихід спортсменів нашої країни на міжнародну арену свідчать про розвиток даного виду спорту, що, у свою чергу, ставить перед фахівцями завдання розвитку теоретичних і практичних основ підготовки спортсменів у даному виді спорту.

Удосконалення системи підготовки спортсменок, які спеціалізуються в спортивному командному фітнесі, вимагає пошуку й обґрунтування нових форм організації тренувального процесу на основі сучасних наукових досягнень для забезпечення зростання спортивних результатів.

Фізична підготовка у спортивному командному фітнесі, як і в інших видах спорту, є однією з найважливіших складових спортивного тренування і являє собою процес, спрямований на розвиток фізичних якостей: сили, витривалості, гнучкості, швидкісних і координаційних здатностей. Актуальним і маловивченим напрямом у галузі теорії і методики спортивного тренування залишається наукове обґрунтування побудови тренувального процесу жінок з урахуванням специфічних біологічних особливостей їхнього організму. Питання спортивної підготовки жінок усе більше привертає увагу вчених у галузі спортивної фізіології і медицини, фахівців, які вивчають теорію і методику спортивного тренування.

Дані літератури свідчать про зміну працездатності спортсменок (Ю.О. Короп, 1974; Т.О. Лоза, 1981; А.Р. Радзієвський, 1977—1993) протягом менструального циклу. Встановлено сприятливі і несприятливі фази МЦ з точки зору функціональних можливостей спортсменів і, відповідно, прояв їх загальної і спеціальної працездатності. Наукове обґрунтування спортивного тренування у спортивному командному фітнесі вимагає подальшого поглибленого вивчення можливостей жіночого організму.

Саме комплексне використання фізіологічних, біохімічних і педагогічних досліджень допоможе знайти ефективні шляхи побудови тренувального процесу, важливим принципом якого є індивідуальний підхід (Л.Г. Шахліна, 1985—2005; Т.П. Степанова, 1993; С.В. Калитка, 2001; Л.В. Ясько, 2004).

У сучасній літературі є наукові праці, присвячені оздоровчому фітнесу, що, на відміну від спортивного фітнесу, спрямовані на дослідження оптимального фізичного стану людини, на подовження його активного довголіття (М.М. Булатова, О. Литвин, 2004; Т.Ю. Круцевич, 2003). В оздоровчому фітнесі розроблено й обґрунтовано зміст і методику занять ритмічною гімнастикою (М.П. Івлєв, 1987; М.Ю. Ростовцева, 1987; И.А. Анохіна, 1992), встановлено специфіку занять різними видами оздоровчої аеробіки (Ю.І. Таран, 1998), розроблено педагогічну технологію комплексного використання різних видів гімнастики у процесі оздоровчих занять (О.С. Губарєва, 2001), обґрунтовано структуру занять оздоровчим фітнесом, що спрямована на корекцію статури жінок (Т.В. Івчатова, 2005).

Проте, тренувальні процеси у спортивному командному фітнесі і в оздоровчому фітенсі переслідують різну кінцеву мету: у першому — досягнення високого спортивного результату, у другому — оздоровлення. Тому виникає необхідність вивчення побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Обґрунтування раціонального співвідношення рухових якостей, що розвиваються, у відповідності з можливостями жіночого організму є специфічним, тому, відповідно, — необхідним.

Аналіз доступної нам наукової і науково-методичної літератури, що висвітлює питання теорії і методики спортивного тренування, дозволяє зробити висновок, що до сьогодні питання підготовки спортсменок високої кваліфікації в спортивному фітнесі практично не вивчені. Відсутні наукові роботи зі специфіки даного виду спорту, про особливості побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток фізичних якостей спортсменок високої