спортсменки виконували стрибки через скакалку у максимальному темпі протягом 1 хв з автоматичною реєстрацією виконання стрибків. Установлено, що кращий результат показано спортсменками в постовуляторну (145,8 ± 0,98) і постменструальну (146,7 ± 1,12) фази циклу. Досить високий результат зафіксовано у фазі овуляції (133,0 ± 0,67), але з великою кількістю помилок під час виконання вправи. Важливо зазначити, що найнижчий результат був отриманий у менструальну (127,3 ± 0,89) та передменструальну (122,3 ± 0,84) фази, не дивлячись на хорошу фізичну підготовленість спортсменок.
Пошук
Особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
Швидкісно-силові можливості визначали під час виконання батманів з фіксацією часу виконання вправи і підйому на степ-платформу протягом 15 с у максимальному темпі з реєстрацією кількості сходжень (табл. 1).
Таблиця 1
Як свідчать результати, найбільші швидкісно-силові можливості спортсменки демонструють в постовуляторну й, особливо, в постменструальну фази.
Виконання даних тестів виявилося фізично більш складним у менструальну й, особливо, у передменструальну фази. Фактично, пропоновані нами тести характеризують лабільність нервових процесів і, відповідно, підтверджують, що функціональна рухливість нервових процесів у спортсменок циклічно змінюється протягом МЦ.
Отримані дані дозволяють зробити висновок, що для спортсменкок у спортивному командному фітнесі оптимальними для проявлення швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості є постменструальна і постовуляторна фази МЦ порівняно з іншими фазами, що дає можливість тренеру обґрунтовано планувати тренувальне навантаження.
Про адаптаційні можливості організму судили за показниками функцій системи дихання після виконання спареного прогону змагальної композиції, а також про характер відновлення функцій організму на першій, другій і третій хвилинах. Установлено, що виконання даного навантаження характеризується економічністю функції в постменструальну і, особливо, в постовуляторну фази циклу (табл. 2).
Таблиця 2
Виконання спортсменами тесту на спеціальну витривалість супроводжується змінами показників червоної крові.
Отримані результати дають нам можливість рекомендувати розподіл тренувального навантаження у мікроциклах з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму.
У четвертому розділі “Розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму” представлено наукове обґрунтування побудови тренувального процесу з індивідуальним підходом під час розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок у спортивному командному фітнесі з урахуванням функціонального стану жінок протягом МЦ. Результати проведених нами комплексних досліджень функціональних можливостей, спеціальної працездатності й адаптаційних реакцій організму спортсменок стали основою побудови тренувального процесу у спортивному командному фітнесі. Менструальний цикл як природна біологічна модель лежить в основі планування даного процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей.
Отримані дані стали базою для розробки програми втягуючого й базового мезоциклів у досліджуваному виді спорту. Принцип пропонованого планування заснований на перерозподілі навантаження в мікроциклах з урахуванням функціональних можливостей спортсменок у різні фази МЦ. Оптимальними фазами для розвитку й виявлення спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей є постменструальна й постовуляторна фази, що підтверджується результатами виконання тестів і комплексної оцінки функціональних можливостей спортсменок у різні фази МЦ.
На рис. 1 показано, що у втягуючому мезоциклі переважає навантаження, спрямоване на розвиток загальної фізичної підготовки, а також використовуються спеціально-підготовчі вправи для розвитку основних фізичних якостей. Постановка змагальної композиції і становлення рухових навичок обумовлюють ефективність наступної роботи.
Тому, перерозподіляючи навантаження, ми зменшуємо його обсяг у фази фізичного напруження, знижуючи роботу над розвитком спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей при паралельному збільшенні вправ на гнучкість. Ми вважаємо, що у цей період підготовки доцільно дні відпочинку в мікроциклах поєднувати з найбільш функціонально напруженими для спортсменок днями МЦ.
Базовий мезоцикл у спортивному командному фітнесі характеризується навантаженням спеціальної спрямованості, яка акцентована на розвиток основних фізичних якостей, підвищення функціональних можливостей організму спортсменок на удосконалення їхньої технічної підготовленості (рис. 2).
Обсяг фізичного навантаження базового мезоциклу на відміну від втягуючого у спортивному командному фітнесі містить шість мезоциклів, три з яких — ударні. У тренувальному процесі переважають вправи спеціальної спрямованості з їх перерозподілом наприкінці четвертого і на початку п’ятого мезоциклів (рис. 2).
Ефективність пропонованого планування, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей підтверджена результатами повторного тестування даних якостей наприкінці річного циклу підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Основний відсоток приросту показників зафіксовано в овуляторну й передменструальну фази (на 2,5 % і 2,4 % відповідно за р < 0,05).
Таким чином, пропонована нами побудова тренувального процесу з індивідуальним підходом дає можливість повністю виконувати плановане навантаження, досягати високого результату, попереджувати перенапруження функцій організму і при цьому зберегти здоров’я спортсменки.
У п’ятому розділі “Обговорення отриманих результатів” підтверджено дані літератури про циклічні зміни працездатності спортсменок у різні фази МЦ, доповнено й розширено відомості про взаємозв’язки функціональних можливостей і спеціальної працездатності організму спортсменок. Необхідність таких досліджень була обумовлена специфікою даного виду спорту і, зокрема, складністю використання індивідуального підходу під час розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей.
Уперше науково обґрунтовано і розроблено структуру побудови тренувальних мікро- і мезоциклів, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок, з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму.
Отримані результати свідчать, що переносимість стандартного навантаження у різні фази МЦ характеризується різною функціональною вартістю. Все це послужило основою для побудови тренувального процесу спортсменок високої