Особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі

Вивчення проблеми дозволило узагальнити і використати в роботі сучасні дані й уявлення про характер та ефективність процесу підготовки жінок-спортсменок у сучасному спорті вищих досягнень, про використання засобів і методів контролю у тренувальному процесі, а також про побудову тренувального процесу. Все це реалізується шляхом вирішення часткових завдань з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму. Так, авторами Л.Г. Шахліною (1984—2005), О.Р. Радзієвським (1977—1993), З.П. Яценко (1984), Т.П. Степановою (1993), С.В. Калиткою (2001) та іншими установлено, що зміни гормонального статусу протягом менструального циклу (МЦ) приводять до складної перебудови нейрогормональної регуляції. Це супроводжується зміною дихання, кровообігу, дихальної функції крові, швидкості транспортування й утилізації кисню і багато в чому визначає працездатність спортсменок. 

Як показує аналіз спеціальної наукової літератури, практично відсутні роботи, що науково обґрунтовують планування тренувальних навантажень спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітенсі, — виді спорту, що пред’являє особливі вимоги до розвитку таких фізичних якостей, як спеціальна витривалість і швидкісно-силові якості. Проте, побудова тренувального процесу, спрямованого на забезпечення високого рівня підготовленості, неможлива без знання основних фізіологічних перебудов в організмі спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, протягом МЦ, а, відповідно, у конкретний період їх тренувальної або змагальної діяльності. Під час планування процесу підготовки спортсменок виникає необхідність наукового обґрунтування побудови раціональної системи навантажень, їх корекції з метою досягнення високих спортивних результатів і забезпечення їх високого функціонального потенціалу.

Саме такий складний взаємозв’язок — функціональний стан спортсменки і тренувальний процес — забезпечує досягнення планованого спортивного результату.

Другий розділ “Методи й організація досліджень” містить докладні дані про використані в роботі методи, що дозволяють вирішити поставлені мету й завдання. Вся робота була проведена за три взаємопов’язані етапи.

У зв’язку з відсутністю даних про наукові дослідження у спортивному командному фітнесі нами на першому етапі (2001—2002 рр.) було проведено опитування й анкетування спортсменок даної спеціалізації, аналіз їхніх щоденників самоконтролю, бесіди з провідними тренерами України стосовно актуальності питань, поставлених у даній дисертації.

На другому етапі (2002—2003 рр.) розроблено й обґрунтовано тести педагогічного контролю спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей. Проведено комплексні дослідження — педагогічне тестування фізичних якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з одночасною реєстрацією фізіологічних і біохімічних реакцій їхнього організму на навантаження у різні фази МЦ. Дослідження проводили у природних умовах планового тренувального процесу зі збереженням ідентичності умов проведення обстежень і часу тренування. Для об’єктивного аналізу результатів дослідження використовували методи математичної статистики. Під час проведення педагогічного тестування застосовували наступні методи: хронометрію, дослідження показників зовнішнього дихання (легенева вентиляція-ХОД, частота дихання-ЧД, дихальний об’єм-ДО), газоаналіз видихуваного повітря, пульсометрію. Біохімічні дослідження виконано за участю медичних працівників клінічної лабораторії № 7 м. Запоріжжя. Використано стандартний метод забору крові з пальця. Вміст гемоглобіну у крові визначався гемоглобінціанідним методом, кількість еритроцитів — методами підрахунку у камері Горяєва, вміст глюкози — за методом Доле, молочної кислоти — ферментативним методом. 

Дослідження проводили протягом трьох менструальних циклів. В обстеженні взяли участь 87 спортсменок 17—23 років, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Для комплексного обстеження було відібрано 10 дівчат з нормальною менструальною функцією, визначеною за загальноприйнятим показником — базальною температурою і феноменом “папороті”, які визначали щоденно протягом усього періоду обстеження.

На третьому етапі (2003—2004 рр.) проведено аналіз отриманих результатів, обґрунтовано ефективність побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток специфічної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок з урахуванням функціональних можливостей їхнього організму у різні фази менструального циклу. Кількість проведених обстежень спортсменок високої кваліфікації, поданих у дисертаційній роботі, — 8140.

У третьому розділі “Функціональний стан і спеціальна працездатність спортсменок у динаміці менструального циклу, які спеціалізуються у спортивному фітнесі” представлено результати комплексного обстеження спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Отримані результати переконують у тому, що і функціональний стан, і фізична працездатність спортсменок достовірно змінюються протягом МЦ. Спортсменки обстежені в умовах, наближених до основного обміну, у стані відносного спокою перед початком тренування і після виконання навантаження на спеціальну витривалість. При щоденному обстеженні встановлено, що для спортсменок даної спеціалізації характерна брадикардія, рідка частота дихання (ЧД).

Наступним етапом було обстеження спортсменок перед початком тренування в умовах відносного спокою. Ми вивчали функції системи дихання, тобто показники зовнішнього дихання, газообмін, дихальну функцію крові та деякі показники кровообігу, а також біохімічні характеристики вуглеводного обміну. Отримані результати свідчать, що легенева вентиляція (МОД) достовірно нижча у постменструальну (8838,36 ± 142,1 мл • хв–1) й особливо у постовуляторну (8713,51 ± 176,5 мл•хв–1) фази порівняно з фазами фізіологічного напруження. Значні величини ДО і менша ЧД у пост менструальну й постовуляторну фази свідчать про економічність функції системи дихання у ці фази циклу. Даний факт підтверджує низькі величини вентиляційного еквівалента (ВЕ) та високі — кисневого ефекту дихального циклу (O2RC).

Установлено, що протягом МЦ змінюються всі досліджувані показники червоної крові. Вміст глюкози і лактату у досліджуваній крові у стані відносного спокою знаходяться у межах фізіологічної норми без достовірних змін протягом МЦ.

З метою вивчення спеціальної працездатності у різні фази МЦ під час тренувального процесу для оцінювання спеціальної витривалості