Особливості розвитку та формування дитячого колективу дошкільнят підготовчої групи

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

1.1Суть проблеми формування  колективу дітей дошкільного віку

1.2 Психолого-педагогічні передумови формування дитячого колективу

1.3 Особливості розвитку колективу дошкільників

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ  КОЛЕКТИВУ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1 Форми і методики роботи по формуванню дитячого колективу та методи діагностики

 

 

З тієї миті, як дитина потрапляє в групу ровесників, її індивідуальний розвиток уже не можна розглядати і вивчати поза взаєминами з іншими членами групи. Саме на основі досвіду спілкування з ровесниками формуються моральні якості підростаючої особистості, насамперед ті, які визначають її ставлення до людей.  Хоч групу дошкільного закладу лише умовно можна вважати колективом, проте навіть і тут наявні великі потенційні можливості для .розвитку дітей на основі доступних їм моральних норм і правил. Цьому сприяють сталий склад груп протягом кількох років, сталість педагогічних вимог, які спрямовують і координують взаємини, щоденна організація спілкування та спільної діяльності дошкільників.  Значне місце відведено змісту роботи вихователя, спрямованої на розвиток у дошкільників доброзичливого ставлення до товаришів по групі, взаємодопомоги, в основі якої лежить принцип систематичного виховного впливу на емоційну сферу дитини, розкривається значення сімейного виховання у формуванні в дітей позитивної спрямованості на ровесників.  Аналіз роботи дошкільних закладів свідчить про те, що не всі вихователі приділяють достатню увагу формуванню позитивних взаємин дітей у процесі їх повсякденного спілкування, часто пускають їх на самоплив. Тоді в групі виникають стосунки, які не лише гальмують розвиток у дошкільників доброзичливого ставлення до своїх товаришів, а навіть породжують відверто неприязні прояви щодо однолітків -- черствість, байдужість, приниження гідності іншого тощо.  Висвітлення питань, які розкривають шляхи формування позитивних взаємовідносин дітей, має важливе значення для педагогічної практики, зокрема поліпшення виховного процесу в дошкільному закладі.

Актуальність: На сучасному етапі розвитку педагогічної думки у нашій країні однією з найбільш актуальних являється проблема виховання дитячого колективу .

Проблема нашого дослідження полягає в необхідності пошуку найбільш ефективних засобів і методів педагогічних і психологічних впливів на формування дитячого колективу.

Мета дослідження - виявити ефективні засоби і методи педагогічного і психологічного впливу на формування дитячого колективу.

Об'єкт дослідження - колектив дошкільнят підготовчої групи.

Предмет дослідження - особливості розвитку та формування дитячого колективу дошкільнят підготовчої групи.

Гіпотеза дослідження - процес формування дитячого колективу буде ефективним, якщо:

• створювати  психолого-педагогічні умови для формування та розвитку дитячого колективу;
• використовувати ігрові засоби і методи педагогічного і психологічного впливу на формування дитячого колективу.

У відповідності з метою, об'єктом, предметом і гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання дослідження :

• Розглянути теоретичні аспекти формування дитячого колективу.
• Розглянути особливості розвитку дитячого колективу.
• Розглянути методики дослідження рівня формування колективу на етапі старшого дошкільного віку

 

1.1Суть проблеми формування  колективу дітей дошкільного віку

 

Якщо цей світ відкривається перед Вами, якщо в 

кожній дитині Ви відчуваєте її індивідуальність, 

якщо у Ваше серце постукають радощі і прикрощі 

кожної й відізвуться вашими думками, турботами, 

тривогами, - Ви знайдете... радість колективу. 

В.О. Сухомлинський

 

Оцiнюючи роль колективу у вихованнi особистостi, значення колективiзму як риси особистостi, слiд мати на увазi, що нiякi благороднi цiлi нiколи не були досягнутi без об’єднання людей на певних засадах (безперечно це не стосуться творчостi, морального вибору тощо). Отже, ми не можемо вiдкидати все краще, що стосувалося колективiстського виховання: вироблення навичок взаємодiї i взаємодопомоги, свідомої дисциплiни як поваги до iнших, до суспiльства, вмiння рахуватися з нормами житгя. Без цього неможна виховати свiдомого громадянина, повноцiнного члена суспільства[8].

Колектив - органiзована форма об’єднання людей на основi цiлеспрямованої дiяльностi. 

Дитячий колектив - об’єднання дiтей, згуртованих спiльною корисною дiяльнiстю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою). 

Характерними рисами колективу є суспiльнозначуща мета, щоденна спiльна дiяльнiсть, спрямована на її досягнення, наявнiсть органiв самоврядування, встановлення певних психологiчних стосунків мiж його членами. Дитячий колектив вiдрiзняється вiд iнших колективiв вiковими межами, специфiчною дiяльнiстюо (навчання), послідовною мiнливiстю складу, вiдсутнiстю життєвого досвiду, потребою в педагогiчному керiвнцтві.

Розглядаючи дитячий колектив як засіб виховання, слiд зважати на те, що вплив соцiального i фізичного оточення утворює середні типи людей, нiвелюючи, унiформуючи характери: усі переймають один від другого одяг, звичаї, розпорядок дня. Лише в деяких випадках обставини дитячого життя складаються так щасливо, що сприяють суцільному розвитку індивідуального характеру й дають цілком гармонійну, бажану для суспільства постать[11]. 

Вважається важливим для колективу стиль i тон його життя та діяльності.Вони - найістотніші й найважливiшi елементи колективного виховання.Стиль - внутрiшня духовна сила колективу - передбачає почуття власної гiдностi, що випливає з уявлення про цiннiсть свого колективу, гордiсть за нього; активність (готовнiсть до впорядкованої ділової iгрової дії); стриманiсть у рухах, словi, виявi емоцiй. Вiн виявляється в тонi - загальному духовно-емоцiйному забарвленнi дiяльностi колективу (мажорнiсть, упевнена спокiйна дiяльнiсть, бадьорiсть, оптимiзм). 

Життя та дiяльнiсть учнiвського колективу будуються на таких принципах: 

• Єднiсть i цiлiснiсть. 
• Постiйний рух уперед. 
• Органiзацiя