Особливості використання церковної та релігійної лексики в романі Ю. Збанацького «Хвилі»

 

ВСТУП…………………………………………………………………………..3 

І РОЗДІЛ Життя і творчість Ю. Збанацького

1.1Юрій Збанацький «Не оминула гірка доля і мене»……………………….5

1.2 Місце Юрія Збанацького в сучасному літературному процесі…………11

ІІ РОЗДІЛ Релігійна та церковна лексика

2.1 Релігійна та церковна лексика як об’єкт лінгвістичного дослідження....18

2.2 Релігійна та церковна лексика у романі Ю.Збанацького «Хвилі»………21

Висновки………………………………………………………………………...24

Список використаної літератури………………………………………………25

 

 

Етап розвитку церковно-релігійної лексики розпочався задовго до прийняття християнства (Х ст.), бо саме тоді «формувався вербальний апарат основних релігійних понять» більша частина яких з Х ст. була прийнята новою вірою. Цей аргумент є підставою вважати дохристиянський період часом зародження церковно-релігійної лексики.

Лексикологи ведуть роботу щодо встановлення обсягу як релігійної лексики в цілому, так і її складових – лексико-семантичних груп. У сучасних дослідженнях виділяють різну кількість (до 24) лексико-семантичних груп релігійної лексики. Більшість спроб визначення основних груп у спеціальній релігійній лексиці базувалися на тематичному підході. На сучасному етапі розвитку української лінгвістики проблема тематичної класифікації релігійної термінології висвітлена у дослідженнях С. Біблої, Г. Нуцковської, І. Павлової, Н. Піддубної, Н. Пуряєвої, М. Скаб, І. Черненко та ін. 

Надзвчайно цікавим та різноманітним є стиль викладу релігійних термінів Юрієм Збанацьким, зокрема, у романі «Хвилі».

Отже, мета дослідження – комплексне вивчення церковно-релігійної лексики через власні дослідження, вироблення нового підходу до їх опису з урахуванням наявності в них висловлення автором власної думки.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання низки конкретних дослідницьких завдань:

1. описати та аналізувати життя та творчість Ю.Збанацького;
2. визначити роль Ю. Збанацького в сучасному літературному процесі;
3. дослідити , що так церковно-релігійна лексика;
4. установити характерні ознаки церковно-релігійної лексики загально та в романі Ю. Збанацького зокрема;
5. аналізувати роман «Хвилі» Ю. Збанацького
6. виписати слова, які відносяться до церковної та релігійної лексики в романі «Хвилі» Ю. Збанацького;

Об’єкт дослідження – церковна та релігійна лексика.

Предметом дослідження є роман Ю. Збанацького «Хвилі»

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань застосовано описовий метод як основний: різні прийоми й методики, зокрема прийом систематизації, - при відборі й інтерпретації практичного матеріалу; дослідження особливостей релігійної та церковної лексики в романі «Хвилі» Ю. Збанацького за допомогою аналізу; для глибшого усвідомлення теоретичних позицій науковців, виявлення особливостей використано елементи порівняльного аналізу.

Практичне значення роботи – у можливості використання її результатів для розвитку цієї теми, розповіді на уроках української мови та літератури.

 

 

Ті, кому пощастило спілкуватись з Юрієм Збанацьким, запам’ятали його як людину легендарної біографії, кумиром покоління.

Талановитий письменник, обдарований педагог, відомий громадський діяч, Юрій Збанацький вніс вагомий вклад у захист і розбудову рідної України.

Якщо оцінювати особистість за регаліями та займаними посадами, то в 19 років — директор школи, у 28 — командир одного з найбільших партизанських з’єднань, потім — керівник Київської міської організації Спілки письменників України, Герой Радянського Союзу, лауреат усіх найпрестижніших письменницьких премій Української РСР. Складається враження, що життєвий шлях Юрія Збанацького вистелений трояндами. Утім, коли розмовляєш із його вдовою Ольгою Хрисанфівною, читаєш скупуваті архівні матеріали, мимоволі знаходиш і колючки: зраду колишнього колеги, лихоліття концтабору, наклеп, котрий уже в повоєнні часи ледь не призвів до ув’язнення, ”дружня розмова” з міністром внутрішніх справ Тимофієм Строкачем... 

Народився Юрій Збанацький 1 січня 1914 року в селі Борсуків Остерського повіту на Чернігівщині. Зовсім юним прилучився до творчості. Писав оповідання, повісті, складав вірші... Навіть п’єси. Одну з них, іще під час навчання в сьомому класі, віддав у кооперацію загортати оселедці. Але хто міг подумати, що драматичний твір сподобається продавщиці — учасниці художньої самодіяльності, й потрапить на клубну сцену. Відтоді у закутку душі зародилася мрія — стати письменником. А доля тим часом турботливо вела хлопця службовими сходинками: вчитель з сімнадцяти літ, а в дев’ятнадцять уже директор семирічки. Завідував райвідділом народної освіти, редагував районну газету. Закінчив Чернігівський педтехнікум (сільський хлопець вибрав цей заклад, бо назва звучала солідно — педагогіка та ще й техніка) та Ніжинський педінститут, склав екстерном екзамени на історичному факультеті Київського університету. Але тут почалася війна. Поривався на фронт, та залишили в підпіллі, доручивши організувати в рідній області, що стала ворожим тилом, партизанський загін. 

У серпні 1941 року Остерський райком компартії спішно формував осередки активістів — ядро майбутніх партизанських загонів. Командиром північної групи, яка базувалася в урочищі сіл Стара Гута і Сукачі, призначили Збанацького. Тридцять підпільників отаборилися в землянках поруч із військовими частинами, що тримали оборону по Дніпру. 7 вересня Юрій Оліферович з двома бійцями поїхав підводою в Остер, аби привезти решту озброєння та пляшки із запалювальною сумішшю. Але німці зненацька перейшли Дніпро й вибили наші війська із займаних позицій. Коли прибули дві вантажівки з боєприпасами, на місці недавньої дислокації віяло пусткою. Згодом стало відомо, що командири Єременко та Глушко повели чомусь загін у Бровари, а там, побувавши в ЦК компартії, оголосили про розпуск формування. Мовляв, кожен комуніст повинен сам обрати шлях