Підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу в умовах переходу до ринкових відносин (на прикладі промислових підприємств Донбасу)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

Індекс УДК: 330. 341. 1+621+658. 3-05

 

ГАЛУШКО Євген Сергійович

 

 

Спеціальність 08. 02. 02 – Економіка та управління науково-технічним прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси

 

 

Донецьк – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк). 

 

Захист відбудеться «26» березня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11. 151. 01 Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 340048, Донецьк, вул. Університетська, 77. 

 

 

Актуальність теми дослідження. Однією з проблем реалізації економічної реформи в Україні в умовах переходу до ринкових відносин є розробка та впровадження нового господарського механізму, що дозволить зберегти й розвивати потенціал підприємства, підвищити ефективність його функціонування. 

Підприємства машинобудування є матеріальною основою технічного й технологічного розвитку всього народного господарства. Від темпів науково-технічного прогресу в цій галузі у вирішальній мірі залежать продуктивність суспільної праці, експортний потенціал та обороноздатність країни, матеріальний добробут населення. 

Обсяги виробництва підприємств машинобудування Донецької області та України в цілому на протязі останніх років зменшуються. Така ситуація стала наслідком застарівання основних фондів та технологій, недостатньої організації науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Це призводить до створення продукції, характеристики якої поступаються найкращим світовим зразкам та мають низьку конкурентоспроможність. 

Тому, при розробці програм реконструкції машинобудівних підприємств гостро постають питання підвищення технологічного рівня виробництва на основі розширення використання прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, захисту навколишнього середовища. Макроекономічна стабілізація, зростання обсягів виробництва вітчизняних підприємств, авторитет України на світовій арені в значній мірі пов’язані з ефективним розвитком комплексу галузей машинобудування. 

В умовах ринкових відносин змінюються економічна, організаційна, технічна, екологічна бази виробництва. Це вимагає переосмислення цілей функціонування системи інноваційної діяльності, її орієнтації на ринкові відносини. Успіх підприємства в таких умовах досягається завдяки утворенню й розповсюдженню нововведень: впровадження науково-технічних розробок забезпечує потенційну можливість бути конкурентноспроможним в майбутньому, а також конкурувати й мати прибуток сьогодні. 

Об'єктивна оцінка інноваційних можливостей, параметрів та характеристик інноваційного потенціалу має важливе значення при формуванні й реалізації інноваційної політики підприємств машинобудівного комплексу. Цій тематиці присвячено наукові праці вчених науково-дослідних інститутів НАН України, викладачів багатьох вузів, економістів-практиків. Проте, економічні перетворення, що відбуваються у національній економіці, вимагають подальшого опрацювання цієї проблеми, особливо щодо підприємств машинобудування. 

В теперішній час немає загальновизнаної точки зору про засоби та критерії оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, ступінь теоретичного та методологічного опрацювання питань підвищення ефективності його використання в умовах ринкових відносин не відповідає сучасним потребам. Теоретичне та практичне значення перелічених та деяких інших проблем, зв'язаних з формуванням в Україні ринкових відносин, обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, вибір мети й напрямів дослідження. 

Зв'язок роботи з науковими програмами організації. Тема дисертаційної роботи пов'язана з темою «Методологічне обгрунтування основних напрямків розвитку промисловості регіонів (на прикладі Донбасу) «відділу проблем регіональної економіки Інституту економіки промисловості НАН України (1994-1997 рр., номер державної реєстрації 0194V046247). 

Мета і задачі дослідження. Мета роботи складається з розробки теоретичних, методичних та практичних рекомендацій щодо розвитку інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств на основі використання переваг нових організаційних форм та засобів господарювання, що виникають внаслідок реформування економіки. Відповідно до поставленої мети в роботі потрібно було сформулювати та розв’язати ряд наукових та практичних задач: 

дослідити сутність, роль, місце, основні характеристики інноваційного потенціалу підприємства; 

запропонувати на підставі узагальнення існуючого досвіду механізм оцінки ефективності інновацій, що впроваджуються на підприємствах машинобудування; 

запропонувати критерії та методику оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу в сучасних умовах; 

проаналізувати стан та використання інноваційного потенціалу (на прикладі машинобудівних підприємств Донбасу) ; 

виділити ключові служби та підрозділи, діяльність персоналу яких у найбільшій мірі впливає на інноваційний потенціал; 

розглянути переваги й недоліки в управлінні інноваційною діяльністю на машинобудівних підприємствах; 

запропонувати та обгрунтувати деякі основні напрямки удосконалення управління інноваційною діяльністю персоналу промислових підприємств в сучасних умовах; 

розробити основні положення системи мотивації ефективної інноваційної діяльності; 

дослідити можливість застосування сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності функціонування підрозділів інноваційної сфери. 

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм використання та розвитку інноваційного потенціалу на машинобудівних підприємствах, а також сукупність теоретичних, методичних й практичних положень щодо підвищення ефективності його функціонування. Як об'єкт дослідження прийнято машинобудівні підприємства Донецької області. 

Теоретична та методологічна основа дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження стали праці класиків економічної науки, вітчизняних та зарубіжних економістів, юристів, соціологів, законодавчі акти, урядові рішення й постанови. 

У процесі дослідження знайшли застосування загальнонаукові засоби пізнання: аналіз та синтез, системний аналіз, засоби статистичного, техніко-економічного й логічного аналізу, експертних оцінок, елементи прогнозування. 

У роботі використовувались матеріали науково-практичних конференцій, науково-дослідні звіти інститутів, матеріали соціологічних досліджень, первинного обліку та статистичної звітності машинобудівних підприємств, результати власних спостережень та аналізу. 

Наукова новизна результатів