Підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу в умовах переходу до ринкових відносин (на прикладі промислових підприємств Донбасу)

на основі урахування особливостей інноваційного потенціалу підприємств машинобудування уточнено трактування економічної категорії “інноваційний потенціал” стосовно нових умов господарювання як сукупності природних та трудових ресурсів, організаційних, інформаційних і методологічних компонентів, матеріальних факторів, що знаходяться у діалектичному зв'язку й функціонують як єдине ціле, з метою створення оптимального середовища для реалізації задач інноваційної діяльності; 

узагальнено досвід і розроблено критерії та засоби оцінки ефективності інновацій, що впроваджуються на машинобудівних підприємствах, які складаються з аналізу трьох груп чинників: кількісних критеріїв (загальний фінансовий результат проекту, внутрішній коефіцієнт окупності, період окупності, індекс вигідності інвестицій, норма фондовіддачі) ; критеріїв, вплив яких може бути виміряне кількісно лише частково (вплив інфляції, маркетингові чинники, ступінь ризику інвестиційного проекту тощо) ; чинників якісного рівня (відповідність інновацій меті, стратегії й тактиці підприємства, вплив стилю управління і організаційного середовища тощо) ; 

запропоновано систему показників оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу, яка складається з натуральних й вартісних показників, доповнених системою якісних оцінок та обмежувальних умов. Складові цієї системи відображають ступінь використання інноваційних ресурсів, що дозволяє різнобічно охарактеризувати аспекти інноваційної діяльності; 

розроблено метод діагностування стану інноваційного потенціалу підприємства, який складається з послідовності етапів проведення дослідження, опису інструментарію та джерел інформації для розрахунку показників, а також з комп’ютерних засобів автоматизації процесу діагностування. З їх допомогою виконано аналіз стану та використання інноваційного потенціалу АТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (АТ НКМЗ) і АТ “Тяжпромкомплект”; 

досліджено служби та підрозділи машинобудівних підприємств (відділ цільових програм і патентних досліджень, відділ маркетингу, відділ головного конструктора тощо), які складають систему управління інноваційною діяльністю, їх взаємозв’язок та ступінь впливу на інноваційний потенціал; 

виявлено наявність суперечностей у системі управління інноваційною діяльністю на підприємствах машинобудування: при оцінці складності інноваційних проектів, продуктивності праці та результатів роботи підрозділів інноваційної сфери; при вирішенні кадрових питань і формуванні нормативної бази праці персоналу; при застосуванні сучасних методів планування та обчислювальної техніки; 

запропоновано шляхи підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю на підприємствах машинобудування, до числа яких входять зосередження основних функцій інноваційної діяльності у спеціалізованій інноваційній службі, що здійснює координацію роботи всіх інженерних, економічних служб й виробничих підрозділів по формуванню і реалізації інноваційної політики; підвищення адаптивності організації до змін ринкового середовища шляхом застосування програмно-цільових форм управління нововведеннями; удосконалення системи мотивації персоналу; розширення використання сучасної обчислювальної техніки; 

розроблено напрямки удосконалення управління персоналом інноваційної сфери машинобудівних підприємств України в умовах переходу до ринкових відносин; запропоновано рекомендації по вдосконаленню мотиваційного механізму зацікавленості персоналу у підвищенні ефективності функціонування інноваційного потенціалу, які включають розвиток як індивідуальних, так і колективних форм інноваційної діяльності, підсилення індивідуального й колективного стимулювання, використання елементів «системи участі «; 

обгрунтовано можливість застосування сучасної інформаційної технології для підвищення ефективності роботи підрозділів інноваційної сфери, основними рисами якої є персоналізація використання засобів обчислювальної техніки, створення локальних мереж ЕОМ та розподілених багатокористувацьких систем обробки даних, організація автоматизованих робочих місць (АРМ) фахівців, застосування технології «Клієнт – Сервер «. 

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні аналізу проблем управління інноваційними процесами на промислових підприємствах в умовах переходу до ринкових відносин, розробці методичних підходів до оцінки стану їх інноваційного потенціалу, а також в обгрунтуванні деяких напрямків підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу на сучасних підприємствах машинобудування. 

Практичне значення результатів дослідження складається з розробки заходів, спрямованих на підвищення адаптивності машинобудівних підприємств до змін ринкового середовища, що забезпечують збереження і підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу на основі підсилення зацікавленості інвесторів та трудового колективу у результатах інновацій. 

Впровадження запропонованих у дисертації методик оцінки і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю на АТ НКМЗ та АТ “Тяжпромкомплект” сприяло підвищенню конкурентоспроможності цих підприємств за рахунок: підвищення обгрунтованості управлінських рішень; скорочення терміну впровадження нововведень; підвищення продуктивності праці персоналу інноваційної сфери. 

Економічний ефект від використання результатів дослідження одержано у вигляді зростання обсягів продажу та додаткового прибутку. В АТ “Тяжпромкомплект” підтверджений економічний ефект склав у 1996 р. 1200 грн. В АТ НКМЗ очікується зростання прибутку до 1, 5 відсотків. 

Теоретичні та практичні положення роботи використовуються також у навчальному процесі для студентів спеціальності 7. 050201 “Менеджмент у виробничій сфері” у Краматорському економіко-гуманітарному інституті. 

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні результати проведених досліджень і рекомендації дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися і були ухвалені на науково-практичних конференціях: 

“Экономические, организационные и социальные проблемы развития стран Содружества: производительность и рынок труда, внешнеэкономические связи”, Донецьк, 1996 р. ; 

«Основные направления развития экономики Украины в современных условиях», Донецьк, 1996 р. ; 

“Проблемы техники, технологии и экономики машиностроительного производства”, Краматорськ, 1996 р. ; 

“Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины”, Донецьк, 1997 р. ; 

“Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития” Краматорськ, 1998 р. ; 

“Проблемы формирования антикризисной политики в регионе”, Донецьк, 1998 р. 

Публікації. За результатами виконаних досліджень у відкритому друці опубліковано 6 робіт, що відбивають основний зміст дисертації, загальним обсягом 1. 4 друкованих аркушів. Особисто автору належить 1. 2 д. а. 

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 179 сторінках машинописного тексту, списку використаної літератури, який включає 177 джерел, 9 рисунків,