+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
36
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">У зв’язку з тим, що процес діагностування підприємства пов’язаний із обробкою великих масивів даних, то для полегшення праці дослідників за кордоном широко застосовують ЕОМ та спеціальні пакети програм. Комп’ютерні програми, що є у розпорядженні вітчизняних фахівців, не дозволяють діагностувати стан інноваційного потенціалу підприємства. Враховуючи це, автором було розроблено експертну діагностичну комп'ютерну систему «FLER», яка дозволяє фахівцеві в сфері управління підприємством оперативно проводити комплексну діагностику інноваційного потенціалу підприємств та виробляти рекомендації по удосконаленню управління інноваційною діяльністю, не звертаючись по допомогу професійного програміста. Описані вище методика та діагностична комп'ютерна система використовувались при діагностуванні стану інноваційного потенціалу АТ “Новокраматорський машинобудівний завод” й АТ “Тяжпромкомплект”, що підтвердило можливість здійснювати діагностику стану інноваційного потенціалу підприємства на новому рівні.
Проведені автором дослідження стану інноваційного потенціалу на прикладі машинобудівних підприємств Донбасу дозволили виявити сильні та слабкі сторони та напрямки удосконалення системи управління інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Встановлено, що в АТ НКМЗ функції інноваційної діяльності розпорошені серед конструкторських, технологічних, економічних підрозділів. Разом з тим існування в структурі управління об'єднання п'яти спеціалізованих виробництв посилило тенденцію до диференціації по цим виробництвам всіх видів діяльності, включаючи інноваційну. Виявлено, що найбільший вплив на ефективність інноваційної діяльності виявляє робота співробітників відділу цільових програм та досліджень, відділів маркетингу, головного конструктора та планово-економічних підрозділів.
При вивченні кадрової складової інноваційного потенціалу проведено аналіз основних показників (табл 4). Крім того, встановлено, що більшість фахівців інноваційної сфери вже накопичили деякий досвід роботи в нових умовах, можуть оцінити складність, черговість робіт, необхідні ресурси, спланувати свої дії. У той же час, деякі співробітники не зовсім чітко уявляють етапи маркетингової та інноваційної роботи свого виробництва, що підтверджується й результатами проведених атестацій персоналу АТ НКМЗ. Відсутній чіткий регламент роботи – потребують доопрацювання положення про відділ, посадові інструкції, методики оцінки та розподілу функцій, положення про стимулювання. Комп'ютерну техніку використовують у роботі не всі з опитаних фахівців. Все це при зміні будь-яких ринкових чинників призведе до істотного зростання ризику невдачі маркетингової та інноваційної діяльності в АТ НКМЗ.
Таблиця 4
Значення кадрових показників, що характеризують стан інноваційного потенціалу АТ НКМЗ
Результати проведених досліджень свідчать про те, що існують значні резерви підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу вітчизняних машинобудівних підприємств. Виявлено, що основні проблеми в інноваційній діяльності виникають у структурних підрозділах, які займаються опрацюванням нововведень, а також при взаємодії деяких служб у процесі реалізації інноваційного проекту.
Слідуючи стратегії виживання у ринкових умовах за рахунок забезпечення конкурентноспроможності продукції, АТ НКМЗ активно проводить НДДКР, підвищує кваліфікацію фахівців інноваційної сфери. Динаміка питомої ваги обсягів цих витрат у загальному обсязі витратної частини бюджету АТ НКМЗ представлено на рис. 4.
В розділі 3 «Основні напрямки підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу промислових підприємств» запропоновано деякі шляхи підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю на підприємствах машинобудування; розроблено пропозиції по удосконаленню управління персоналом інноваційної сфери та реформуванню інформаційно-методологічної складової інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств.
Формування структури управління інноваційною діяльністю є ключовим питанням побудови організаційного механізму адаптації підприємств машинобудування в умовах ринкових відносин. Управління інноваційною діяльністю покликано забезпечити створення внутрішніх стимулів для розвитку підприємства; орієнтування керівників та всіх співробітників підприємства на задоволення потреб споживачів; формування необхідних умов для економії матеріальних, фінансових та трудових ресурсів; широке застосування досягнень науки і техніки; ув’язку інтересів підприємства з задачами макроекономіки країни.
В сучасних умовах для побудови організаційного механізму адаптації вирішальне значення має формування структури управління інноваційною діяльністю. Тому основні функції інноваційної діяльності машинобудівних підприємств пропонується зосередити у спеціалізованій інноваційній службі, в рамках якої повинен реалізовуватися повний цикл управлінських процедур в цій сфері. Створення інноваційної служби дозволить розширити можливості підприємства в області інноваційної діяльності.
В ринкових умовах зростає роль споживача, вплив зовнішніх умов на результати діяльності підприємства. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємств машинобудування в ринкових умовах рекомендовано прийняти маркетингову концепцію управління.
Виживання вітчизняних машинобудівних підприємств, їх конкурентоспроможність в долготривалому періоді потребує при реформуванні організації інноваційної діяльності застосування принципів та засобів стратегічного управління. У зв’язку з цим запропоновано виділити систему стратегічного управління інноваційною діяльністю від оперативного управління в цій сфері. Цілі інноваційної діяльності, пов'язані з отриманням прибутку в поточний момент, перетворюються в поточні плани, а зв'язані з майбутнім інноваційним потенціалом – в перспективні плани розвитку.
Для підвищення адаптивності діяльності підприємствам рекомендовано за-стосовувати програмно-цільові форми управління інноваційною діяльністю, до яких належать проектна та матрична структури. Це дозволить адаптувати систему управління до мінливого зовнішнього середовища та уникати конфліктів між функціональними підрозділами, вимагаючих постійної участі вищого керівництва.
Зростаюча динаміка та невизначеність інноваційної діяльності збільшує роль людини у системах управління. При цьому виникають не тільки нові можливості управління, але й нові перешкоди для розвитку інновацій. Для підвищення ефективності використання кадрової складової інноваційного потенціалу підприємств машинобудування запропоновано, враховуючи особливості системи мотивації науково-технічних фахівців та прийняття управлінських рішень, розширити використання індивідуальних і колективних форм діяльності над інноваційними проектами з метою досягнення сінергетичного ефекту. Однією з таких колективних форм є організація цільових груп з фахівців з різних областей знання для здійснення інноваційних проектів.
На додаток до цього запропоновано основні