Поняття девіантної поведінки і особливості її прояву у підлітковому віці

гальмувати прагнення і мотиви, здатні привести до вчинків, що завдають шкоди суспільству;

концентрувати зусилля на головному, найбільш важливому в цей час;

ставити перед собою продумані і не перечачі праву цілі, підпорядковуючи їм швидкоплинні потяги.

Воля завжди виявляється в діяльності свідомій і цілеспрямовано регульованій. Тут і оцінка ситуації, що склалася, і відбір шляхів досягнення мети, і боротьба мотивів, і прийняття рішень, і його виконання. Все це впливає прямим чином на правомірність поведінки, на його етичну цінність.

Безвільна людина нагадує флюгер, що повертається у бік напряму вітру. Така людина легко йде на порушення суспільних норм, стає слухняним виконавцем чужої волі, чужих етичних представлень і оцінок, керуючись якими він здійснює протиправні і аморальні дії.

Для того щоб виховати людину, що уміє розумно використати надані йому суспільством права і свободи, треба навчити його володарювати над самим собою. «Легко заснувати порядок в суспільстві, підпорядкувавши кожного його члена певним правилам. Легко виховати сліпця, який не протестуючи підкорявся б поводирю або Корану. Наскільки ж важче звільнити людину, навчивши його володарювати над собою. Що значить звільнити? Якщо я в пустелі звільню людину, яка нікуди не прагне, чого буде коштувати його свобода? Свобода існує лише для когось, хто прагне кудись. Звільнити людину в пустелі – значить збудити в ньому спрагу і вказати шлях до колодязя. Тільки тоді його дії знайдуть значення.

Бути вільним – значить володіти розвиненою волею. Не випадково у підлітків і юнаків, що допускають аморальні витівки, проступки і злочини, відсутні сформовані вольові якості. Ці дефекти звичайно виникають в ранньому шкільному віці і вже потім, закріпившись, виступають як негативні вольові риси вдачі, що виявляються в тій або іншій мірі у вчинках і діях.

Негативні вольові риси вдачі підлітків:

нерішучість;

відсутність наполегливості при втіленні прийнятого рішення;

несформованість незалежності і самостійної поведінки;

безініціативність;

упертість;

нестриманість.

Наявність цих рис свідчить про те, що здійснення протиправного діяння підлітками і юнаками зумовлене слабістю їх волі. Будь-яка конфліктна ситуація, що склалася і навіть короткочасний негативний вплив стають для таких підлітків тими перешкодами, які вони не можуть подолати, не порушуючи етичних і правових норм.

Виховання позитивних вольових якостей у підлітків потрібно починати з формування правильного уявлення про волю. Цей процес включає ряд етапів.

Перший етап – розкриття суті окремих вольових якостей, правильна їх ілюстрація прикладами.

Другий – вироблення узагальнених уявлень про волю і вольовий вигляд підлітка, встановлення співвідношення між сміливістю і нахабством; наполегливістю і упертістю; самостійністю і неповагою до чужої думки. Першочерговою задачею вихователів на цьому етапі є усунення міфів про вольовий вигляд підлітка як людини егоцентричної, що не рахується з чужою думкою, розвиненої фізично і т. д. Це дозволяє досягнути початку самовиховання неповнолітнього. Необхідно виробити у підлітків звичку критично оцінювати свої вчинки і самого себе, а отже усвідомлення «хто ти є і яким можеш стати».

Третій – планомірне самовиховання, пошук своїх недоліків, шляхів їх виправлення. На цьому етапі соціальний педагог повинен допомогти підлітку в формуванні правильної самооцінки, пробудити в ньому нетерпимість до власних недоліків.

Четвертий – зріле самовиховання, реалізація потреби у самовдосконаленні.

Послідовне проходження всіх етапів дозволяє сформувати роль підлітка, що соціально схвалюється як правопослушного громадянина.

У кожному конкретному випадку ми маємо неповторне поєднання рис, якостей, властивостей особистості і мотивів її суспільно небезпечної поведінки, але у кожній індивідуальності завжди є щось загальне, типове, що визначає факт відхилення від соціальної норми. Знання цього загального і типового в духовному світі неповнолітнього може надати допомогу вихователеві. Впливаючи на емоційну, вольову, раціональну сторони духовного світу підлітка, треба пам'ятати, що основа його позитивних рис – це правильно сформований світогляд. Саме в підлітковому і юнацькому віці складаються у вигляді системи більш або менш стійкі уявлення про навколишній світ, про суспільні вимоги, виражені в правових і моральних нормах. Молода людина, що освоїла ці норми, стає послідовною у виборі позитивних цілей і планів, свідомо протиставляючи свої вчинки, свій образ думок і засвоєну систему цінностей чужим суспільству уявленням, поглядам і діям, вона зможе краще розібратися в складних життєвих ситуаціях, побачити суспільну значущість своїх вчинків і ніколи не переступати рамок, встановлених суспільними нормами.

Існує ще один підхід, пов'язаний із застосуванням санкцій. Суттю його є покарання людини, що здійснила правопорушення, на основі карних законів. «Щоб іншим не повадно було», – свідчить народна мудрість. Однак весь світовий досвід свідчить про неефективність тільки жорстких санкцій з боку суспільства, тому покарання потрібно розглядати лише як допоміжний засіб, головне ж – виявлення і усунення причин соціальних відхилень.

 

 

Запобігання відхиленням у поведінці школярів / За ред. Б. С. Кобзаря, Е. І. Петухова. – К. : Вища школа, 1992.

Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. – К. : Вища школа, 1997. – 234 с.

Оржеховська В. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх: навч. посіб. / В. Оржеховська, Т. Федорченко. − Черкаси: Вид-во Чабаненко Ю., 2008.

Панок В. Г., Титаренко Т. М., Чепелєва Н. В. Основи практичної психології. – К. : Либідь, 2001.

Пихтіна Н. П. Профілактика та соціально-педагогічна робота з дітьми девіантної поведінки. – Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М. Гоголя, 2004.

Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукр. наук. -практ. конф., 25-27 листоп. 2002 р. / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України; Українська секція міжнародного товариства прав людини; Інформаційно-методичний центр «Дебати»; Комітет сприяння захисту прав дитини – К. : Міленіум, 2002.

Тарновська О. С. Девіантна поведінка підлітків і превентивна робота: Навч. -метод. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці: Рута, 2003.

Толчініна О. І., Саванчук Т. О. Корекція девіантної поведінки підлітків: Профілактика правопорушень: Посібник / Українсько-канадський проект «Молодь за здоров'я-2»; Шполянська районна держ. адміністрація. Служба у справах неповнолітніх. – Черкаси: Ваш Дім, 2005.