Порушення поведінки у дітей

 

 

1.1. Психолого-педагогічна характеристика порушень поведінки у дітей 

1.2. Основні види порушень поведінки у дітей 

1.3. Профілактика порушень поведінки у дітей 

2.1. Підготовчий етап експереметнального дослідження порушень поведінки дітей старшого дошкільного віку 

2.2. Анкета для батьків Г. П. Лаврентьєвої і Т. М. Титаренко 

2.3. Бесіда з дітьми на тему: «Я і телевізор» (авторська розробка В. Д. Пуріну) 

2.4. Методика діагностики агресивної поведінки дітей Г. П. Лаврентьєвої 

2.5. Зведені результати експерименту 

 

 

Вивчення і профілактика негативних явищ поведінці людей будь-якому суспільстві проблема першорядної важливості. Особливу значимість цю проблему стоїть у державах, що у стані соціально-економічного кризи. На початку ХХІ сторіччя проблема поведінкових порушень залишається популярної як і зарубіжної, і у вітчизняної психології.

Фахівці багатьох наук про людину – нейрофізіологи, психологи, соціологи, юристи, психіатри, займаються вивченням порушень поведінки. Кожна дисципліна виділяє власний ракурс аналізу. Психологи належать до порушень поведінки такі прояви, як підвищена агресивність, аутизація, надмірна замкнутість, тривожність та інші.

Нині дедалі більша увага приваблюють проблеми вивчення психологічних причин порушень поведінки в дітей віком різних вікових груп, розробки програм психопрофилактики і корекції.

Особливо попереду стоїть проблема дитячої агресії. Проблема агресії в дітей віком та процесу формування агресивної поведінки, і навіть пошуку шляхів його корекції, починаючи з дошкільного дитинства, було розглянуто на роботах вітчизняних психологів О. М. Гаспаровой, А. Д. Кошелевой, Н. Д. Левитова, Т. Г. Румянцевой, І. А. Фурманова, іноземних авторів А. Адлера, А. Бандура, Х. Хеккаузена. Проблемою сором'язливості займалися й вітчизняні, й іноземні незалежні вчені: Д. М. Болдуін, Є. І. Гаспарова, А. А. Захаров, Ф. Зімбардо, Д. Изард, Ю. М. Орлов, Т. А. Смолева, Д. Б. Вотсон, У. Штерн. Тривога розглядали К. Є. Изард, Н. Ю. Синягина, А. І. Захаров, Прихожан А. М..

У зв'язку з прогресивними політичними, соціальними змінами суспільство потребує соціально зрілих, вільних особистостях, які мають правові знання, але у, водночас соціальні кризові процеси, які у сучасного російського суспільстві, негативно впливають на психологію людей, негативно впливають на фізичний і психічний розвиток дошкільника. Виникають протиріччя між вимогами нашого суспільства та можливостями дитини. Перед педагогами стають завдання: подолати виникаючі протиріччя, та навчити дитини контролювати свою поведінку, допомогти реалізувати свої потреби у самовираженні, самоствердження, виявити свої здібності, оцінити себе й можуть бути оціненими іншими.

Тема нашого дослідження: «Особливості порушень поведінки» (на прикладі старшого дошкільного віку).

Мета дослідження: визначити специфіку проявів порушень поведінки в дітей віком старшого дошкільного віку і її можливості їх коригування і психопрофилактики.

Об'єкт дослідження: поведінка дітей 5-7-летнего віку.

Предмет дослідження: особливості порушень поведінки в дітей віком дошкільного віку і її їх корекція (з прикладу агресивної поведінки).

Гіпотеза: враховуючи специфіку порушень поведінки дошкільнят і корекційні можливості груповий ігровий терапії, висувається припущення, робота зниження рівня агресивності у віці виступатиме ефективним засобом корекції, якщо вибрати такі напрями роботи:

• навчання агресивних дітей прийнятним способам висловлювання гніву;
• навчання дітей навичок розпізнавання і функцію контролю негативні емоції, вмінню володіти собою у ситуаціях, провокують спалахи гніву;
• формування здатність до емпатії, довірі, співчуття, співпереживання.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз проблеми порушень поведінки.

2. Розкрити специфіку профілактики порушень поведінки у дитячому віці.

3. Дослідити основні види порушень поведінки у дітей цього віку.

4. Провести дослідно-експериментальне дослідження порушень поведінки.

5. Розробити коректувальні вправи.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, структуралізоване спостереження, анкетування, тестування, аналіз документів.

 

 

 

Проблема порушення поведінки у дітей і підлітків – тема, на жаль, дуже актуальна і дуже сучасна, оскільки сьогодні порушення поведінки різного характеру в даній віковій категорії є однією з найпоширеніших причин звернення до дитячих і підліткових психіатрів у всьому світі в цілому і в нашій країні зокрема.

Поширеність порушень поведінки різної генези, як вже указувалося вище, у дітей дуже висока. Її показники коливаються в межах від 12% до 25% від загального дитячого населення. Така варіабельність кількісних показників в першу чергу обумовлена відмінностями в методах діагностики, що використовуються. У хлопчиків порушення поведінки виявляються частіше, ніж у дівчаток (85% і 15% відповідно).

Кажучи про порушення поведінки, необхідно знати, що під поведінкою, як такою, ми розуміємо психологічну і фізичну манеру поводитися з урахуванням стандартів, встановлених в соціальній групі, до якої належить людина [7, с. 26].

Виходячи з попереднього визначення, порушення поведінки – це відхилення від прийнятих в даному суспільстві соціальних і етичних норм, стійкі дії або вчинки, що включають головним чином агресивність деструктивної (руйнівної) і асоціальної (направленої проти колективу) спрямованості з картиною, що повторюються дезадаптації (порушення пристосовності) поведінки, що