Практикум з філософії

“Релігія є тотожний із сутністю людини погляд на сутність світу і людини. Але не людина підноситься (в ній) над своїм поглядом, а погляд підноситься над нею, … панує над нею. Ми повинні поставити на місце любові до Бога поставити любов до людини як єдино істинну релігію, на місце віри в Бога – віру людини в саму себе, у свої власні сили, віру в те, що доля людства залежить не від істоти, що стоїть поза ним та над ним, і від нього самого, що єдиним дияволом для людини постає людина груба, забобонна, корислива, злостива, але й що єдиним богом для людини постає сама людина. ” (Л. Фейєрбах).

Чи можна погодитись із таким тлумаченням релігії? Спробуйте оцінити позитивні та негативні сторони даної позиції. Наскільки реальною постає ідея замінити релігію одкровення (любові до Бога) релігією всезагальної людської любові? Чого, на вашу думку, не враховує Л. Фейєрбах у свої гуманних проектах? – Ознайомтесь із тим, як формулює Л. Фейєрбах так званий “антропологічний принцип” своєї філософії:

“Нова філософія є повне, абсолютне, безперечне розчинення теології в антропології… Нова філософія перетворює людину, включаючи й природу як основу людини, в єдино можливий, універсальний та вищий предмет філософії, перетворюючи, таким чином, антропологію (у тому числі й фізіологію) в універсальну науку… Істина не є ні матеріалізм, ні ідеалізмом, ні фізіологія, ні психологія; істина – це тільки антропологія… В чому ж полягає мій метод? В тому, щоби через посередництво людини звести усе надприродне до природи та через посередництво природи усе надлюдське звести до людини…” (Л. Фейєрбах).

Перечитайте, нарешті, положення, що стосуються розуміння Л. Фейєрбахом сутності людини:

“Якими є відрізняльні ознаки істинно людського в людині? Розум, воля й серце. Досконала людина володіє силою мислення, силою волі та силою почуття… Я і Ти, суб’єкт та об’єкт, відмінні та все ж невід’ємно пов’язані – ось істинний принцип мислення та життя…” (Л. Фейєрбах).

Спробуйте всебічно оцінити наведені міркування, виділіть явно привабливі моменти такої філософії, але також її обмеження. В чому можна вбачати крок вперед, здійснений Л. Фейєрбахом опісля систем німецького ідеалізму?

 

Прослідкувати причини та особливості виникнення некласичної філософії; виявити вихідні складові парадигми некласичної філософії, їх зв’язок із соціальними процесами ХІХ ст. та із розвитком пізнання; окреслити явище некласичності як універсальне явище сучасного суспільства; розглянути основні напрями формування некласичної філософії та з’ясувати їх зв’язки із сучасністю.

• Світова воля 
• Екзистенція
• Ірраціональне
• Філософія життя
• Позитивне
• Воля до влади
• Переживання життя із середини 
• Надлюдина

1.Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.

2.Філософські ідеї А. Шопенгаера та С. Кіркегора.

3.Напрями розроблення “наукової філософії”.

4.“Філософія життя” Ф. Ніцше. Ф. Ніцше та ніцшеанці.

Завдання, вправи, тести

1)Класична філософія вважала розум найвищою та найкращою здібністю людського інтелекту, а некласична доводила, що за допомогою розуму людина може гармонізувати свої стосунки із дійсністю.

Так Ні

2)Некласична філософія на відміну від класичної:

а)вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського розуму;

б)доводила, що людиною керують нерозумні та позарозумні чинники;

в)обгрунтовувала думку про можливості людини пізнати саму сутність буття.

3)Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:

а)подавав світ як найперший предмет філософського осмислення;

б)намагався відродити класичну метафізику;

в)доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення;

г)вважав, що в основі всіх світових процесів лежить дія сліпої волі;

д)вважав, що людина не може орозумнити ті сили, що лежать в основі буття.

4)На основі порівняння вихідних ідей класичної та некласичної філософії спробуйте навести приклади із сучасних явищ культурного життя, де можна побачити прояви як класичного, так і некласичного підходів.

5)Уважно перечитайте наведені міркування Ф. Ніцше і спробуйте застосувати їх до прояснення співвідношення класичної та некласичної філософії: “…Ми повинні переконатися у наївності наших ідеалів та відкрити, що ми, думаючи, що надаємо світу найвище витлумачення, не надали нашому людському існуванню навіть і помірковано відповідної йому цінності… Теза “Все позбавлено сенсу” може бути передана так: неможливо провести до кінця тлумачення світу, на яке була витрачена величезна сила; викликає сумнів, чи не є хибними взагалі всі тлумачення світу”. Які особливості некласичного філософського бачення дійсності та людини наголошені в даних міркуваннях? Сформулюйте та обгрунтуйте своє до них ставлення.

6)В міркуваннях А. Шопенгауера світ постає лише людським уявленням внаслідок того, що:

а)інтуїція та уявлення постають найпершими здібностями людського інтелекту;

б)людина може вести розмови лише про сприйняте нею;

в)між людським чуттям та ідеями розуму не існує причинного зв”язку;

г)філософське осмислення світу має високий рівень абстрактності.

7)Згідно А. Шопенгауеру, воля до буття як єдина засада світу:

а)постає тотожною розуму;

б)діє в єдності із розумом;

в)підпорядкована розуму;

г)є