Практикум з філософії

г)в її зв’язках із політикою;

д)в її складності.

25)Який принцип постає вихідним для філософії Л. Фейєрбаха?

а)принцип монізму;

б)принцип гуманізму;

в)принцип активності;

г)принцип тотожності протилежностей;

д)антропологічний принцип.

26)Л. Фейєрбах закликав:

а)замінити релігію об’явлення релігією всезагальної людської любові;

б)знищити усяку релігію тому, що вона спотворено виражає людську сутність.

27)За Л. Фейєрбахом до сутнісних сил людини слід віднести:

а)силу почуття, силу розуміння та силу бажання;

б)силу науки, техніки та фантазію;

в)любов, спілкування та єдність із природою.

Приступаючи до вивчення даної теми, студенти мають усвідомити, що філософські категорії німецької класичної філософії не завжди однозначно передаються змістом категорій сучасного мислення або навіть відсутні в сучасній філософії.

При вивченні першого питання необхідно засвоїти такі ключові терміни і поняття: трансцендентне, об’єкт, суб’єкт, активність, діяльність, системність, розвиток, діалектика, рефлексія. Німецька класична філософія змістила спрямування дослідження від об’єкта до суб’єкта, від природи до історії і культури; на високому теоретичному рівні збагатила філософію і науку низкою ідейних надбань (принцип активності, розвитку, розробка діалектики, принцип системності, рефлексії і т. д.).

Уважно перечитайте наведенні нижче висловлювання мислителів минулого і сучасності. Зверніть увагу на:

•зв’язок відкриттів німецької класичної філософії із соціально-культурними чинниками епохи;

•розуміння німецької класичної філософії як вершини новоєвропейської філософії.

“Філософська революція в Німеччині – неминучий наслідок релігійної революції, здійсненої Лютером. ” (Г. Гейне).

До якого принципу німецької класичної філософії підводить це положення?

“Все, що почали у духовній діяльності XVIII ст. англійці та французи, було завершено в Німеччині. І там виникла та естетично-філософська система освіти, яка в духовному відношенні визначила в цій країні останні десятиліття XVIII і перші десятиліття XIX ст... В інтелектуальному відношенні – це найвеличніший час німецького, навіть, європейського культурного життя, час високої духовної зрілості та свободи.... Вона була покликана звести в... єдність усе інтелектуальне багатство людства” (В. Віндельбанд).

“…Систематичний характер філософії постає результатом історичної ситуації… Історія досягла етапу, що давав можливість реалізувати людську свободу. Проте свобода передбачає реальність розуму. Людина може бути вільною та розвинути свої потенційні можливості тільки в тому випадку, якщо весь її світ знаходиться під владою раціональної волі і знання… Будь-яка форма буття постає як форма розуму…” (Г. Маркузе).

“Геніальні завоювання класичної німецької філософії тісно пов’язані з тим, що в ній знайшли ідейне відображення всесвітньо-історичної події цього періоду. ” (Д. Лукач).

Подумайте над змістом наведених положень. Спробуйте узагальнити їх та прояснити, які риси німецької класики в них наголошені. Зверніть увагу на часові межі розквіту німецької класичної філософії. Спробуйте обгрунтувати сучасне значення німецької класичної філософії.

“... Те, чого ми чекаємо в наш час від філософії, – це роздумування про вічні цінності... Сформувалося... життя особистості, яка хоче знов знайти та врятувати свій внутрішній духовний світ. Такі проблеми повернули нас... до великих систем ідеалізму, що сповістили цю віру як основну духовну сутність усієї дійсності. Ми не цінуємо більше в цих системах форму їх логічної конструкції.., але ми знов зрозуміли ту переконливу енергію, з якою їх автори, особливо Гегель, виробили із сукупності історичного розвитку постійне коло культурних цінностей... Відношення здатного до самосвідомості і самоформування індивіда до цих великих образів – наша найнагальніша проблема... ” (В. Віндельбанд).

“Діалектичний образ мислення, який розглядає себе як такий, що інтерпретує, є необхідним для вільного суспільства, – якщо останнє ми розуміємо як суспільство, в якому люди можуть критикувати... ” (Ч. Тейлор).

Які особливості німецької класичної філософії виділяють автори останніх фрагментів? В чому вони вбачають незаперечне значення даної філософії?

Уважно перечитайте низку провідних філософських положень І. Канта – засновника німецької класичної філософії. Покажіть, якими саме твердженнями визначаються в них:

•сутність “коперніканського перевороту” у філософії;

•принцип активності людини у пізнанні;

•джерела людського пізнання, знання як синтез;

Спробуйте пояснити та обгрунтувати, які положення критичної філософії Канта зберігають своє значення і в наш час, а які вважають однобічними; яке значення має філософія Канта для розвитку природознавства; які позитивні моменти кантівського агностицизму.

“До цього часу вважали, що будь-які наші знання повинні узгоджуватись із предметами... (Але) природознавці зрозуміли, що розум бачить лише те, що сам створює за власним планом, що він із принципами своїх суджень повинен йти попереду... і змушувати природу відповідати на його запитання... Розум повинен підходити до природи, з одного боку, із своїми принципами,... з іншого боку – з експериментами, вигаданими відповідно до цих принципів для того, щоб черпати із природи знання, але не як школяр, якому вчитель підказує все.., а як суддя, що змушує свідка відповідати на запропоновані питання” (І. Кант).

“Наше знання виникає з двох основних джерел душі: через чуттєвість предмети нам даються, і лише вона постачає нам споглядання; мисляться ж предмети