Правове регулювання атестації державних службовців та її значення в умовах реформування державної служби

До основних принципів атестації відносяться ті, якими керуються в усіх державних і муніципальних органах, в яких проводиться атестація [17]. До їх числа належать:

законність; об'єктивність (професійні, ділові, особисті й моральні якості службовця розглядаються з точки зору їх практичного впливу на результати діяльності органу, його структурного підрозділу) ;

позапартійність (відсутність політичного підходу до оцінювання виконання посадових обов'язків державним службовцем) ;

гласність (атестаційна процедура здійснюється відкрито), загальність (проводиться в усіх органах державної влади, інших органах, на які поширюється дія Закону України «Про державну службу») ;

неупередженість;

колегіальність (процес збирання, аналізу, узагальнення атестаційної інформації, розгляду професійних, ділових і моральних якостей і вироблення оцінки службовців здійснюється групою висококваліфікованих фахівців) ;

системність і комплексність атестації (проводиться постійно через визначені в нормативних актах проміжки часу, всебічне, принципове і об'єктивне оцінювання службовця),

диференційований підхід;

обґрунтованість оцінки та рекомендацій атестаційної комісії (обґрунтувати ту чи іншу оцінку означає довести її доцільність, істинність і справедливість, визнати, що вона відбиває справжні досягнення та заслуги, а також наявні недоліки й помилки службовця) ;

дієвість атестації (полягає в обов'язковому прийнятті за результатами атестації організаційно-правових заходів щодо реалізації рішень атестаційної комісії, а в разі потреби – заходів щодо відповідальності та стимулювання).

Атестація державного службовця є необхідним етапом роботи персоналом, це визначення кваліфікації та рівня знань працівника, його здібності й інші якості. Іншими словами – це деякий закінчений результат його оцінки. Удосконалювання й упорядкування проходження державної служби неможливо без періодичної атестації службовців. Атестація проводиться з метою перевірки й оцінки професійних, дійових і особистих якостей державного службовця, встановлення його службово-посадової відповідності пропонованим вимогам до служби, займаної державної посади. державної служби [17].

Атестація проводиться з такими цілями:

а) визначення рівня професійної підготовки;

б) визначення відповідності займаній посаді;

в) для вирішення питання про присвоєння кваліфікаційного розряду;

г) вдосконалення діяльності державного органу.

Перераховані вище цілі можна диференціювати і сказати про те, що одні цілі є контрольними, оскільки переслідують інтерес держави і суспільства мати в державному апараті висококваліфікованих фахівців, удосконалити систему управління, оптимально використовувати кадровий потенціал. Інші цілі ставляться до мотиваційним і переслідують особистісний інтерес державного службовця, яке зазнає атестаційної процедурою, результатами якої можуть стати: підвищення або пониження по службі, нагороди і премії.

Основним завданням атестації держслужбовців є визначення відповідності державних службовців займаним посадам [13]. Зазвичай, в ході проведення атестації вирішується ряд інших завдань, зокрема:

виявлення перспективи використання потенційних здібностей працівника;

стимулювання зростання його професійної компетенції;

визначення ступеня необхідності підвищення кваліфікації, професійної підготовки чи перепідготовки службовця;

забезпечення можливості довгострокового планування пересування кадрів, а також своєчасного звільнення працівника від посади або переведення на менш кваліфіковану роботу.

Взагалі функцій атестації держслужбовців є досить багато, але всі вони поділяються на явні і приховані. Явні – це такі функції, які встановлюють відповідність займаній державної посади державної служби. Явними є і можливі компоненти, пов'язані з проведенням атестації.

До прихованих функцій атестації державного службовця відносять надання переваги прийнятим раніше кадровим рішенням, поглиблення знайомства з підлеглими, їхніми можливостями і здібностями, надання колективу додаткового стимулу для поліпшення роботи, мотивація і стимулювання праці, планування кар'єри працівників [21].

Атестація – засіб, за допомогою якого забезпечується в кінцевому підсумку формування високопрофесійного кадрового складу керівників і спеціалістів підприємств, організацій та установ [26]. Саме з цих позицій слід підходити до оцінки атестації у світлі новітнього законодавства.

 

 

Обов’язковою складовою системи атестації є безпосередня діяльність з проведення атестації, тобто управлінська атестаційна процедура, яка має організаційно-правовий характер. Атестаційна процедура – це порядок послідовної реалізації вимог атестаційної діяльності в органах державної влади, їх організаційного та технічного забезпечення, тобто система послідовних дій з проведення атестації [10]. Атестаційна процедура складається з таких основних елементів:

постановка цілей і завдань атестації;

розробка підготовчих заходів;

збирання, вивчення, аналіз та узагальнення інформації про працівника, якого атестують;

вироблення системи оцінювання службовців;

проведення атестаційного оцінювання службовців, виявлення ступеня їхньої відповідності державній посаді державної служби, яку вони займають;

підготовка атестаційними комісіями рекомендацій;

визначення порядку прийняття керівним органом або керівником державного органу рішення за результатами атестації про присвоєння державному службовцеві кваліфікаційного розряду, про матеріальне чи моральне заохочення та ін. ;

формування порядку реалізації результатів атестації – оцінок і рекомендацій атестаційних комісій;

визначення періодичності дій, виявлення суб’єктів і методів реалізації цих дій; визначення наслідків реалізації дій і відповідальності посадових осіб за їх виконання.

До атестаційної процедури входить також оцінювання державних службовців. Оцінка – це показник ступеня відповідності того, кого атестують, вимогам до посади