Предмет політології

Предмет:

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Найбільш широке використання системний метод має під час дослідження складних об’єктів, що розвиваються, — багаторівневих, таких, як правило, самоорганізуються. До них і відносяться політичні системи, організації, інститути. Наприклад, серед політичних інститутів важливе місце належить державі. Тому при її аналізі основний акцент робиться на виявленні багатогранних зв’язків і відносин, котрі мають місце як усередині держави (системи), так і у її взаємовідносинах із зовнішнім середовищем (іншими політичними інститутами усередині країни, державами).• Психологічний метод спрямований на вивчення суб’єктивних механізмів політичної поведінки людей, їх особистих рис, а також на з’ясування типових механізмів психологічних мотивацій. ролі підсвідомих факторів у політичному житті.• Поряд з теоретичними в політології застосовують численні емпіричні методи збору і аналізу інформації, запозичені з соціології, кібернетики, природничих наук. До них відносять:• Опитування — один з найпоширеніших методів збору політичної інформації, може проводитися як у формі інтерв’ю, так і анкетування, що дозволяє виявити стан суспільної думки з того чи іншого питання;• Спостереження, яке дозволяє безпосередньо відслідковувати політичні факти, буває двох типів: невключеним і включеним; у першому випадку події і факти відслідковуються зі сторони, у другому — передбачається безпосередня участь спостерігача в якій-небудь події або діяльності організації;• Статистичні методи, за допомогою яких здійснюється накопичення і систематизоване узагальнення різнобічних емпіричних даних, що характеризують різні стани об’єкта:Математичні методи, які відкривають можливість для моделювання політичних процесів.

100. Які існують форми демократії? Прихильником якої з них ви себе вважаєте?

Залежно від форм участі народу у здійсненні влади виділяють пряму і представницьку демократію. 1. Пряма демократія. У прямій демократії між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень. У подібній формі демократія була реалізована в Афінському полісі, відомо, що народні збори, як правило, збиралися кожні дев'ять років для прийняття важливіших рішень. Законодавство багатьох країн передбачає: безпосередні форми участі громадян у законодавстві - референдум і ініціативні рухи. Ініціатива - це процедура, засобом якої громадяни пропонують обговорити яке-небудь питання, безпосередньо на референдумі, або законодавчими органами. До інших форм демократичної участі, які дозволяють громадянам впливати на владу, можна віднести демонстрації, мітинги, звернення до владних структур всіх рівнів і до ЗМІ. 2. Представницька (репрезентативна) демократія. У представницькій (репрезентативній) демократії воля народу виражається не прямо, а через інститут посередників, тому її ще називають делегованою демократією. Депутати, політичні лідери, отримавши "мандат довір'я" від народу через процедуру голосування, повинні втілити цю волю в законах і рішеннях, які приймаються. Між народними представниками і тими, кого вони виражають, встановлюються відносини, засновані на повноваженнях і відповідальності влади перед народом.

101. Які елементи демократичного порядку ви вважаєте найголовнішими? Які з них наявні сьогодні в Україні?

Існує серцевинний набір певних критеріїв, за допомогою яких можна зробити висновок, наскільки в тих чи інших умовах розвинена демократія. До них належать елементи демократичного ладу, які існували вже в античні часи. Першим і головним з них є громадянсько активні у своїй більшості, вільні громадяни, які є головними дійовими особами суспільного самокерування. Вони мають інтерес до суспільного життя, обізнані в ньому і власними силами та участю впливають на нього в тому напрямі, який вони вважають бажаним і правильним. Без громадянської активності демократія перетвориться на фікцію. Другим елементом, що формує основи демократичного ладу, є визнання усіх громадян рівними й рівноправними. Кожен голос важить стільки ж, скільки й будь-який інший голос. Третім важливим елементом демократичного устрою є повага до спільно прийнятих рішень і готовність сумлінно виконувати їх. На цьому ґрунтується один із засадничих принципів демократії — принцип влади більшості, коли загальнообов'язковим вважається рішення, за яке віддала свої голоси більшість тих, хто брав участь у голосуванні (Воля народу - вищий закон!). Елементарною вимогою для здійснення істинного вибору є обізнаність громадян у тих справах, щодо яких приймається рішення. Саме тому свобода зборів ісвобода висловлення власної думки (свобода слова), усе те, без чого важко прийняти правильне рішення, набувають за демократії великого значення. За допомогою вільного слова і під його впливом формується й живе громадська думка — дійова сила демократії. Хоча слово може використовуватисядемагогами, некомпетентними й нечесними людьми і на шкоду демократії. Отже, демократія — це суспільне самоврядування, яке здійснюють рівноправні громадяни через безпосередню участь в обговоренні й вирішенні громадських справ шляхом вільного вибору (голосування). Демократія виникла й існує як намагання і можливість для людей вирішувати свої справи власними силами. Демократія — це насамперед суспільне самоврядування, самокерування, самостійність. Це система, яку А. Лінкольн визначав як «правління народу, через посередництво самого народу, для народу».

Сьогодні демократія є найзатребуванішою формою політичного устрою суспільства, що дає можливість людям не тільки обирати керівників, а й контролювати владу. Незважаючи на всі проблеми, що постають у рамках демократичної форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, саме влада народу найкраще справляється з викликами сучасності.Сучасному стану демократичних перетворень в Україні властиве те, що, з одного боку, народовладдя є символом жаданого майбутнього, а з другого – суспільні інститути та ЗМІ, практика участі наcелення у виборах співіснують із розчаруванням у демократичному реформуванні. Суперечності проявляються також у поєднанні інерції влади і постійного намагання наслідувати західні