Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання

3. Створити наукову і кваліметричну базу для експериментальної перевірки ефективності модульної технології вивчення професійних дисциплін.

4. Розробити й обґрунтувати методику впровадження модульної технології навчання у вищих професійних училищах.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв'язання завдань застосовувався комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів дослідженння:

- аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми;

- спостереження, бесіди, анкетування та експертні оцінки, які застосовувались з метою діагностування якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ;

- формуючий експеримент: експериментально перевірялась ефективність модульної технології вивчення професійних дисциплін;

- методи критеріального аналізу та математичної статистики, за допомогою яких визначались кількісні і якісні показники навчального процесу, проводилась обробка одержаних результатів.

Теоретично-методологічною основою дослідження є основні ідеї сучасних концепцій навчання (цілісності, єдності теорії та практики, забезпечення об'єктивності щодо теоретичного, емпіричного й експериментального вивчення предметів і явищ), законодавчі акти і нормативні документи з проблем професійно-технічної освіти. У роботі над темою дослідження ми спирались на фундаментальні праці А. Алексюка, В. Беспалька, В. Бондаря, П. Гальперина, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кларіна, В. Козакова, Н. Ничкало, П. Підкасистого, І. Підласого, П. Сікорського, Н. Тализіної, М. Фіцули, А. Фурмана, П. Юцявічене.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі вищого професійного училища № 18 м. Івано-Франківська, вищого професійного училища № 27 м. Львова, Львівського економічного бізнес-коледжу. Дослідженням було охоплено 585 студентів, 17 викладачів, 26 майстрів виробничого навчання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання (різнорівневий підхід до організації і оцінки навчально-виробничої діяльності студентів, диференціація і інтеграція навчання, робота малими групами, тьюторське навчання, використання частково-пошукових і дослідницьких методів і прийомів; індивідуалізація, орієнтація навчального процесу на творчі рівні пізнавальної самостійної діяльності студентів) ; обґрунтовано та розроблено критерії якості професійної підготовки студентів: спрямованість особистості студента на майбутню професійну діяльність, рівень теоретичних знань, рівень практичної навчально-виробничої діяльності, темпи просування до максимально можливого результату; дістала подальший розвиток методика різнорівневого рейтингового контролю знань студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання.

Практичне значення дослідження полягає в розробці програми модульної технології вивчення дисциплін «Основи економічної теорії», «Безпека життєдіяльності», «Бухгалтерський облік»; розроблено цільову програму діяльності, структуру модульної технології, методику вимірювання і оцінювання знань, умінь і практичних навичок студентів з використанням різнорівневої рейтингової системи контролю за дванадцятибальною шкалою; запропоновано організаційно-методичні поради і вказівки викладачам та студентам при роботі з модульною програмою, що сприяє здійсненню особистісно-орієнтованого підходу до студентів, розвитку ініціативи, творчості, самостійності, диференціації та індивідуалізації процесу навчання.

Обґрунтовані та експериментально підтверджені висновки і практичні рекомендації можуть використовуватися для подальших досліджень проблеми вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ.

Особистий внесок автора полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання; розробці критеріїв, рівнів та показників навчального процесу, науковій обробці отриманих результатів. Розроблено і впроваджено в практику вищих професійних училищ авторські інтенсивні методики і технології навчання, які сприяють удосконаленню модульної організації праці за заявками Міжнародної організації праці (МОП).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю підходів до дослідження модульних технологій навчання, застосуванням комплексу методів, адекватних предметові, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, експериментальним підтвердженням наукових висновків дослідження.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися і були схвалені на всеукраїнських науково-методичних та науково-практичних конференціях: «Нетрадиційні форми і методи організації навчально-виховного процесу при підготовці кваліфікованих робітників в сучасних умовах» (Івано-Франківськ, 1998р.) ; «Сучасні педагогічні інновації в підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників» (Черкаси, 2000р.) ; «Проблеми професійної підготовки педагогічних працівників» (Житомир, 2000р.) «Поліпшення якості підготовки фахівців шляхом інтеграції навчання і наукових досліджень» (Полтава, 2001р.) ; «Історико-педагогічні та соціальні проблеми професійної підготовки кадрів для системи неперервної освіти і соціальних служб» (Чернівці, 2001р.) ; «Методологічні та організаційні аспекти навчального процесу: фундаментальна підготовка фахівців; технологія дистанційного навчання» (Івано-Франківськ, 2002р.).

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес вищого професійного училища № 18 м. Івано-Франківська (довідка про апробацію та впровадження №235 від 10. 07. 2000р.), вищого професійного училища № 27 м. Львова (акт про апробацію та впровадження №56 від 28. 12. 2001 р.), Львівського економічного бізнес-коледжу (довідка про апробацію та впровадження № 01/04 від 29. 01. 2002р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в 11 науково-методичних працях (з них 8 одноосібних публікацій вміщено у наукових фахових виданнях, 3-у збірниках матеріалів конференцій).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту 173 сторінки. Список використаних джерел містить 281 найменування, з них 5 іноземною мовою. Додатків 147 сторінок, видані окремим томом. У роботі подано 8 таблиць, 8 схем, 10 графіків і гістограм.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, систему методів дослідження, розкрито його етапи, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, показано