Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання

За критерієм «рівень практичної навчально-виробничої діяльності» (ПНД) вимірювали і оцінювали у студентів вищих професійних училищ рівні сформованості основних груп умінь. Оволодіння ними на певному рівні дозволяє зробити висновок про ступінь сформованості професіоналізму майбутнього робітника. Перший рівень -копіювально-діяльнісний, оцінка вмінь «низька» (3, 5 -1) ; другий рівень -репродуктивно-діяльнісний, оцінка вмінь «середня» (6, 5 -3, 51) ;

третій рівень -пошуково-діяльнісний, оцінка вмінь «висока» (9, 5 – 6, 51) ; четвертий рівень -творчий, оцінка вмінь «дуже висока» (12 – 9, 51), студент здатний самостійно виконувати діяльність (операції) на основі створеної ним орієнтованої основи дій.

Темпи наближення до максимально можливого результату (ТНМ) є одним з основних критеріїв, який дозволяє діагностувати ступінь «просування» студента до максимально можливого результату. Більш ефективним буде той процес, темпи наближення (час) якого до максимально можливого результату вищі. Оцінювання даного критерію проводиться у відносних показниках. Наприклад, коли темпи просування позитивні, значення індивідуальної ефективності навчання «ІЕ» в межах від 0 до + 1.

Традиційна чотирьохбальна система оцінювання була основою допоміжних критеріїв: середній бал, якість, абсолютна успішність.

Формуючий педагогічний експеримент проводився зі студентами, які здобували такі спеціальності: бухгалтерський облік, товарознавство і комерційна діяльність та технологія харчування. На кожній із них експериментально перевірялись три модульні технології з дисциплін: основи економічної теорії, бухгалтерський облік, безпека життєдіяльності. Експеримент розпочинався з констатуючого етапу, на основі якого було визначено рівень підготовки студентів контрольних та експериментальних груп.

В експериментальних групах навчальний процес будувався і здійснювався за експериментальною технологією навчання, в контрольних – на основі традиційної.

На початку експерименту і на його завершальних етапах, перед екзаменаційною сесією студентам контрольних і експериментальних груп пропонувались комплексні контрольні роботи. Оцінювання їх виконання сприяло, використовуючи виділені нами основні критерії, вимірюванню навчальних досягнень студентів. В ході дослідження в експериментальних групах у відповідності з розробленою методикою навчання реалізовувалась система взаємопов'язаних методів педагогічного дослідження.

В розділі обґрунтовано можливість цілісного підходу до аналізу результатів, отриманих в різних навчальних закладах при вивченні одних і тих же дисциплін на різних спеціальностях. Це дозволило після проведення систематизації і статистичної обробки результатів експерименту з кожної спеціальності отримати і проаналізувати загальні результати експерименту, які свідчать про універсальність експериментальної методики.

Дані гістограм (рис. 1) свідчать, що на завершення експерименту рівень теоретичних знань студентів експериментальних груп зріс з 5. 38 до 7. 12 (на 32%) ; в той час в контрольних групах – тільки на 6%. Рівень практичної навчально-виробничої діяльності з 5. 3 зріс до 7. 16; тобто на 35%; в контрольних групах -менше, ніж на 4%.

Істотнім є те, що студенти експериментальних груп на завершення експерименту досягли пошуково-творчих рівнів навченості за критеріями ТЗ, ПНД (7. 12 і 7. 16 відповідно), в той же час у контрольних групах він залишився на репродуктивному рівні.

Результати, які характеризують темпи просування до максимально можливого результату (12 балів) відображено на графіках (рис. 2) і вони показують, що студенти експериментальних груп більш успішно просуваються в професійному навчанні до оволодіння пошуково-творчими рівнями навченості. Результати, що відображені на рисунках 1; 2, підтверджують висновок про пріоритетність діяльнісного підходу у професійному навчанні. Лінія графіків критерію практичної навчально-виробничої діяльності в експериментальних групах у восьми випадках з одинадцяти (73%) проходить вище лінії критеріїв теоретичної підготовки. Це не спостерігається на графіках контрольних груп.

Основною умовою досягнення позитивних результатів є модульна технологія вивчення професійних дисциплін, яка передбачає:

пріоритетність самостійної пошуково-творчої пізнавальної діяльності;

пріоритетність діяльнісного підходу до організації професійного навчання;

- диференціацію і індивідуалізацію в процесі професійного теоретичного навчання і практичної навчально-виробничої діяльності;

реалізацію системи різнорівневого рейтингового контролю якості професійної підготовки студентів;

формування професійної спрямованості, створення більш сильних стимулів у навчанні студентів експериментальних груп.

 

 

1. Розпочаті на етапі будівництва державності України соціально-економічні і політичні перетворення вимагають перебудови існуючої системи професійно-технічної освіти. Поява вищих професійних училищ стала об'єктивною необхідністю.

Аналіз теорії і практики підготовки студентів показав наявність тенденції відставання професійно-технічної освіти від сучасних вимог виробництва та сфери послуг.

Навчально-виробничий процес у вищих професійних училищах організовують і здійснюють, як правило, ті ж викладачі і майстри виробничого навчання, що працювали в професійно-технічних училищах. Вони використовують, в основному, репродуктивні форми і методи навчання, які не сприяють формуванню ініціативи, самостійності і творчості у майбутніх молодших спеціалістів і робітників високої кваліфікації. Розв'язання проблем в системі професійної підготовки студентів стане можливим завдяки зміни типу навчання, використанні нових освітніх технологій.

2. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури показав, що проблеми, які загострилися на етапі перебудови системи професійно-технічної освіти, досліджені недостатньо. Необхідні педагогічні умови для вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ можуть бути створені при впровадженні у навчальний процес модульної технології. При цьому необхідно забезпечити діяльнісний підхід до навчання, в основі якого в комплексі використовуються ідеї контекстного навчання, різнорівневий рейтинговий контроль та дванадцятибальна шкала оцінювання. Такий підхід сприяє ефективному формуванню у студентів вищих професійних училищ самостійності, активності, творчої пізнавальної діяльності, елементів професійної компетентності і готовності в умовах виробництва набувати нові знання; здійсненню вибору найбільш