Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання

В розділі проаналізовано досвід організації і ефективності модульного навчання. Модульне навчання включає в себе дидактичні системи з акцентом використання модулів в процесі суб'єкт – суб'єктної взаємодії викладача і студентів. Модульне навчання активно впроваджується в системах професійної освіти та забезпечує більш успішну, відносно традиційного навчання, підготовку спеціалістів. Розглянуто різні підходи до його організації і встановлено, що модульне навчання у поєднанні з рейтинговим контролем в різних педагогічних системах підвищує показники професійного навчання в середньому на 25 – 35%. При цьому скорочується час на навчання, стійко формується самостійність і творчість в практичній діяльності студентів.

В нашому дослідженні в поняття модульна технологія входять загальна організація процесу навчання та модульна програма. Вони розкривають цілі, зміст і діяльність студентів із оволодіння діяльнісними і змістовими модулями.

Встановлено, що використання модульної технології в професійній підготовці забезпечує: орієнтацію навчального процесу на самостійну пошуково-творчу пізнавальну діяльність, диференціацію і індивідуалізацію за темпами засвоєння матеріалу, методами різнорівневого оволодіння матеріалом, методами контролю і самоконтролю, перехід до суб'єкт-суб'єктного навчання. Реалізація названих умов стимулює внутрішню та зовнішню активність студентів, їх самостійну творчу діяльність, формує у них глибокі дійові знання, розвиток на їх основі умінь та навичок професійної діяльності.

Теоретично обґрунтовано, що ефективність діяльнісного підходу в умовах модульної технології може бути підвищена, якщо будуть реалізовані ідеї теорії поетапного формування розумових дій, понять, ідеї контекстного навчання. Концепція контекстного навчання (навчання в контексті діяльності) служить теоретико-методологічною основою впровадження нових форм і методів в практику професійного навчання. В процесі навчання перетворюється діяльність викладача і студентів. Їм доводиться будувати принципово нові види діяльності у зв'язку із зміною засобів і специфікою перебудови змісту діяльності. Встановлено, що поєднання модульного навчання з контекстно-діяльнісним можливе, якщо буде створено такі умови: постановка навчальних цілей буде здійснюватися на основі аналізу результатів діяльності студентів мовою і в термінах дисципліни, що вивчається. При цьому створюються умови для самостійного вибору засобів досягнення поставленої навчально-виробничої мети; розробка орієнтованих основ діяльності викладачами і студентами, що включають навчально-виробничі задачі і завдання, які формують конкретні навички спеціаліста в межах вибраної спеціальності.

Контекстно-діяльнісний підхід до професійного навчання створює сприятливі умови для формування професійних умінь і навичок при навчально-виробничій діяльності студентів вищих професійних училищ. Даний підхід дозволяє організувати процес навчання на творчих рівнях самостійної пізнавальної діяльності студентів.

В розділі зроблено висновок про те, що модульне навчання в умовах діяльнісного підходу має значні потенційні можливості для підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності модульної технології вивчення професійних дисциплін» – розроблено і обґрунтовано експериментальну методику модульної технології вивчення трьох професійних дисциплін, описано хід формуючого педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Основною відмінністю експериментальної методики від існуючої технології навчання є модульна, проникнута різнорівневим рейтинговим контролем. Вона включає два типи модулів: змістовий модуль, що розкриває навчальну інформацію і зміст діяльності з оволодіння цією інформацією та організаційно-діяльнісний модуль, який забезпечує організаційну сторону модульної технології навчання. Модуль в умовах нашого експерименту, як основа модульного навчання, є цілісним блоком інформації, який містить програму діяльності і методичне керівництво з досягнення дидактичної мети.

Ефективність модульної технології навчання забезпечується:

- урахуванням при її розробці принципів модульного навчання (модульності, структуризації змісту на окремі елементи, динамічності, діяльності, гнучкості, усвідомленої перспективи, методичного консультування і паритетності), які узгоджуються із загальнодидактичними принципами;

- постановкою цілей і орієнтацією навчального процесу на підвищення якості і рівня професійного навчання;

- створенням систем принципів і прийомів навчання та самонавчання, способів пред'явлення і засвоєння інформації;

- активізацією пошуково-творчої самостійної діяльності студентів;

- впровадженням системи різнорівневого рейтингового контролю.

Для визначення ефективності професійного навчання в умовах експериментальної методики було виділено основні і додаткові критерії та відповідні їм показники.

Основними критеріями є: спрямованість особистості студента на майбутню професійну діяльність, рівень теоретичних знань, рівень практичної навчально-виробничої діяльності, темпи просування до максимально можливого результату. Вони вимірювались, в основному, за 12-ти бальною шкалою оцінювання. Кожному з критеріїв відповідають свої показники та рівні.

Так, вимірювання і оцінювання спрямованості особистості студента на майбутню професійну діяльність (СОС) здійснювалось на початку і в кінці засвоєння модульної програми за 5-ти бальною системою оцінювання на основі результатів анонімного анкетування. Показникам, які визначають професійну спрямованість особистості студента відповідають оцінки і бали: дуже висока (5 -4, 51) ; висока (4, 5 – 3, 51) ; середня (3, 5 -2, 51) ; низька (2, 5 – 1, 51) ; дуже низька (1, 5 – 1).

Критерій «рівень теоретичних знань» (ТЗ) дозволяє вимірювати і оцінювати знання студентів, виявлені в процесі вивчення професійних дисциплін. Даний критерій визначається за 12-ти бальною шкалою оцінювання та згідно 4-х рівнів. Перший рівень -догматичний, оцінка знань «низька» (3, 5 – 1) ; другий рівень -репродуктивний, оцінка знань «середня» (6, 5 – 3, 51) ; третій рівень -пошуковий, оцінка знань «висока» (9, 5 – 6, 51) ; четвертий рівень -творчий, оцінка знань «дуже висока»