Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання

У першому розділі – «Підготовка учнів професійно-технічних училищ до практичної діяльності як актуальна проблема професійно-технічної освіти» – на основі аналізу науково-методичної літератури, законодавчих і нормативних документів виявлено основні етапи розвитку професійного навчання, стан підготовки кваліфікованих робітників на етапі перебудови системи професійно-технічної освіти в Україні і створення вищих професійних училищ. Виявлено і обґрунтовано педагогічну суперечність між вимогами виробництва до підготовки молодших спеціалістів та здатністю існуючої системи професійно-технічної освіти задовольняти ці вимоги.

Аналіз літературних джерел показав, що на всіх етапах розвитку суспільства в основі професійної підготовки робітників домінував діяльнісний підхід, який «з'явився» значно раніше традиційної системи навчання і завжди був визначальним при оцінюванні якості підготовки спеціалістів. Діяльнісний підхід в професійному навчанні проявлявся у двох взаємопов'язаних основних формах: інтелектуальній розумовій навчальній діяльності, результатом засвоєння знань якої є їх творча переробка, розвиток, та здійсненій на цій основі навчальній діяльності, результатом якої є навчальні, а згодом і виробничі вміння, дії, операції.

На основі даних Міжнародної організації праці вивчено сучасні вимоги до професійно-технічної підготовки робітничих кадрів, зокрема у вищих професійних училищах. Це дозволило виділити чотири групи якостей, якими повинен володіти кваліфікований робітник: 1-а група – якості, які визначають рівень розумового розвитку спеціаліста, вимагають інтелектуалізації навчальної діяльності в системі професійно-технічної освіти; 2-а група – якості, що визначають рівень професійної готовності і вимагають професійно-діяльнісного підходу у навчанні; 3-а група -якості, що визначають рівень самостійності і творчості робітника, вимагають створення умов для творчо-діяльнісного підходу у навчанні; 4-а група якостей визначає рівень цивілізованості і загального розвитку, професійної і загальної культури, національно-патріотичної спрямованості особистості робітника. Формування зазначених груп якостей передбачає гуманізацію, демократизацію і комплексний підхід до професійного навчання.

Визначено чотири послідовних рівня готовності учня до вирішення професійно-орієнтованих навчально-виробничих завдань і задач. Вони відображають послідовне формування професійної підготовки: перший – задано мету, ситуацію і дії з її вирішення; другий – задано мету і ситуацію, а від учня вимагається на основі раніше засвоєних знань виконати дії; третій – задано мету, відомо ситуацію, від учня вимагається самому уточнити ситуацію і виконати дію; четвертий – відомо тільки загальну мету, проблему. Учню необхідно самому визначити задачу, знайти шляхи її розв'язку, вирішити і проаналізувати рішення.

Із врахуванням сучасних вимог до якості професійної підготовки проведено аналіз існуючого стану професійного навчання студентів вищих професійних училищ. Результати спостережень за навчальною діяльністю викладачів вищих професійних училищ (17 чол.), майстрів виробничого навчання (26 чол.), анкетування учнів професійно-технічних і вищих професійних училищ, аналіз звітів державних екзаменаційних комісій (23 документи) ; відгуки про роботу випускників (54 документи) дозволяють зробити такі висновки:

- не зважаючи на нові навчальні плани і програми у вищих професійних училищах, навчальний процес здійснюють, зазвичай, викладачі і майстри виробничого навчання, що працюють у професійно-технічних училищах. При цьому в середньому 70. 6% викладачів і 73. 1% майстрів виробничого навчання не мають педагогічної освіти;

- 65. 4% занять у вищих професійних училищах проводяться на основі репродуктивного навчання, яке мало стимулює і заохочує самостійну творчу пізнавальну діяльність. Недостатньо і з істотними вадами впроваджуються у педагогічний навчальний процес нові технології навчання, зокрема, модульна технологія;

- в основу професійного навчання не покладено самостійну творчу навчальну і навчально-виробничу діяльність. Вивчення тем навчальних дисциплін здійснюється під безпосереднім керівництвом викладачів і майстрів виробничого навчання.

На основі проведеного дослідження в розділі зроблено висновок про те, що більшість існуючих організаційних форм і методів професійного навчання не створюють умов для розвитку і формування у студентів ініціативи, самостійності, творчості. Вони не забезпечують в достатній ступені діяльнісного підходу у навчанні і не здатні розв'язати існуючу педагогічну суперечність. Актуальним є питання про пошук нових технологій навчання.

В другому розділі – «Модульна технологія навчання як умова вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ» – проведено аналіз педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки студентів, розкрито можливості модульного навчання в професійній підготовці спеціалістів, досліджено умови, що забезпечують реалізацію ідей діяльнісного підходу до навчання в умовах модульної технології вивчення професійних дисциплін у вищих професійних училищах.

На основі системно-діяльнісного аналізу видів і змісту самостійної пізнавальної та навчально-виробничої діяльності студентів вищих професійних училищ в розділі обґрунтовано основні шляхи формування професійної готовності майбутніх фахівців. В основі цього процесу є формування чотирьох груп умінь: самостійно і правильно аналізувати (усвідомлювати) умову професійної задачі чи завдання, виконувати основні і допоміжні цілі, досягнення яких приведе до очікуваного результату; уміння визначати оптимальні шляхи розв'язання поставлених навчальних і навчально-виробничих задач і завдань; самостійно аналізувати ступінь оптимальності рішень навчально-виробничих завдань і задач; на визначеному рівні правильно застосовувати набуті знання, уміння і навички в процесі самостійної діяльності.

Обґрунтовано, що основними умовами, які забезпечують формування цих груп умінь, активізують діяльнісний підхід до професійного навчання і дозволяють підвищити якість професійної підготовки студентів вищих професійних училищ на сучасному етапі є: різнорівневий підхід до організації і оцінювання результатів навчально-виробничої діяльності студентів; розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання, на основі диференціації і індивідуалізації формування ініціативи, самостійності і творчості студентів; орієнтація навчального процесу на пошуково-творчі рівні самостійної пізнавальної діяльності студентів; розробка і застосування системи різнорівневих