Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математики

Результати дослідження впроваджено в процес навчання математичного аналізу на фізико-математичному факультеті НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Особистий внесок автора дисертації у праці, опубліковані в співавторстві, є таким: у навчально-методичному посібнику [1] написані підрозділи 2. 1. -2. 3 і 3. 1-3. 3 (обсяг 39 сторінок) ; у навчально-методичному посібнику [2] написані підрозділи 1. 3, 2. 1-2. 4, 2. 7 (обсяг 43 сторінки) ; ідея побудови статті [5] запропонована Г. О. Михаліним, а її реалізація здійснена особисто автором дисертації.

Вірогідність результатів і обгрунтованість висновків дослідження забезпечується: різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням основних психолого-педагогічних концепцій навчання; застосуванням комплексу емпіричних і теоретичних методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; якісним і кількісним опрацюванням одержаного емпіричного матеріалу з використанням методів математичної статистики.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалась у ході експериментальної роботи на базі фізико-математичного факультету Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Основні положення та результати дослідження обговорювалися та отримали схвалення на звітних наукових конференціях кафедри математичного аналізу НПУ імені М. П. Драгоманова (Київ, 1995, 1996, 1997, 1998), науково-практичній конференції ”Формування інтелектуальних умінь учнів в процесі вивчення математики та інформатики” (Суми, 1995), Міжнародній наукової конференції імені академіка М. Кравчука (Київ, 1996).

На захист виносяться:

1. Висновок про те, що одним із ефективних шляхів підвищення рівня професійної підготовки учителів математики є професійна спрямованість викладання математичного аналізу у педагогічних вузах.

2. Методична система навчання математичного аналізу, яка спрямована на підвищення рівня професійної підготовленості майбутніх учителів до викладання математики в різних типах навчальних закладів.

3. Методика викладання основних тем курсу математичного аналізу, які вивчаються в школі; методика формування у майбутніх учителів математики узагальненого вміння розв’язувати задачі; методичні рекомендації по формуванню в студентів математичних, методичних та загальнопедагогічних знань і вмінь у процесі навчання математичного аналізу.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (226 найменувань обсягом 19 сторінок), додатків (8 додатків обсягом 55 сторінок). Обсяг дисертації – 172 сторінки.

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема професійної спрямованості викладання математичного аналізу та особливості її розв’язання в умовах диференційованої підготовки вчителя математики” зроблено аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з теми дослідження; визначені основні проблеми, пов’язані із професійною підготовкою вчителів математики в процесі навчання їх математичного аналізу, намічені конкретні шляхи розв’язання цих проблем.

У підрозділі 1. 1. зроблено огляд наукових публікацій і дисертаційних досліджень, присвячених проблемі професійної спрямованості навчання спеціальних математичних дисциплін у педвузах. Зокрема, розкрито динаміку поглядів науковців на зміст професійної спрямованості навчання цих дисциплін: від трактування її у вузькому, змістовному плані (професійна спрямованість зводилася лише до грунтовного і всебічного висвітлення в процесі вузівського навчання основ ШКМ) до більш широкого розуміння професійної спрямованості навчання як концепції, що виражає необхідність цілеспрямованого і неперервного формування у студентів основ професійної майстерності, які базуються на глибоких знаннях шкільного курсу математики, наукових основ і методичного забезпечення.

Аналіз наукових праць, присвячених професійній спрямованості навчання математичного аналізу студентів педвузу, дозволив їх умовно поділити на дві загальні групи. Автори першої групи розкривають питання професійної спрямованості змісту навчального матеріалу з курсу математичного аналізу. Другу групу становлять праці, присвячені професійній спрямованості прийомів і методів навчання математичного аналізу, питанню формування окремих методичних знань і вмінь у студентів в процесі викладання цієї дисципліни. В дисертації зроблений короткий огляд таких праць.

Вивчення літературних джерел, в яких розглядалася проблема професійної спрямованості викладання математичного аналізу майбутнім учителям математики, дозволило з’ясувати, що ряд аспектів цієї проблеми потребують подальшої розробки з урахуванням змін, які відбуваються в сучасній середній школі. Ці зміни пов’язані із створенням ефективної системи шкільної математичної освіти, яка грунтується на широкому використанні в навчальному процесі диференціації, новітніх прогресивних педагогічних і інформаційних технологій, із створенням шкіл нового типу. Вагомий внесок у підготовку вчителів, здатних успішно вирішувати поставлені перед сучасною середньою школою завдання, покликаний здійснити курс математичного аналізу. Однак для цього необхідно створити таку методичну систему навчання цієї дисципліни, яка б відповідала потребам сучасної середньої школи. Створення такої методичної системи потребує розв’язання ряду проблем. Зміст таких проблем розкрито в підрозділі 1. 2.

Перша проблема – це проблема визначення загальних цілей підготовки вчителів математики в педагогічних вузах та цілей навчання математичного аналізу (конструктивних цілей).

Загальні цілі знаходять своє відображення в кваліфікаційній характеристиці вчителя математики. Проведене дослідження показало, що зараз, на жаль, ще не створена кваліфікаційна характеристика вчителя математики, яка б відповідала сучасним вимогам. Тому однією з основних проблем є створення кваліфікаційної характеристики сучасного вчителя математики.

З’ясовано, що на сьогодні існують ряд невирішених проблем, пов’язаних із визначенням та конкретизацією конструктивних цілей навчання спеціальних математичних дисциплін, зокрема математичного аналізу.

Одна з таких проблем полягає в тому, щоб із усього переліку професійних знань, умінь і якостей вчителя математики, відображених у кваліфікаційній характеристиці, відібрати ті, які можуть бути сформовані