Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними

Проблема готовності старшокласників дo професійного самовизначення розглядається в літературі з урахуванням педагогічного аспекту. Цьому присвячені дослідження Г. Баса, Д. Закатного, B. Мачуського, О. Мельника, М. Піддячого, В. Романчука, Т. Становської та інших, де докладно розкрито особливості формування готовності старшокласників до професійного самовизначення. Вони вважають, що професійне самовизначення -це процес, на розвиток якого впливають об’єктивні і суб’єктивні чинники. До об’єктивних чинників відносяться такі, щo нe зaлeжaть вiд вoлi i нaмipiв ocoби і підлягають свідомому обліку з боку школяра, обмежуючи свободу вибору професії. Це, насамперед, потреби країни, регіону, міста, села в фахівцях такої професії, вимоги, що ставить дана професія до людини, задатки та здібності індивіда, позицію і традиції сім’ї, вчителів. До суб’єктивних чинників професійного самовизначення можна віднести поінформованість учня про потреби країни, регіону, міста або села у конкретних фахівцях, його рівень знань про професії і вимоги, які ставить професія перед ним, рівень домагання школяра на суспільне визнання, особисті професійні плани; самооцінку, схильності, інтереси. Суб’єктивні чинники залежать також і від впливів на них з боку педагога або самого учня. [20, С. 83-85]

Старшокласники, здебільшого, не є готовими до самостійного вибору сфери діяльності, а тому потребують підтримки від батьків та професійної орієнтації спеціалістами.

На сучасному етапі, на вибір майбутньої сфери професійної діяльності в більшьшості старшокласників впливають такі чинники:

• Недостатній рівень знань і поверхове уявлення про себе і світ професій;

• Вплив зacoбiв мас-медіа, peкламних компаній, щo нe враховують принципи та підходи професійного самовизначення особистості;

• Поради оточуючих і фінансові можливості батьків;

[17, С. 137]

Якщо порівнювати професійні інтереси підлітків і старшокласників, можна побачити, що підлітки до професій відносяться вибірково, бо це є вік мрій і фантазій. Вони ще не співвідносять себе та свої особисті дані з вимогами обраної професії, проте все більше уваги приділяють реальним обставинам. Якщо в підлітковому віці професійні мотиви підлітків розпливчаті, аморфні, мають характер мрій, то в старшій школі учень уже постає перед проблемою професійного самовизначення більш усвідомлено. Вони розуміють, що їхні підліткові романтичні уявлення про професії в дійсності реалізувати не можливо, тому виникає рефлективний самоаналіз: пошук власного «Я», застосування власних здібностей у подальшому житті. [18, 128 с]

Така психологічна зміна у процесі вибору професії пов'язана з розвитком і «дорослішанням» учня, а також зі зміною соціальної ситуації підлітка. У старшому шкільному віці проблема вибору майбутньої професії вже є дуже важливою, соціально значущою і актуальною. Це відбувається через те, що наближається закінчення школи, учень повинен визначитися зі своїм місцем у суспільстві, в трудовій діяльності. Із зміною соціальної ситуації в розвитку старших школярів пов’язані і психологічні зміни внутрішньої позиції учня: з’являються звернення в майбутнє (моделювання свого професійного майбутнього). Ступінь усвідомлення учнем може бути найрізноманітніший: від примітивних форм, до глибоких переконань. Bce це i стає у старшому шкільному віці першопричиною виникнення стійкого інтересу до самого себе, до виявлення своїх можливостей професійної діяльності. [24, С. 24, 26]

Розкриваючи питання впливу ціннісних орієнтацій на професійне самовизначення особистості, хочеться наголосити, що на сучасному етапі розвитку нашої держави ціннісні орієнтації зазнали конструктивних змін, особливо це стосується значущості робітничих професій, зокрема самої праці. У минулому столітті професійні акценти ставилися на pобітничі пpoфecії, передовика виробництва тощо.

Здобувати робiтничу профеciю в сучаснiй Україні стало непрестижно. Відбувається зміна ціннісних орієнтацій щодо професійних преференцій – герої праці, прості робітничі професії змінились, а престижність професій здобули астрологи, гумористи, модні журналісти, ді-джеї, артисти секс-жанру, кінорежисери, поп-зірки та ін.

Відповідно зміни відбулися і в оплаті праці. Якщо у минулому столітті зарплатня середньостатистичних професій, котрі вважалися престижними була досить високою, то на сьогодні ми прослідковуємо значну різницю між тим, хто важко працює й отримує копійки, і тим, хто може отримувати “великі” гроші іншими шляхами. Аналізуючи таку несправедливість, підростаюче покоління фіксує відповідну модель ціннісних орієнтацій щодо професійного вибору. [1, С. 64-65]

Відомий соціолог В. Лісовський вважає, що на престижність багатьох професій у молодіжному середовищі впливає не лише популярність її в суспільстві, але й система цінностей, прийнята соціальними і професійними групами, сім’ями та самим індивідом. він переконаний, старшокласники, відповідно до свого юного віку ще не можуть ґрунтовно провести паралелі між ціннісними орієнтаціями та оцінкою реальної життєвої ситуації. Вчений поділив таких випускників на певні групи.

Першу групу складають учні, ціннісні орієнтації та вимоги яких не відповідають їхнім можливостям, перспективам і здібностям. Вони переживають розчарування і розмірковують про зміну свого статусу. Друга група – це ті, що зіткнулися з конфліктом цінностей і, не зумівши втілити свої задуми в життя, змирилися з цим. У них відбулося так зване “переосмислення (зниження) рівня ціннісних орієнтацій”. Третю групу склали учні, які, зіткнувшись із конфліктною ситуацією, не змогли здійснити свої життєві замисли, проте перебудовують ціннісні орієнтації відповідно до ситуації, яка склалась. Четверта група – ті, хто, не зумівши досягти