Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції і гнійно-запальних захворювань м’яких тканин

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених досліджень для практичної хірургії запропоновано ряд високо- ефективних лікарських композицій на основі вітчизняного антисептика декаметоксину і ВДК, застосування яких покращує результати місцевого лікування гнійно-запальних захворювань в І фазі ранового процесу. Нова антисептична композиція “Амосепт” для обробки шкіри операційного поля забезпечує суттєве зменшення кількості післяопераційних гнійних ускладнень. Простота і надійність методу антисептичної обробки шкіри рук медичного персоналу і операційного поля амосептом дозволяють застосовувати його в екстремальних ситуаціях. Обробка післяопераційних ран слабкогіпертонічним розчином натрію хлориду є простим, безпечним, дешевим і ефективним методом субопераційної профілактики їх нагноєння. Поєднане застосування антисептика декаметоксину і лазерного фотофорезу гнійних ран забезпечує скорочення строків їх очищення від гнійно-некротичного секвестру. Розроблений метод загальної оцінки імунологічної реактивності організму забезпечує в короткі строки (до 1 доби) отримання достовірної інформації для обґрунтування застосування методів ультрафіолетового і лазерного опромінення крові.

Матеріали дисертації ввійшли в нормативно-технічну документацію на лікарські препарати “Декаметоксин”, “Амосепт”, “Горостен” (технічно-економічне обґрунтування, інструкції по застосуванню препаратів, ТФС та ін.). “Полісорб”, антисептичні препарати “Декаметоксин”, “Амосепт”, “Горостен” серійно випускають підприємства медичної промисловості України. Їх застосовують для профілактики і лікування гнійно-запальних захворювань в лікувально-профілактичних закладах України. Антисептичний препарат “Палісан” дозволений для клінічної апробації рішенням Фармакологічного Комітету МОЗ України (протокол №6 від 26. 06. 97 р.).

Клінічна апробація розроблених препаратів, методів лікування і про- філактики післяопераційної ранової інфекції з позитивними результатами була проведена в хірургічних клініках Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова, медичного факультету Ужгородського державного університету, Буковинської, Івано-Франківської і Тернопільської медичних академій, НДІ урології та нефрології АМН України, Українському НДІ травматології та ортопедії, в хірургічних відділеннях Вінницької ЦРКЛ, вузлової клінічної лікарні ст. Вінниця. Основні наукові положення дисертації включені до лекційного матеріалу та використовуються під час практичних занять зі студентами та лікарями-інтернами на кафедрах загальної хірургії, мікробіології, біохімії та загальної хімії Вінницького державного медичного університету ім. М. І Пирогова. Рекомендації по застосуванню декаметоксину в лікуванні гнійної інфекції включені в підручник “Загальна хірургія” для студентів медичних вузів України ІІІ-IV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача. Аналіз наукової літератури, інформаційний пошук, визначення мети та задач дослідження, розробка програми обстежень, збір і обробка архівного та клінічного матеріалу, забезпечення лабораторних досліджень клінічним матеріалом, статистичне опрацювання, аналіз, інтерпретація отриманих результатів, побудова на їх підставі висновків і рекомендацій, підготування рукопису дисертації проведені автором самостійно. Дисертантом особисто та з його безпосередньою участю виконана більша частина хірургічних втручань у хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин.

Експериментальні дослідження на тваринах і клінічна апробація застосування слабкогіпертонічних розчинів натрію хлориду для обробки операційної рани виконувалися сумісно з к. мед. н. І. А. Покидько та проф. О. Я. Фіщенко. Дослідження антисептичних властивостей застосовуваних автором антисептичних препаратів, адсорбції мікроорганізмів ВДК із водного середовища, мікрофлори гнійно-запальних осередків і шкіри операційного поля, показників неспецифічного захисту організму виконувалися зі співробітниками кафедри мікробіології Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова (доцентами А. О. Часниковою, Р. В. Раковською, В. П. Непорадою, Є. Ф. Макац, В. П. Ковальчуком і к. мед. н. І. М. Вовк). Сумісно з д. фарм. н. І. І. Геращенко і кандидатами мед. наук О. А. Вільцанюком, С. В. Сандером і В. І. Півтораком приймав участь в складанні пропису нових лікарських композицій на основі ВДК та їх клінічній апробації. Методика приготування еритроцитарних тіней-носіїв у собак і методика внутрішньоартеріального введення антибіотиків, включених в автологічні еритроцитарні тіні, при гнійно-некротичних ураженнях стопи у хворих на цукровий діабет розроблена сумісно з аспірантом М. І. Бурковським

Апробація результатів дисертації. Основні положення та матеріали дисертації викладені та обговорені на: XV з’їзді хірургів України (Київ, 1984) ; Всесоюзному семінарі “Вопросы антибактериальной терапии инфекционных осложнений в неинфекционной клинике” (Москва, 1987) ; II, III, V, VI, VIII республіканських навчально-методичних та наукових конференціях завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України (Одеса, 1993; Вінниця, 1994; Тернопіль, 1996; Вінниця, 1998; 2001) ; науково-практичній конференції “Гнойно-септичекие осложнения в неотложной хирургии” (Харьков, 1995) ; об’єднаному засіданні Вінницького обласного наукового товариства хірургів і анестезіологів-реаніматологів (Вінниця, 1997) ; міжнародній науковій конференції “Стратегия и тактика борьбы с инфекционными заболеваниями” (Харьков, 1998) ; науковій конференції “Застосування в медичній практиці лікарських препаратів (полісорб, силлард, силікс, оксил та ін.) на основі високодисперсного кремнезему та механізм їх дії” (Вінниця, 1999) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми поєднаної патології в хірургії” (Чернівці, 1999) ; міжнародній конференції “Стратегия и тактика применения антисептиков в медицине” (Вінниця, 2000) ; науково-практичній конференції