Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов)

- здiйснити порівняльне дослідження загальнооцінних позитивних прикметників (ЗПП) у російській, українській та англійській мовах для встановлення семантичних особливостей вираження узагальненої позитивної оцінки цими мовами.

Об'єкт дослiдження – фрагмент мовної картини свiту зi смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена' у російській, українській та англійській мовах.

Предмет дослiдження – семантичнi особливостi загальнооцінних позитивних прикметників у російській, українській та англійській мовах.

Матеріалом дослідження слугували загальнооцінні позитивні прикметники російської, української й англійської мов і їхні словникові тлумачення, відібрані методом суцільної вибірки iз тлумачних словників (Словарь русского языка в 4-x томах, 1985-1988; Словник української мови в 11-и томах, 1970-1980, The Oxford Dictionary and Thesaurus, 1997). Усього розглянуто понад 300 лексичних одиниць. Джерелами ілюстративного матеріалу були окремі англомовнi художні твори (Stevenson R. L., Maugham W. S., Fitzgerald F. S., Crichton M., Collins W.) та їх переклади російською й українською мовами, а також журнальні публікації (Cosmopolitan та iн.) загальним обсягом близько 6 тис. сторінок.

Для розв'язання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань були застосовані такі методи дослідження: конструктивний метод (для побудови моделі семантичних відношень у лексиці) ; метод порівняння (для розкриття подібних і специфічних властивостей семантики оцінних прикметників (ОП) у російській, українській та англійській мовах) ; кількісний метод (для опрацювання матеріалів психолінгвістичного експерименту). Було використано елементи компонентного аналізу й аналіз словникових тлумачень (для виділення лексико-семантичної пiдгрупи (ЛСПГ) прикметників, що виражають узагальнену позитивну оцінку).

Наукова новизна дисертацiї полягає в тому, що в ній вперше в контрастивному аспекті розглядається ЛСПГ загальнооцінних позитивних прикметників у російській, українській та англійській мовах як фрагмент мовної картини світу, як частина цілого, ієрархічно організованого системного утворення. У роботі пропонується формалізована метамова – ієрархія сем – як основа для проведення синхронно-порівняльних досліджень, як tertium comparationis. У наслiдок вивчення семантики ЗПП виявлено типологiчнi закономiрностi та запропоновано типологiчну характеристику фрагментiв МКС у російській, українській та англійській мовах.

Теоретичне значення працi визначається тим, що вона є певним внеском у теорію контрастивістики, міжмовних контактів, а також в опрацювання методики зіставних досліджень. Здійснений у роботi аналіз семантики і функціонування оцінних прикметників дозволив внести ряд пропозицій (моделювання семантичних відношень у лексиці, визначення мови-еталона), пов'язаних з актуальними питаннями теоретичної розробки семантики оцінної лексики як фрагмента МКС різних мов. Запропоновано й реалiзовано на конкретному мовному матерiалi та iз залученням досягнень теоретичного мовознавства такi аспекти зiставного, контрастивного аналiзу:

порiвняння не окремих мовних явищ, а фрагментiв лексичної системи; покладення в основу зiставлення моделi семантичних вiдношень у лексицi в одному iз можливих її варiантiв; встановлення зв'язкiв певного фрагмента з близькими за змiстом; аналiз фрагмента не як чогось iзольованого, а як складової частини цiлiсної мовної картини свiту.

Практичне значення. Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесi на фiлологiчних факультетах педагогiчних iнститутiв i унiверситетiв, в теоретичних курсах з лексикології (роздiли “Семасiологiя“, “Стилістика російської, української й англійської мов”), типології (роздiл “Контенсiвна типологія”). Основнi положення та висновки стануть у пригодi при проведенні спецкурсу “Вступ до порівняльно-історичного та типологічного мовознавства” (роздiл “Контрастивна семантика”), при написаннi курсових і дипломних робіт з порівняльної типології.

Матеріали дослідження можуть знайти застосування у лінгвокраєзнавчій освіті студентів-філологів i лексикографічній практиці при укладанні словників різних типів.

Апробація результатiв роботи здiйснювалася на наукових конференціях Таврійського екологічного інституту “Крим на порозi XXI ст. : культура, наука, полiтика, економiка, екологiя” (2001p.), Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Культура народiв Причорномор'я від найдавнiших часiв до наших днiв. V, VII, IX науковi читання” (1998-2001р.), Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди “Мова та мовна особистiсть” (1999 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені в 4 статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку лексикографічних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, двох додатків. Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки. Обсяг тексту дисертації складає 162 сторінки.

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, розкривається її актуальність і наукова новизна працi, визначаються її мета й завдання, об'єкт і предмет, характеризуються матеріал і методи дослідження, формулюються робоча гіпотеза i положення, що виносяться на захист, прогнозується теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі, “Оцінка як універсальна категорія. Аспекти її вивчення. Вихідні поняття і терміни”, уточнюються основні теоретичні аспекти вивчення оцінки як універсальної категорії, розкривається характер оцінки як мовної категорії, обґрунтовується думка про існування особливого фрагмента МКС під загальною назвою “оцінка”. Як основа для порівняння ЗПП пропонується ієрархія сем.

У другому розділі, “Фрагмент мовної картини світу 'оцінка, позитивна, узагальнена' як системне утворення”, виділяється ЛСПГ загальнооцінних позитивних прикметників у російській, українській та англійській мовах, проводиться аналіз словникових тлумачень для з'ясування суттєвих елементів смислу 'оцінка, позитивна, узагальнена', здійснюється класифікація прикметників з урахуванням семи 'зміна ступеня якості', що відповідає трьом ділянкам градації позитивної узагальненої оцінки ('<H' – позитивна узагальнена оцінка менше норми, '=H' – дорівнює нормі, '>H' – більше норми), і стилістичної маркованості відібраних слів.

У третьому розділі, “Спільне і специфічне