Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників (на матеріалі англійської економічної термінолексики)

Апробація роботи. Основні положення дисертації було викладено в доповідях на: ювілейній регіональній науково-методичній конференції “Методические концепции обучения иностранным языкам в вузе” (Донецк, 1996), ХХІ науково-методичній конференції “Актуальні проблеми формування професійної та гуманітарної культури сучасного спеціаліста” (Полтава, 1996), ХХІІ науково-методичній конференції “Інтенсивні технології у навчальному процесі – головна умова покращення якості підготовки фахівців” (Полтава, 1997), науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1997), міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы обучения профессиональному общению на иностранном языке” (Белгород, 1997), науково-методичній конференції “Активізація студентів – засіб формування позитивних мотивів навчання” (Полтава, 1998), ІІ міжнародній конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 1998), ХХШ науково-методичній конференції “Методичні, дидактичні та психологічні аспекти проблемного навчання в умовах реформування вищої освіти” (Полтава, 1998), ХХІV науково-методичній конференції “Соціальні та морально-психологічні важелі вдосконалення навчально-виховного процесу” (Полтава, 1999), ІІІ міжнародній конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 2000).

Публікації. Основні положення та результати дослідження за темою дисертації відображено в 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та в тезах на 12 конференціях.

Структура роботи. Робота загальним обсягом 211 сторінок (з них 162 сторинки тексту) складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку словникових матеріалів, додатків у вигляді переліку періодичних видань за 1999, 2001 рр., які було використано для формування корпусу економічних термінів, переліку фахової літератури, яку було використано для формування корпусу економічних термінів, зразків схем ССТГ з використанням модифікації аплікативної породжувальної моделі і спеціальної системи умовних знаків (Додаток А), зведених таблиць результатів аналізу: а) ССТГ на базі англійської економічної терміносистеми; б) макро-, мікро- та медіоструктур сучасних лексикографічних джерел (Додаток Б). Використано 281 наукову працю вітчизняних та зарубіжних авторів. Для прикладів використано 15 лексикографічних джерел.

 

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вибір матеріалу, мету та зміст поставлених у дослідженні завдань; визначено об'єкт, предмет, методи; розкрито наукову новизну, теоретичну значущість, а також практичну цінність результатів дослідження; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

Розділ 1, “Еволюція концепції “словотворчий словник” і теорія гніздоутворення”, присвячено визначенню головних понять роботи: вихідної твірної основи, твірної основи, семантико-словотвірного термінологічного гнізда, макрогнізда, мікрогнізда, гомогенного гнізда, гетерогенного гнізда, навчального словотворчого термінологічного словника. Проведено аналіз робіт, що пов'язані з темою дослідження.

Зроблено огляд літератури з лексикографії, зумовлений необхідністю вирішення завдання репрезентації ССТГ у словнику. Простежено хід еволюції процесу укладання словників від перших спроб відображення структурних характеристик слова разом з наданням йому інших лінгвістичних характеристик до виникнення спеціальних фундаментальних лексикографічних праць – словотворчих словників.

У роботі використовується термін “семантико-словотвірне термінологічне гніздо”, бо моделювання слів у гнізда розглядається на підґрунті їх семантичної умотивованості, структурної похідності і належності до терміносистеми економіки англійської мови. До семантико-словотвірного термінологічного гнізда заноситимуться усі спільнокореневі похідні, утворюючи специфічну сукупність із певною структурою, яка відбиває семантичні та структурні зв'язки і відношення між її членами.

Варто приділити увагу визначенню таких понять як слово, корінь, основа, термін, тому що вони відіграють велику роль у дослідженні. Слово, маючи морфонологічні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні характеристики, потребує всебічного аналізу, і під час дослідження його властивостей необхідно задіяти множинність критеріїв (International Encyclopedia of Linguistics, 1992). Наша робота – одна зі спроб розширити уявлення про слово, про його можливості та таксономічно-функціональні особливості. Морфологічні ознаки слова – корінь і основа – розглядаються як два найважливіших складники, які в англійський мові часто збігаються на формальному рівні. Принципова різниця між коренем і основою починає простежуватися, коли з основою відбувається певний словотворчий процес, який викликає зміни структури та семантики слова. У процесі моделювання гнізда спільнокореневих слів постає проблема визначення вершинного слова. У роботі функцію вершини гнізда можуть виконувати вихідні твірні слова, яким притаманні лише лівосторонні словотворчі зв'язки, тобто вони мають здібність утворювати похідні, слугувати джерелом розгортання семантико-словотвірних єдностей, що групуються у ланцюжки, ряди, мікрогнізда і макрогнізда, але самі є кореневими, непохідними, та ТС, тобто слова, яким притаманні як лівосторонні, так і правосторонні словотворчі зв'язки.

Також у першому розділі розглядаються основні матеріали дослідження та методи, застосовані в роботі. Дослідження здійснюється на базі економічної термінологічної лексики. Враховуючи багатомірну лінгвістичну природу терміна, його визначено як лексичну одиницю, яка виконує функцію номінації специфічних для певної області знань понять (Лейчик, 1987). Однією з умов існування терміна у мові є його належність до терміносистеми певної сфери діяльності людини. Терміносистема являє собою складну сукупність наукових та професійних понять певної області знань, що взаємозв'язані на лінгвістичному рівні (Кияк, 1989). Дослідження англійської терміносистеми здійснюється у синхронному зрізі, що пояснюється постійним рухом вперед науки та техніки. Завданням дослідження є аналіз законів організації термінів у термінологічні гнізда похідних, виявлення внутрішніх структурних та семантичних особливостей, властивих ССТГ терміна. У роботі проведено ретельний аналіз праць, присвячених зазначеним проблемам, які розглядалися на матеріалі загальнолітературної мови, інших терміносистем, інших мов.

Головними методами дослідження були комплексний аналіз похідних лексичних одиниць, що входили до семантико-словотвірних термінологічних гнізд, моделювання ССТГ та квантитативний метод.

Комплексний аналіз полягає у словотворчому та компонентному аналізі гнізда у цілому і кожного окремого члена. Словотворчий