Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників (на матеріалі англійської економічної термінолексики)

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

повинно бути. У кожному окремому випадку під час укладання словника лексикограф має вирішувати цю проблему диференційовано з урахуванням багатьох аспектів (типу словника, його мети і завдань, характеру майбутньої роботи користувача зі словником тощо). У проекті навчального словотворчого термінологічного словника, головною метою якого є показ структурних особливостей лексичних одиниць, спроба відобразити їх семантику всебічно і ретельно призвела б до ускладнення мікро- і медіоструктур, що негативно вплинуло б на роботу з ним. Тому показ семантичних характеристик лексики у такому словнику набуває специфічної інтерпретації. Всю лексику подано з перекладом. Згідно з результатами аналізу семантичної природи гнізд вони поділяються на гомогенні та гетерогенні. Для кожного виду гнізда розроблена індивідуальна внутрішня будова СС, яка сприяє адекватному відображенню семантичних відносин між членами гнізда. Усередині гнізда похідні переважно розташовані за принципом семантичної близькості, а саме: похідні, семантичний зв'язок яких з ВТС зменшився в силу природної еволюції слова в мові, займають у гнізді периферійні зони. Такими похідними, звичайно, є постпозитивні сполучення та композити. Внутрішня будова гомогенних гнізд значно простіша за будову гетерогенних гнізд. У гетерогенних гніздах семантичні ядра є джерелами виникнення нових структурно-семантичних єдностей усередині гнізда, які мають специфічне розміщення і репрезентацію за допомогою умовних знаків.

Результати дисертаційного дослідження сформульовані у висновках, які подаються нижче.

Здатність до групування у гнізда співвіднесених за структурою і семантикою лексичних одиниць вважається одним із проявів системності мови. Процес гніздоутворення з його двобічною природою (відбуватися стихійно і за аналогією) відіграє у мові систематизуючу об'єднуючу функцію. Дослідження семантичних, структурних, граматичних властивостей словотвірних гнізд сприяє опануванню законами словотворення, що діють у межах розглядуваної терміносистеми на сучасному етапі розвитку мови, усвідомленому проникненню в механізм творення одного з базових мовних елементів – слова. На підґрунті отриманих результатів визначено способи моделювання семантико-словотвірних термінологічних гнізд та побудови макро-, мікро-, медіоструктури навчального словотворчого термінологічного словника з економіки для їх адекватної репрезентації.

1. Проведене дослідження засвідчило, що на активність основ потенційний вплив має їх генезис. Основи германського походження більш активні, ніж основи романського походження. Належність вихідного слова до певного лексико-граматичного класу зумовлює його активність. Найменш активними щодо творення похідних є основи прикметників. Найвищий показник середньої активності продемонстрували основи іменників.

2. Дослідження валентнісних характеристик семантико-словотвірних термінологічних гнізд показує, що ця терміносистема має обмежену кількість формул валентності, а самє – шість. Найуживанішою є формула NVA, яка демонструє утворення у гнізді похідних слів, що належать до трьох лексико-граматичних категорій (іменника, дієслова, прикметника). Як показало дослідження, на частотність певної формули валентності впливає категоріальна належність слова, що очолює гніздо. Серед формул валентності відсутня формула, яка б свідчила про абсолютну реалізацію потенцій членів гнізда в утворенні похідних, що належать до різних лексико-граматичних категорій. Ці факти вказують на консервативність економічної терміносистеми англійської мови, що обмежує потенції гнізд.

3. За семантичною ознакою, яка є однією з головних характеристик семантико-словотвірних термінологічних гнізд, усі досліджувані гнізда поділяються на два види: гомогенні та гетерогенні. За даними дослідження виявлено кількісну перевагу гомогенних гнізд. Їх – 229, що становить 66% від усіх гнізд вибірки. Перевага гомогенних гнізд у терміносистемі, що вивчається, свідчить про її тяжіння до семантичної однорідності та упорядкованості. Гомогенні гнізда відрізняються від гетерогенних відсутністю семантичних ядер, які слугують джерелом утворення підгнізд у межах гнізд, та наявністю трьох типів відношень між похідними усередині гнізд – лінійних, парадигматичних і змішаних. Гетерогенні гнізда демонструють лише змішані типи відношень між їх членами. Утворення похідних у підгніздах гетерогенних гнізд відбувається за принципом аналогії, що дозволяє передбачити процес подальшого словотворення в межах гнізда, відбір словотворчих засобів.

4. Кількісна перевага макрогнізд (254, що становить 73%) визначає її до певної міри автономний, незалежний від загальнолітературної мови характер, здатність утворювати гнізда слів, у яких лексичні одиниці служать лише цілям термінологічної номінації. Це підтверджує стійкість і цілісність термінологічної системи, тяжіння до самодостатності, підґрунтям чого є такі позамовні чинники, як значний історичний період її становлення, велике практичне значення на сучасному етапі розвитку людства.

5. Дослідження макро-, мікро- та медіоструктур словників щодо підходів до репрезентації словотворчих зв'язків між лексичними одиницями виявило такі недоліки: розміщуючи спільнокореневі слова, автори словників не враховували напрям похідності, словникова стаття похідних слів передувала статті твірних, розташування спільнокореневих слів поряд порушується розташуванням статей випадкових слів, семантично і структурно не співвіднесених, статті спільнокореневих утворень знаходяться на великий відстані від статей вихідних слів (це характерно для розташування префіксальних дериватів, складних слів, стягнень тощо).

У проекті навчального словотворчого термінологічного словника враховано усі можливі фактори впливу на функціональну значущість конверсива у гнізді. Передусім визначено напрям похідності. Статті має очолювати твірне слово. Місце конверсійного утворення обумовлюється відношеннями семантичної співвіднесеності з іншими членами гнізда, твірним словом та його дериваційною спроможністю. Конверсив може розташовуватися: 1) поряд із твірним словом, якщо воно не має похідних, із якими у конверсійної основи відсутня безпосередня семантична та структурна співвіднесеність, або які утворюють парадигматичний ряд, і конверсив не має власних словотвірних ланцюжків; 2) на відстані від вихідного слова, коли воно та конверсив утворюють власні словотвірні ланцюжки, або у випадках, коли вихідне слово має словотвірний ланцюжок, безпосередньо семантично не співвіднесений з конверсивом.

Пропонується актуалізувати словотворчі