Природне поновлення ялиці білої в Славецькому лісництві ДП «Берегометське ЛМГ» та його використання у лісовідновленні

За даними наших досліджень найменша кількість життєздатного підросту спостерігається під наметом насадження з повнотою 0, 9, на пробних площах, де природне поновлення ялиці було оцінене як погане чи слабке. Видно, що висока зімкненість батьківського лісостану негативно впливає на виживання та розвиток підросту, призводить до його ослаблення та іноді загибелі. Також, за результатами досліджень методом закладання кругових ПП видно, що при повноті насадження нижче 0, 75 молоді рослини ялиці та бука почувають себе також не дуже добре. На ПП, які закладені під наметом таких лісостанів, природне поновлення ялиці оцінене як слабке, частково – задовільне. Не зважаючи на оптимальну кількість світла та тепла, підріст при таких умовах не може нормально пережити конкуренцію з боку трав'яної та чагарникової рослинності, значне зростання якої призводить також і до ущільнення ґрунту на даній лісовій ділянці.

 

 

Отже, з метою створення оптимальних умов для сходів ялиці доцільно підтримувати зімкненість материнського насадження в межах 0, 85.

 

 

Узагальнивши експериментальні дані із пробних площ, закладених в умовах свіжого та вологого сугрудів під наметом стиглих та пристигаючих деревостанів найпоширенішої для підприємства повноти (0, 7 – 0, 8), можна отримати результати, які найбільш повно відображають зображені на рисунку 4. 4 діаграми.

Найкращою повнотою батьківського лісостану в умовах свіжого та вологого сугрудів та грудів для пристигаючих та стиглих насаджень є повнота 0, 75. Максимальна кількість здорового життєздатного благонадійного підросту підрахована при даній повноті становить 22 тис. шт∙га-1. Найменшу кількість природного поновлення було виявлено при повноті лісостану 0, 8 для обох досліджуваних нами типів лісорослинних умов та вікових груп. Максимальна кількість поновлення ялиці при повноті 0, 8 становила 19 тис. шт∙га-1 для пристигаючих насаджень, а мінімальна – 4, 5 тис. шт∙га-1 для стиглих.

Більша кількість життєздатного благонадійного поновлення, в порівнянні із пристигаючими насадженнями, була порахована у стиглих деревостанах в умовах свіжого та вологого сугрудів при повноті лісостану 0, 8. При повноті деревостану 0, 9 процес поновлення відбувається краще у пристигаючих насадженнях, але ця різниця дуже незначна і коливається в межах від 330 до 500 шт∙га-1.

Ще більш сприятливими умовами для поновлення ялиці як в стиглих так і в пристигаючих насадженнях виявилися вологі сугруди. Всі вище показані результати видно з діаграми, що показує співвідношення даних факторів між собою (рис. 4. 4).

 

 

У проведеному дослідженні актуальним є також порівняння кількості природного поновлення на різній висоті над рівнем моря, а оскільки разом із ялицею білою росте і бук лісовий, то це порівняння було обов’язковим, оскільки це деревний вид, який вибагливий до вологості повітря; а із підйомом вище чи нижче певного рівня цей показник може як збільшуватись, так і зменшуватись.

Необхідною умовою також було врахування експозиції схилу, але у зв’язку із тим, що із досліджуваних ділянок були тільки схили південної експозиції, то дана умова не могла зберегтись на практиці. Тому є фактичні дані тільки по схилах південної експозиції на висоті у межах 400-600м НРМ.

В ході проведення експерименту виявилось, що взаємозалежність між даним показником і ростом та розвитком ялицево-букових лісостанів все-таки існує і варта уваги. Із діаграми 4. 5 добре видно, що кількість самосіву ялиці білої більша на рівні більше 500 метрів НРМ, при чому як на відкритій місцевості, так і під пологом лісостану. Для бука лісового ситуація дещо інша, оскільки однозначного ефекту немає, що пов’язано саме із його особливостями, зокрема побивання опіками і заморозками (тобто граничними точками температури повітря), а також вибагливість до вологості повітря. Тому на зрубі ситуація не покаже загальної статистики чи конкретних даних, але під наметом букового поновлення є більше на висоті більше 500 м НРМ.

 

 

 

Оскільки природного поновлення головних лісо утворюючих порід більш ніж достатньо, то РПР – є невід’ємною частиною господарювання. Загалом на даному етапі розвитку господарства від рівномірно-поступових рубань на НС надходить близько 30% деревини, яка заготовляється під час рубок головного користування. Надалі, у зв’язку із тим, що створення лісових культур є занадто експенсивним, то планується збільшення обсягу заготівлі деревини саме від РПР (до 50%), які найбільше забезпечують природне лісовідновлення, що, в свою чергу, підвищує економічний ефект господарювання підприємства.

 

 

У даних умовах природне поновлення ялиці та бука доволі добре. Причиною тому є місце розташування, природні умови, вологіст грунту та повітря, та ряд інших особливостей даних лісових ділянок.

Із діаграм, наведених у розділі 4 видно, у якій саме конкретній місцевості найбільша кількість природного поновлення. Неможливим практично є порівняння різних лісових ділянок із наявністю природного поновлення за одним чи двома показниками, це потрібно робити за повним комплексом показників, які впливають чи можуть впливати теоретично на самосів.

У зв‘язку із вище сказаним, можна зробити висновок, що дана робота не є повним відображенням реальної ситуації, оскільки в ній іде порівняння тільки за деякими факторами, але не за повним їх комплексом. Також для роботи було спеціально підібрано лісові ділянки, на яких є велика кількість природного поновлення. Крім того через брак часу неможливим було застосування у цій експериментально-дослідницькій роботі підібрати ділянки, які знаходяться у набагато вищих чи нижчих умовах відносно рівня моря. Виконати порівняння результатів із іншими лісовими господарствами, в яких є подібні деревостани неможливо, оскільки таких досліджень не проводилось.

Пов‘язуючи всі ці фактори, особливо ефективною ця робота стане після того, як будуть проведені досліди і у інших лісових господарствах, хоча і в даний час вона є дуже актуальною.