Психоаналітичний, гуманістичний та соціально-когнітивний напрямок

 

Особистість

Психоаналітичний напрямок 

Теорія рис 

Гуманістичний напрямок

Соціально-когнітивний напрямок 

 

 

Романіст Вільям Фолкнер був майстром створення персонажів з яскравими особистостями. Один з його героїв - Айк Мак-Каслин - з'являється в різному віці в більше 10 романах і розповідях. Айк - дуже принципова й послідовна людина. Будучи 10-літнім хлопчиком, він благоговіє перед дикою природою. В 21 рік відмовляється від "ганебної" спадщини, а у віці біля вісімдесяти років він радить своєму племінникові відповідально ставитися до використання землі. Айк-дорослий - це продовження Айка-дитини.

Ще один герой Фолкнера - Джейсон Компсон – змальовано як егоїстичного, що пхикає 4-літня дитина у вступному розділі книги "The Sound and the Fury" ("Шум і лють") і така ж доросла 34-літня людина в заключній частині роману. Перебуваючи головою будинку Компсонов, він ображає членів родини й прислугу. Брехлива, мстива й розпещена егоїстична дитина стає таким же дорослим.

Герої Фолкнера, неодноразово з'являючись у його художніх творах, характеризуються завидною сталістю, що визначає особистість. У попередніх главах наша увага була зосереджена на тому, наскільки ми подібні, як розвиваємося, сприймаємо навколишніх, вчимося, запам'ятовуємо, думаємо й відчуваємо. У цій главі мова йтиме про нашу індивідуальність. Наші індивідуальні риси характеру - це властивий тільки нам спосіб мислення, переживання й дії. Якщо ваша модель поведінки впадає в око своєю несхожістю й сталістю (якщо, скажемо, ви завжди чуйні) - люди звичайно говорять, що ви - сильна особистість.

особистість

Характерний для даної людини стиль мислення, почуттів і дій.

вільні асоціації

У психоаналізі - метод дослідження свідомого, при якому людина, перебуваючи в розслабленому стані, говорить усе, що спало йому на розум, не побоюючись шокувати або здатися банальним.

психоаналіз

Метод лікування психічних розладів шляхом виявлення й інтерпретації несвідомих внутрішньоособистісних напруг. У психоаналітичній теорії Фрейд намагався дати пояснення явищам, що спостерігалися ним у ході психоаналітичних сеансів.

"Немає жодної людини яка б не була у будь-який момент тою, якою вона була, і якою вона буде". Оскар Уайльд (1854-1900).

Більша частина цієї книги в дійсності має відношення до відмітних рис характеру. В попередніх главах ми розглядали біологічний вплив на особистість, розвиток особистості протягом життя, аспекти навчання, мотивації й емоцій, пов'язані з рисами характеру. У наступних будемо вивчати порушення, пов'язані з рисами характеру, вплив характеру на здоров'я й соціальні впливи на характер.

У цій главі ми досліджуємо й оцінюємо чотири основні напрямки у вивченні особистості:

• психоаналітичну теорію Зиґмунда Фрейда, який припускає, що на формування характеру впливають дитячі статеві відчуття й підсвідомі мотиви;

• теорію рис, у якій дослідники визначають риси характеру, відповідальні за наші стійкі моделі поводження;

• гуманістичний підхід, у якому увага акцентується на наших внутрішніх можливостях до росту й самовираження;

• соціально-когнітивний підхід, що розглядає те, як ми формуємося і як нас формує середовище.

 

 

Зиґмунда Фрейда можна любити або ненавидіти, але зовсім очевидно, що він істотно вплинув на західну культуру.  Щоб відчути цей вплив, нам потрібно зрозуміти ідеї Фрейда щодо підсвідомості, психосексуальних стадій і механізмів захисту від занепокоєння.

Попросіть сто людей на вулиці назвати відомого покійного психолога, пропонує Кейт Станович (Keith Stanovich, 1996. с. 1), і "напевно Зиґмунд Фрейд став переможцем". Хоча в даний момент вплив, зроблений Фрейдом на психологічну науку, здається не настільки значним, його популярність продовжує робити своя справа в сприйнятті людьми психології. Його спадщина використається в літературних інтерпретаціях, психіатрії популярної психології. Так хто ж такий був Фрейд і чому він учив?

 

Зиґмунд Фрейд

"Я був єдиним, що працював у новій області"

 

Кабінет, де Фрейд вів консультації

У кабінеті Фрейда перебували привезені з різних країн миру предмети антикваріату й твору мистецтва, по змісту близькі до його теорії несвідомих мотивів. На знаменитій кушетці з горою подушок пацієнт доктори Фрейда міг зручно розташуватися, відвернувшись від доктора, і поринути у свій внутрішній мир.

Ще задовго до надходження у Віденський університет в 1873 році молодий Зиґмунд Фрейд проявляв ознаки незалежності й блискучого розуму. У нього була дивна пам'ять. Він настільки любив читати, що один раз заборгував понад усякі засоби книгарні, задовольняючи свій ненаситний інтерес до п'єс, поезії й філософії. Будучи підлітком, він часто вечеряв у своїй малюсінькій спальні, щоб не відриватися від занять.

Після закінчення медичної школи Фрейд зайнявся приватною практикою, спеціалізуючись на нервових порушеннях. Незабаром, однак, він зштовхнувся з пацієнтами, порушення в яких не мали неврологічного характеру. У когось могла, наприклад, повністю відмовити рука, але в той же час не було почуттєвого нерва, який би при його ушкодженні привів до оніміння всієї руки. Пошук причини подібних порушень, початий Фрейдом, сконцентрував його думки в напрямку, якому було призначено змінити людське подання пр самих себе. Його погляди вдосконалювалися в міру лікування пацієнтів і в результаті самоаналізу. В остаточному підсумку вони заповнили 24 тому, видані між 1888-м і 1939-м 1дми. Після першої книги Фрейда "The Interpretation of